6.5.1. Львівський субреґіон

На Львівщині за особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками Доцільно виділяти чотири рекреаційно-туристичні раЙ^ОІ*И:

1. Малополіський (до нього входять північні Червоноградський, Радехівський і Бродівський адміністративні райони).

2. Розтоцько-Опільський (охоплює центральну частину області з економічно найрозвинутішими Совківським, Кам'янко-Бузьким, Бузьким, Яворівс£%м, Городоцьким, Пустомитівським, Золочівським, Ії^ерем0ш-I лянським адміністративними районами).

3. Передкарпатський (до його складу входять Самбірський, Дрогобицький, Стрийський, Миколаївський Жидачівський адміністративні райони).

4. Бескидський (по орографічній осі Карп#^т Меясує із Закарпаттям та Івано-Франківщиною), що об'єднує Старосамбірський, Турківський і Сколівський адміні­стративні райони.

Малополіський туристичний район — найменше розвинутий, порівняно з іншими туристичними райо­нами Львівщини, проте має високий агротуристичний потенціал. Район характеризується тією ж туристич­ною спеціалізацією, що й Розточчя та Опілля, і пропо­нує головним чином екскурсійно-туристичний продукт. Гостей агроосель цього району приваблюють:

— мальовничі малополіські ландшафти з самобутні­ми селами волинського етнографічного типу;

— давньоруські міста з фортифікаціями-городищами Белз (X ст.) і Буськ (1097 р.);

— місцеві Шдгорецький і Бродівський замки серед­ньовічно-ренесансної доби;

— старожитні галицькі міста Сокаль і Червоноград з сакральними спорудами XVI—XVII ст. у стилі рене­сансу;

— автоподорожі у суміжні турцентри Почаїв і Бере­стечко.

Розтоцько-Опільський туристичний район охоплю* центральну смугу Львівщини разом з м. Львів. Цеіі район чітко спеціалізується на обслуговуванні рекреаційного потоку зі Львова, а також на історико-культур ному, релігійному й сільському зеленому туризмі. Ту ристичне "обличчя" району формує надзвичайно багато історико-культурна спадщина різних епох, народів і куль тур. Незмінною популярністю серед іноземних та укра­їнських туристів користуються:

— пам'ятки Київської Русі й Галицько-Волинської держави (IX—XIV ст.): Плісненськ (одне з наймогутніших давньоруських городищ X—XIII ст. площею 160 га з сімома лініями оборонних валів), а також Белз і Буськ; — мальовничі замки Львівщини: Олеський замок-

музей в оточенні мальовничого ландшафтного парку (місце народження й резиденція польського короля Яна III Собєського; музейна експозиція замку славиться уні­кальним батальним полотном "Битва під Віднем" ху­дожника М. Альтамонте (1692 р.), унікальною колек­цією дерев'яної скульптури XIV—XIX ст., іконописа-ми та меблями XII—XVIII ст. тощо), Підгорецький замок-палац ("маленький Версаль" в оточенні ланд­шафтного парку, поряд родинний костел-усипальниця магнатів Жевуських), Золочівський замок бастіонного типу (1442р., витримав кілька турецько-татарських облог, усередині замкового подвір'я — двоповерховий ренесансовий палац і "Китайський" палац у східному стилі), Свіржський замок (1482 р., витримав дві ту­рецькі облоги у 1672 р. і 1675 р.), Старосільський за­мок князів Острозьких;

— історико-культурні центри ренесансного містобу­дування: Жовква (резиденція польських королів), Го­родок (згадка 1213 р., церкви XVII ст.), Яворів, Судова Вишня, Глиняни, Буськ, Золочів;

— релігійні центри і пам'ятки народної сакральної архітектури: древні монастирі у Лаврові (1292 р., Онуфріївська Лавра, заснована князем Левом, сином Дани­ла Галицького, на честь якого названо Львів. У мона­стирі — усипальниця князя Лева, двох володарів Мол-Дови та багатьох середньовічних єпископів), Під камені, Крехові (XVII ст.), Підгірцях (XVIII ст.), с. Страдч і тощо;

— села — центри народних промислів і сільського зеленого туризму (Потелич, Грушів, Монастирок, Івано- Франкове, Мокротин, Куликів тощо);

— екотуристичні об'єкти: Яворівський НПП, заповідник "Розточчя".

І86-178 Українське Розточчя ось уже понад 100 років є основним центром відпочинку для львів'ян. Територіально І Розточчя знаходиться у межах двох адміністративних І районів Львівщини — Жовківського та Яворівського. І Природні особливості височини зумовили, перш за все, І розвиток літніх відпочинкових центрів. Перша відпо-чинкова оселя на Розточчі виникла у Брюховичах у 1889 р., коли при будівництві залізниці Львів — Рава-Руська було виділено 14 га для побудови літниська се­ред 1000-гектарного соснового лісу.

Найпринадніша форма дозвілля на Росточчі — ак­тивний відпочинок, пов'язаний із збиранням ягід та гри­бів. Наприклад, основна спеціалізація околиць смт Івано-Франкового — розкішні малинники.

На Розточчі серед агротуристів популярне й рибаль­ство. Уздовж р. Верещиці нижче с. Лелехівка простя­гаються угіддя місцевого рибокомбінату. Наявні тут також великі стави (Янівський, Ясинецький), які при відповідному впорядкуванні (пляжі, човнові станції) можуть стати центрами водної рекреації.

Продукт сільського туризму за останні роки суттєво розвинувся і є доповнюючим елементом рекреаційної сфери Розточчя. Функціонують два варіанти агротури-стичних послуг: нічліг 4- сніданок та нічліг 4- триразове

харчування.

Переважно місцевих рекреантів обслуговують неве­ликі бальнеологічні курорти району Немирів і Шкло (сірководневі мінеральні води). Поряд з санаторіями розвивається сільська нічліжно-туристична база оздо­ровчого профілю.

Неабиякого розвитку набуває в Розтоцько-Опільському районі екстремальний туризм: стрибки з пара­шутом з висоти 1 км у Городку, воєнний туризм з мож­ливістю випробувати важку бронетанкову техніку та по­стріляти з усіх видів зброї, у тому числі мінометів і гармат тощо.

Львівське Передкарпаття — це найпопулярніший в Україні загалом і в Карпатському реґіоні зокрема курортний район міжнародного значення. Його формують: Трускавець, Моршин та Східниця — бальнеологічні курорти з десятками санаторіїв і пансіонатів. Курортний турпродукт передбачає стаціонарне комплексне оздоровлення під наглядом кваліфікованого медперсоналу і (індивідуальний підхід до кожного клієнта), що вклю­чає діагностику захворювань, курс питного лікування, інгаляції мінеральними водами, прийом соляних і термальних ванн, лікувальні грязе- і кліматотерапію, спортивно реабілітаційну медицину в гірськолісових ландшафтах Карпат, дієтичне харчування натуральними екологічно чистими продуктами.

Стаціонарна рекреація у санаторіях, пансіонатах та агрооселях цього району урізноманітнюється десятками маршрутів екскурсійного обслуговування, що пролягають:

— теренами львівських Карпат та Закарпаття, до І древніх замків і ренесансних міст Львівщини;

- до історико-архітектурних центрів Передкарпатського туристичного району: Самбора (заснованого 1 1238 р.; ратуша 1668 р., костели XVI—XVIII ст.), Дрогобича (унікальні дерев'яні храми XVII ст. бойківського архітектурного стилю, костели XV ст., площа Ринок, І музей "Бойківщина"), у старі галицькі міста Стрий, Борислав, Хирів, Добромиль. Бескидський туристичний район — це територія найбільшого туристичного освоєння Львівщини. Він І репрезентує низку висококонкурентних турпродуктів, що постійно користуються попитом як на національному, так і на міжнародному туристичних ринках. Основна спеціалізація Карпатського району — всі види (літні В й зимові) гірського туризму. Найбільшими центрами гірського туризму є Славське (10 підйомників, з них 6 затверджені Міжнародною федерацією лижного спорту (ГІ8), у тому числі найдов­ша в Україні крісельна канатна дорога протяжністю 2,7 км) і Сколе. У цих гірських курортах створено сучас­ну інфраструктуру гірськолижного спорту (крісельні та бугельні підйомники, комплекси трамплінів, трамбу­вальна техніка, під'їздні шляхи з паркінгами, прокат спорядження тощо). До послуг туристів траси різної протяжності й складності, у тому числі для сноуборду, лижного слалому.

Високі стандарти обслуговування забезпечують но-возбудовані спортивно-туристичні комплекси і приватні пансіонати. Ці туркомплекси пропонують найширший спектр сервісного обслуговування, з багатою національ­ною кухнею, барами з коктейлями з карпатських трав, басейнами, сауною, солярієм, конгрес-залом, обміном валют, інтернет-зв'язком, супутниковим телебаченням, прокатом гірського спорядження.

У літньо-осінній період на базі туркомплексів та агросадиб розвивається пішохідний та екологічний ту­ризм. У Карпатах прокладено велосипедні й піші марш­рути різних категорій складності, що охоплюють хреб­ти Оровий, Сянський, Зелем'янка, Довжки, Буківська полонина та перевали Ужоцький, Верецький, Руський шлях.

Популярним центром екотуризму є НПП "Сколівські Бескиди" з екостежками на мальовничі карпатські вершини гір Парашка, Вел. Верх, Кремінна, до водо­спаду "Кам'янка". Популярною також є мережа екотуристичних маршрутів в околицях гірського курорту Славське до вершин гір Магура, Тростян, Татарівка. Значним потенціалом туристичного розвитку (у тому числі транскордонного кінного, велосипедного і пішо­го) володіє львівська частина міжнародного польськословацько-українського біосферного резервату "Східні Карпати".

Стаціонарна рекреація розвивається У гірському бальнеологічному курорті Розлуч (Дансіонати, а також понад десяток агроосель).

Інтенсивного розвитку у Бескидському районі набув сільський зелений туризм з самобу^тнім етнографічним бойківським колоритом. Серед перея^аг відпочинку в при­ватних агрооселях Карпат можна Назвати можливість безперешкодного збирання лікарсь^^их трав, ягід і гри­бів у довколишніх лісах; рибальстР°> набуття навиків власноручного приготування карЛ^{атських ст}Рав з до-машньої сировини; посильну фізи^^нУ працю й опану­вання сільськими ремеслами (навй^ки сінокосіння, за­готівлі дров, розкладання гірської ватри, теслярства тощо).

Стаціонарний відпочинок у БескВД^ськомУ туристич­ному районі Львівщини урізноманіі^{<нюється} насиченою туристично-екскурсійною програмо¹⁰- На вибір клієнта пропонується до двох десятків _Турй^{стичних} походів та екскурсій. Найпопулярнішими сереД гостей львівських Карпат стали комбіновані автобуся^~^пішохіД^ні екскур-

— у Львів — архітектурну "пєр^^ину" України;

— до бюветів цілющих мінерал#^{них В}°Д найвідомі-ших в Україні курортів — Трускавіі^я' Моршина і Схід-ниці;

— у міжнародний біосферний ре^^еР^ват "Східні Кар­пати", НПП "Сколівські Бескиди", ^НПП "Синевир";

— селами етнографічного краю Бойківщини з огля­дом пам'яток народної архітектури З^ІПXIX ст. і му­зею "Бойківщина" у Турці;

• у середньовічний гірський Гоїпівський монастир і до "Скель Довбуша";

— до Урицьких скель з руїнами давньоруської фор­теці "Тустань".

Отже, на туристичному ринку Карпатського реґіону Львівська область репрезентована цілим спектром висококонкурентних турпродуктів усіх видів (літніх і зи­мових) активного гірського туризму й стаціонарної гірської рекреації та культурологічного, релігійно-па­ломницького, сентиментального, воєнно-екстремально­го туризму.

За видами і формами туристичного обслуговування, характером територіальної організації галузі та наяв­ним потенціалом розвитку модерної туріндустрії Львів­щина займає провідну позицію не лише в Карпатському реґіоні, а загалом й у рейтингу туристичне найпопулярніших реґіонів України та Центрально-Східної Єв­ропи.