- •Навчальний посібник
- •Рутинський м. Й., Зінько ю. В.
- •Удк 379.851(075.8) ббк 75.8(4укр)я73
- •2. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму ......................................................................................................... 49
- •Розділ 1 сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльності поняттсво-термінологічні, концептуально-теоретичні та методологічні аспекти
- •1.1. Основні поняття та концепції сільського зеленого туризму
- •Послуги сільського туризму
- •Типологія сільських поселень
- •1.2. Відмінність між "сільським" та "міським" туризмом
- •1.3. Форми організації відпочинку в селі
- •1.3.1. Сільський зелений туризм як вид підсобної діяльності
- •1.3.2. Мале туристично-готельне підприємництво як основний вид діяльності сільських мешканців у курортно-рекреаційних районах держави
- •Розділ 2 івропейський досвід організації сільського іеленого туризму
- •2.1. Міжнародна категоризація агрорекреаційного сервісу згідно з концепцією "Beak& Breakfast"
- •2.2. Підходи до організації сільського зеленого туризму у Великобританії та в скандинавських країнах.
- •2.4. Особливості організації агрорекреаційного сервісу в Іспанії та Італії
- •Асоціації сільського туризму Іспанії пропонують якісні основні типи розміщення:
- •2.5. Австрійські, угорські, румунські та польські "уроки" для України
- •2.6. Інформаційні технології просування та збуту європейського агрорекреаційного продукту в умовах глобалізації туристичного ринку
- •Розділ з
- •3.1. Організація сільського зеленого туризму
- •9,2. Основні вимоги щодо облаштування, агрооселі для прийому туристів
- •3.3. Технологічні основи гостинності
- •4. Особливості планування у сільському зеленому туризмі
- •Типова структура бізнес-плану суб'єкта агротуриcтичного бізнесу як основної форми підприємництва:
- •Розділ 4 менеджмент сільського зеленого туризму
- •4.1. Особливості менеджменту сільського зеленого туризму
- •1. Економічні:
- •2. Ресурсні:
- •4. Соціальні:
- •5. Цілі престижу:
- •4.2. Управління іміджем сільської території
- •Розділ 5.
- •5.1. Сутність маркетингу сільського зеленого туризму
- •Керівник агенції
- •5.2. Інформаційні системи маркетингових комунікації у сільському зеленому туризмі
- •Розділ 6 передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в карпатському реґіоні україни
- •6.1. Сучасні підходи до окреслення меж Карпатського туристичного регіону
- •6.2.1. Львівщина
- •6.2.2. Івано-Франківщина
- •6.2.3. Закарпаття
- •6.2.4. Чернівеччина
- •6.3. Історія становлення й розвитку
- •6.4. Географічні та етнографічні засади внутрішньореґіональної спеціалізації агрорекреаційного сервісу в Карпатському регіоні
- •16.5. Районування Карпатського реґіону за рівнем розвитку та відмінностями 1, турпродукту сільського зеленого туризму
- •6.5.1. Львівський субреґіон
- •6.5.2. Івано-Франківський субреґіон
- •6.5.3. Чернівецький субреґіон
- •6.5.4- Закарпатський субреґіон
- •Розділ 7 перспективи розвитку сільського зеленого туризму в україні
- •7.1. Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку XXI ст.
6.5.1. Львівський субреґіон
На Львівщині за особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками Доцільно виділяти чотири рекреаційно-туристичні раЙОІ*И:
1. Малополіський (до нього входять північні Червоноградський, Радехівський і Бродівський адміністративні райони).
2. Розтоцько-Опільський (охоплює центральну частину області з економічно найрозвинутішими Совківським, Кам'янко-Бузьким, Бузьким, Яворівс£%м, Городоцьким, Пустомитівським, Золочівським, Іїерем0ш-I лянським адміністративними районами).
3. Передкарпатський (до його складу входять Самбірський, Дрогобицький, Стрийський, Миколаївський Жидачівський адміністративні райони).
4. Бескидський (по орографічній осі Карп#т Меясує із Закарпаттям та Івано-Франківщиною), що об'єднує Старосамбірський, Турківський і Сколівський адміністративні райони.
Малополіський туристичний район — найменше розвинутий, порівняно з іншими туристичними районами Львівщини, проте має високий агротуристичний потенціал. Район характеризується тією ж туристичною спеціалізацією, що й Розточчя та Опілля, і пропонує головним чином екскурсійно-туристичний продукт. Гостей агроосель цього району приваблюють:
— мальовничі малополіські ландшафти з самобутніми селами волинського етнографічного типу;
— давньоруські міста з фортифікаціями-городищами Белз (X ст.) і Буськ (1097 р.);
— місцеві Шдгорецький і Бродівський замки середньовічно-ренесансної доби;
— старожитні галицькі міста Сокаль і Червоноград з сакральними спорудами XVI—XVII ст. у стилі ренесансу;
— автоподорожі у суміжні турцентри Почаїв і Берестечко.
Розтоцько-Опільський туристичний район охоплю* центральну смугу Львівщини разом з м. Львів. Цеіі район чітко спеціалізується на обслуговуванні рекреаційного потоку зі Львова, а також на історико-культур ному, релігійному й сільському зеленому туризмі. Ту ристичне "обличчя" району формує надзвичайно багато історико-культурна спадщина різних епох, народів і куль тур. Незмінною популярністю серед іноземних та українських туристів користуються:
— пам'ятки Київської Русі й Галицько-Волинської держави (IX—XIV ст.): Плісненськ (одне з наймогутніших давньоруських городищ X—XIII ст. площею 160 га з сімома лініями оборонних валів), а також Белз і Буськ; — мальовничі замки Львівщини: Олеський замок-
музей в оточенні мальовничого ландшафтного парку (місце народження й резиденція польського короля Яна III Собєського; музейна експозиція замку славиться унікальним батальним полотном "Битва під Віднем" художника М. Альтамонте (1692 р.), унікальною колекцією дерев'яної скульптури XIV—XIX ст., іконописа-ми та меблями XII—XVIII ст. тощо), Підгорецький замок-палац ("маленький Версаль" в оточенні ландшафтного парку, поряд родинний костел-усипальниця магнатів Жевуських), Золочівський замок бастіонного типу (1442р., витримав кілька турецько-татарських облог, усередині замкового подвір'я — двоповерховий ренесансовий палац і "Китайський" палац у східному стилі), Свіржський замок (1482 р., витримав дві турецькі облоги у 1672 р. і 1675 р.), Старосільський замок князів Острозьких;
— історико-культурні центри ренесансного містобудування: Жовква (резиденція польських королів), Городок (згадка 1213 р., церкви XVII ст.), Яворів, Судова Вишня, Глиняни, Буськ, Золочів;
— релігійні центри і пам'ятки народної сакральної архітектури: древні монастирі у Лаврові (1292 р., Онуфріївська Лавра, заснована князем Левом, сином Данила Галицького, на честь якого названо Львів. У монастирі — усипальниця князя Лева, двох володарів Мол-Дови та багатьох середньовічних єпископів), Під камені, Крехові (XVII ст.), Підгірцях (XVIII ст.), с. Страдч і тощо;
— села — центри народних промислів і сільського зеленого туризму (Потелич, Грушів, Монастирок, Івано- Франкове, Мокротин, Куликів тощо);
— екотуристичні об'єкти: Яворівський НПП, заповідник "Розточчя".
І86-178 Українське Розточчя ось уже понад 100 років є основним центром відпочинку для львів'ян. Територіально І Розточчя знаходиться у межах двох адміністративних І районів Львівщини — Жовківського та Яворівського. І Природні особливості височини зумовили, перш за все, І розвиток літніх відпочинкових центрів. Перша відпо-чинкова оселя на Розточчі виникла у Брюховичах у 1889 р., коли при будівництві залізниці Львів — Рава-Руська було виділено 14 га для побудови літниська серед 1000-гектарного соснового лісу.
Найпринадніша форма дозвілля на Росточчі — активний відпочинок, пов'язаний із збиранням ягід та грибів. Наприклад, основна спеціалізація околиць смт Івано-Франкового — розкішні малинники.
На Розточчі серед агротуристів популярне й рибальство. Уздовж р. Верещиці нижче с. Лелехівка простягаються угіддя місцевого рибокомбінату. Наявні тут також великі стави (Янівський, Ясинецький), які при відповідному впорядкуванні (пляжі, човнові станції) можуть стати центрами водної рекреації.
Продукт сільського туризму за останні роки суттєво розвинувся і є доповнюючим елементом рекреаційної сфери Розточчя. Функціонують два варіанти агротури-стичних послуг: нічліг 4- сніданок та нічліг 4- триразове
харчування.
Переважно місцевих рекреантів обслуговують невеликі бальнеологічні курорти району Немирів і Шкло (сірководневі мінеральні води). Поряд з санаторіями розвивається сільська нічліжно-туристична база оздоровчого профілю.
Неабиякого розвитку набуває в Розтоцько-Опільському районі екстремальний туризм: стрибки з парашутом з висоти 1 км у Городку, воєнний туризм з можливістю випробувати важку бронетанкову техніку та постріляти з усіх видів зброї, у тому числі мінометів і гармат тощо.
Львівське Передкарпаття — це найпопулярніший в Україні загалом і в Карпатському реґіоні зокрема курортний район міжнародного значення. Його формують: Трускавець, Моршин та Східниця — бальнеологічні курорти з десятками санаторіїв і пансіонатів. Курортний турпродукт передбачає стаціонарне комплексне оздоровлення під наглядом кваліфікованого медперсоналу і (індивідуальний підхід до кожного клієнта), що включає діагностику захворювань, курс питного лікування, інгаляції мінеральними водами, прийом соляних і термальних ванн, лікувальні грязе- і кліматотерапію, спортивно реабілітаційну медицину в гірськолісових ландшафтах Карпат, дієтичне харчування натуральними екологічно чистими продуктами.
Стаціонарна рекреація у санаторіях, пансіонатах та агрооселях цього району урізноманітнюється десятками маршрутів екскурсійного обслуговування, що пролягають:
— теренами львівських Карпат та Закарпаття, до І древніх замків і ренесансних міст Львівщини;
- до історико-архітектурних центрів Передкарпатського туристичного району: Самбора (заснованого 1 1238 р.; ратуша 1668 р., костели XVI—XVIII ст.), Дрогобича (унікальні дерев'яні храми XVII ст. бойківського архітектурного стилю, костели XV ст., площа Ринок, І музей "Бойківщина"), у старі галицькі міста Стрий, Борислав, Хирів, Добромиль. Бескидський туристичний район — це територія найбільшого туристичного освоєння Львівщини. Він І репрезентує низку висококонкурентних турпродуктів, що постійно користуються попитом як на національному, так і на міжнародному туристичних ринках. Основна спеціалізація Карпатського району — всі види (літні В й зимові) гірського туризму. Найбільшими центрами гірського туризму є Славське (10 підйомників, з них 6 затверджені Міжнародною федерацією лижного спорту (ГІ8), у тому числі найдовша в Україні крісельна канатна дорога протяжністю 2,7 км) і Сколе. У цих гірських курортах створено сучасну інфраструктуру гірськолижного спорту (крісельні та бугельні підйомники, комплекси трамплінів, трамбувальна техніка, під'їздні шляхи з паркінгами, прокат спорядження тощо). До послуг туристів траси різної протяжності й складності, у тому числі для сноуборду, лижного слалому.
Високі стандарти обслуговування забезпечують но-возбудовані спортивно-туристичні комплекси і приватні пансіонати. Ці туркомплекси пропонують найширший спектр сервісного обслуговування, з багатою національною кухнею, барами з коктейлями з карпатських трав, басейнами, сауною, солярієм, конгрес-залом, обміном валют, інтернет-зв'язком, супутниковим телебаченням, прокатом гірського спорядження.
У літньо-осінній період на базі туркомплексів та агросадиб розвивається пішохідний та екологічний туризм. У Карпатах прокладено велосипедні й піші маршрути різних категорій складності, що охоплюють хребти Оровий, Сянський, Зелем'янка, Довжки, Буківська полонина та перевали Ужоцький, Верецький, Руський шлях.
Популярним центром екотуризму є НПП "Сколівські Бескиди" з екостежками на мальовничі карпатські вершини гір Парашка, Вел. Верх, Кремінна, до водоспаду "Кам'янка". Популярною також є мережа екотуристичних маршрутів в околицях гірського курорту Славське до вершин гір Магура, Тростян, Татарівка. Значним потенціалом туристичного розвитку (у тому числі транскордонного кінного, велосипедного і пішого) володіє львівська частина міжнародного польськословацько-українського біосферного резервату "Східні Карпати".
Стаціонарна рекреація розвивається У гірському бальнеологічному курорті Розлуч (Дансіонати, а також понад десяток агроосель).
Інтенсивного розвитку у Бескидському районі набув сільський зелений туризм з самобутнім етнографічним бойківським колоритом. Серед переяаг відпочинку в приватних агрооселях Карпат можна Назвати можливість безперешкодного збирання лікарсь^их трав, ягід і грибів у довколишніх лісах; рибальстР°> набуття навиків власноручного приготування карЛатських стРав з до-машньої сировини; посильну фізи^нУ працю й опанування сільськими ремеслами (навйки сінокосіння, заготівлі дров, розкладання гірської ватри, теслярства тощо).
Стаціонарний відпочинок у БескВДськомУ туристичному районі Львівщини урізноманіі<нюється насиченою туристично-екскурсійною програмо10- На вибір клієнта пропонується до двох десятків Турйстичних походів та екскурсій. Найпопулярнішими сереД гостей львівських Карпат стали комбіновані автобуся^~пішохіДні екскур-
— у Львів — архітектурну "пєр^ину" України;
— до бюветів цілющих мінерал#них В°Д найвідомі-ших в Україні курортів — Трускавіія' Моршина і Схід-ниці;
— у міжнародний біосферний ре^еРват "Східні Карпати", НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Синевир";
— селами етнографічного краю Бойківщини з оглядом пам'яток народної архітектури З^ІПXIX ст. і музею "Бойківщина" у Турці;
у середньовічний гірський Гоїпівський монастир і до "Скель Довбуша";
— до Урицьких скель з руїнами давньоруської фортеці "Тустань".
Отже, на туристичному ринку Карпатського реґіону Львівська область репрезентована цілим спектром висококонкурентних турпродуктів усіх видів (літніх і зимових) активного гірського туризму й стаціонарної гірської рекреації та культурологічного, релігійно-паломницького, сентиментального, воєнно-екстремального туризму.
За видами і формами туристичного обслуговування, характером територіальної організації галузі та наявним потенціалом розвитку модерної туріндустрії Львівщина займає провідну позицію не лише в Карпатському реґіоні, а загалом й у рейтингу туристичне найпопулярніших реґіонів України та Центрально-Східної Європи.