Рекомендована література

1. Терапевтична стоматологія: Підручник у чотирьох томах /М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун, Л.Ф. Сідельнікова, О.Ф. Несин.– К.: Здоров’я, 2004.– Т. 2.– 400 с.

2. Терапевтическая стоматология: учебн. пособие /Под ред. Проф. Л.А. Дмитриевой.– М.: МЕДпресс-информ, 2003.– 896 с.

3. Терапевтична стоматологія у двох томах /За ред. проф.. А.К. Ніколішина.– Т.1.– С. 303-307.

4. Г.М. Мельничук, М.М. Рожко. Практична одонтологія: Курс лекцій із карієсу та не каріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту.– 2007.

5. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология: пер. с нем. /Под. ред. проф. А.М. Политун, проф. И.И. Смоляр.– Львов: ГалДент, 1999.– 409 с.

6. Сай В.Г., Кузів С.П., Пасько О.О. Періодонтити.– Львів, 2003.– 200 с.

Практичне заняття № 30

Тема: Хронічні верхівкові періодонтити. Етіологія, патогенез, патоморфологія, клініка і диференційна діагностика.

Мета заняття: вивчити етіологічні чинники виникнення хронічного верхівкового періодонтиту, патогенез захворювання та патомофологічні зміни у періодонті. Засвоїти методи діагностики хронічних форм періодонтиту, навчитись диференціювати їх з іншими захворюваннями.

Коротка характеристика теми

Хронічні верхівкові періодонтити характеризуються доволі мізерною симптоматикою, що пов’язано із переважанням при цих формах захворювання продуктивних (проліферативних) явищ і слабо вираженою ексудацією. Вони можуть бути наслідком гострих запальних процесів у пульпі та періодонті, травматичних уражень, токсичних впливів та поєднання етіологічних чинників. На відміну від гострих періодонтитів, хронічні перебігають зазвичай без особливих суб’єктивних відчуттів. Вони часто виявляються на рентгенограмах при цілеспрямованому пошуку стоматогенного вогнища або випадково, коли хворий навіть не підозрює про наявність у нього захворювання періодонту.

Виділяють три форми хронічних періодонтитів:

Хронічний фіброзний періодонтитклінічно не проявляється, має перебіг безсимптомний. Скарг, як правило, немає, іноді при розжовуванні грубої їжі може виникнути болючість.

Об’єктивно:

• зуб інтактний, але змінений у кольорі;

• глибока каріозна порожнина із закритою або відкритою пульповою камерою;

• зуб з пломбою, яка не відповідає за критеріями якості, а ендодонтичне лікування проведено некоректно;

• зуб під високою штучною коронкою, або є опірним для мостоподібного протезу, що спричинює травматичну оклюзію;

• перкусія не болюча;

• змін на слизовій оболонці немає;

• ЕОД – 100 мкА і більше;

• у кореневих каналах – путридні маси або залишки кореневої пломби;

• рентгенологічно – деформація періодонтальної щілини у вигляді її нерівномірного потовщення або звуження.

Хронічний гранулюючий періодонтитвиникає із гострого або є однією із стадій розвитку хронічного запалення. Ця форма періодонтиту активно прогресує в періодонті та навколишній кістковій тканині з розростанням грануляційної тканини, яка заміщує періодонт, а патологічний процесс поширюється за межі періодонтальної щілини. Має лабільний перебіг, різку мінливість клінічної та патоморфологічної картини, їх нестійкість. Гранулюючий періодонтит значно частіше, ніж інші форми, супроводжується загостренням запального процесу. Скарги можуть бути на: оніміння; незначна болючість при накусуванні; чутливість при натискуванні; відчуття важкості, розпирання, дискомфорту в зубі.

Об’єктивно:

• всі варіанти, що й при фіброзному періодонтиті, але найчастіше – глибока каріозна порожнина, безболісна при зондуванні;

• у порожнині зуба та кореневих каналах – путридні маси або залишки пломбувального матеріалу;

• вертикальна перкусія слабопозитивна;

• слизова оболонка в ділянці проекції верхівки кореня гіперемійована, із синюшним відтінком, можлива наявність нориці або рубця від неї;

• позитивні симптоми: вазопарезу (описаний І. Г. Лукомським), Crane, Мармаше;

• ЕОД – 160 мкА;

• реакція регіональних лімфатичних вузлів;

• рентгенологічно спостерігається вогнище дифузного просвітлення з нечіткими контурами, що нагадуть язики полум’я, іноді простежується напрямок норицевого ходу(при введенні контрасту).

Хронічний гранульоматозний періодонтит у більшості випадків має безсимптомний перебіг, за винятком періодів загострення запального процесу. В окремих випадках ця форма періодонтиту може супроводжуватись симптомами гранулюючого періодонтиту: поява норицевого ходу, гіперемія, набряк ясен. Скарги хворих на важкість, напруження, іноді ниючий біль у ділянці причинного зуба.

Об’єктивно:

• всі варіанти, що й при фіброзному періодонтиті, але найчастіше – глибока каріозна порожнина, з’єднана з пульповою камерою, вічка каналів безболісні при зондуванні;

• у порожнині зуба та кореневих каналах – путридні маси або ознаки колишнього ендодонтичного лікування;

• вертикальна перкусія, як правило, не болюча, виявляється своєрідний тимпанічний звук;

• горизонтальна перкусія при наявності гранульоми більших розмірів виявляє симптом Heuser (тремтіння верхівки кореня);

• слизова оболонка в ділянці апексу не змінена, однак при пальпації можна виявити твердий виступ без флюктуації;

• ЕОД – 160 мкА;

• рентгенологічно – просвітлення кулястої або овальної форми в ділянці апексу діаметром до 5 мм з чіткими контурами.

Диференційну діагностику хронічних періодонтитів проводять:

• між собою;

• із середнім та глибоким хронічним карієсом;

• хронічними пульпітами;

• гострим верхівковим періодонтитом у стадії завершення процесу;

• хронічним обмеженим остеомієлітом;

• хронічним гайморитом;

• хронічний гранульоматозний періодонтит – із радикулярною кістою.