Керівник агенції

Менеджмент з інформації та консультації

Менеджмент з реклами і бронювання місць

Тренери мобільних навчальних груп „Галицькі садиби”

Консультанти низових інформаційних центрів (Жовкла, Сколе, Борислав)

Організатори агротуризму місцевих громад

Менеджери туристичних фірм

Рис. 5.1. Структурна схема Львівської консультаційно-маркетингової агенції розвитку сільського зеленого туризму.

Мета цього проекту – розробка

ємництвц або виду підсобної діяльності.

3. Організація спільного вивчення ринку сільського зеленого туризму, реклама місцевих агротуристичних пропозицій та поріук організаційно-економічних меха­нізмів співпраці власників агроосель з органами місце­вої влади та туристичними фірмами.

4. Узагальнення правового і господарського меха­нізмів функціонування сільського зеленого туризму об­ласті для внесення пропозицій у законодавчі докумен­ти з сільського туризму та передання практичного досві­ду його розвитку в рййкових умовах для інших реґіонів України.

Як стверджує І. Фідіцпова, однією із суттєвих пере­пон на шляху більш ефективного просування ідеї сіль­ського зеленого туризму серед потенційних туристів е іідсутність црофесійдо розробленої маркет-ингової та рекламної стратегії [&2]і Так, значна кількість теверіщ-ЦІ^ •туристичних маршрутів і продуктів ро^роблййась •а відоутності щфррІдааДЇ про те, чого хоче но'генцщнии Нді^нт* Через щ й вцникаїрть проблеми» йш'^^ащ^з^ реа­лізацією значно^ шлшрзті агротурйстичдах^ щюдуктіїв, Ідо не користуються попитом,

На цьому етапі також можна констатувати відсутність запроваджених і дієвих механізмів, які б забезпечували постійний оперативний зв'язок між трьома су-І Лактами ринку сільського зеленого туризму (рис* 5.2):

І —- маркетинговою структурою і конкретним власником агрооселі, заціїсавленим у Продажу своїх послуг;

І — маркетинговою структурою та потенційним кліматом, який бажає відпочити в одному з українських сіл.

Серед інших проблем сучасного стану маркетингу сільського зеленого туризму можна назвати і такі, як І ііідторсьвдш підхід до продукування рекламно-щфорт І ІІІ^ційщих матеріалів, віщадки неякісної рекйдмйу нет І відповідність умов обслуговування задекладоя&щод недостатнє використання всіх каналів маркетингових комунікацій, невміння працювати в інформаційній ме­режі Інтернет, нерозуміння господарями доцільності об'єднання зусиль з метою лобіювання власних інтересів та промоції власного турпродукту тощо.

На особливу увагу з боку власників агроосель і гро­мадського сектора заслуговує якість інформаційно-рекламних матеріалів, що пропагують відпочинок в україн­ському селі. Досі більшість організацій, які випуска­ють друковану продукцію, займаються розробкою цих матеріалів самостійно, не залучаючи фахівців. При цьо­му вони, як правило, використовують аматорські фото­графії і не дуже переймаються якістю паперу, на якому все друкується. У результаті маємо друковану продукцію, що може використовуватись для внутрішніх по­треб, але в жодному разі не може бути самостійним рекламним продуктом, що претендує на залучення на­віть не дуже вимогливих клієнтів [52].

Доводиться також констатувати відсутність проду­маної системи розповсюдження інформаційно-агротуристичної продукції, що у кінцевому результаті негатив­но впливає на можливість встановлення безпосередньо­го зв'язку між господарем агрооселі та потенційним клієнтом.

Досі в Україні це практично не проводяться серйозні різнобічні дослідження (маркетингові, екологічні, соціо­логічні), які б мали практичне спрямування, результа­ти яких варто було 6 враховувати при здійсненні тери­торіального планування, менеджменту й маркетингу сільського зеленого туризму. А як свідчить міжнарод­на практика [10; 80)» ^{саме та}кі ґрунтовні дослідження дають змогу розроби?¹¹ ефективні заходи щодо зменшен­ня негативного впливу сільського туризму на природне середовище та вдосконалити маркетингові механізми залучення відвідувачів.