Рекомендована література

1. Терапевтична стоматологія: Підручник у чотирьох томах /М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун, Л.Ф. Сідельнікова, О.Ф. Несин.– К.: Здоров’я, 2004.– Т. 2.– 400 с.

2. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача.

3. Г.М. Мельничук, М.М. Рожко. Практична одонтологія: Курс лекцій із карієсу та не каріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту.– 2007.– С. 235-242.

4. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология: пер. с нем. /Под. ред. проф. А.М. Политун, проф. И.И. Смоляр.– Львов: ГалДент, 1999.– 409 с.

5. Сай В.Г., Кузів С.П., Пасько О.О. Періодонтити.– Львів, 2003.– 200 с.

6. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия: Инструменти, материалы и методы.– К.: Книга плюс, 1999.

Практичне заняття № 31

Тема: Покази та протипокази до консервативного методу лікування. Схема лікування гострих верхівкових періодонтитів. Сучасні технології інструментальної та медикаментної обробки кореневих каналів. Лікарські препарати

Мета заняття: знати абсолютні та відносні покази та протипокази до консервативного методу лікування періодонтитів. Вивчити схеми лікування гострих верхівкових періодонтитів і сучасні технології інструментальної та медикаментної обробки кореневих каналів.

Коротка характеристика теми

Вибір тактики лікування періодонтиту залежить від етіології й перебігу патологічного процесу, анатомо-топографічних особливостей кореневих каналів зубів, наявності вогнища періапікальної деструкції, а також від загального стану пацієнта. Методи лікування періодонтитів поділяються на:

1. консервативний або терапевтичний – спрямований на збереження анатомічної та функціональної цілісності хворого зуба;

2. консервативно-хірургічний – спрямований на збереження основних функцій зуба з хірургічним видаленням певної його частини;

3. хірургічний – видалення хворого зуба.

Покази до консервативного лікування періодонтитів:

• гострі та хронічні періодонтити зубів із добре прохідними каналами при відсутності змін у періапікальних тканинах;

• гострі та хронічні періодонтити багатокореневих зубів з добре прохідними піднебінними (в/щ) і дистально-щічними (н/щ) кореневими каналами при відсутності змін у періапікальних тканинах.

Протипокази до консервативного лікування періодонтитів:

• неефективність консервативного лікування, коли зуби не витримують герметизму;

• хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

• великі перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба;

• періодонтити зубів із рухомістю ІІ-ІІІ ступеня при вираженій атрофії альвеолярного відростка щелепи на рівні хворого зуба.

Метою консервативної терапії є:

• ліквідація мікроорганізмів та їх токсинів;

• усунення запального процесу;

• стимуляція репаративних процесів у періодонтальних тканинах.

Для досягнення мети необхідно діяти на систему мікроканалів, макроканалів, а також на запалену тканину періодонту, що включає в себе ретельну механічну та медикаментну обробку інфікованих кореневих каналів, проведення за показами заапікальної терапії та якісного пломбування кореневих каналів. Для попередження можливих ускладнень і забезпечення максимальної стерильності слід застосовувати кофердам. Методика лікування гострого періодонтиту складається із низки етапів і проводиться у декілька відвідувань.

У перше відвідування проводиться:

1. Знеболення.

2. антисептична обробка порожнини рота.

3. Препарування каріозної порожнини. Мета – створити широкий і зручний доступ ендодонтичних інструментів до порожнини зуба та кореневих каналів. Каріозну порожнину препаруємо за схемою: розкриття, розширення, некректомія, формування. Для розширення вічок кореневих каналів використовуємо кулясті бори або ендодобори – твердосплавні або алмазні головки. Це бори – Endo-Z (Maillefer), Endo-Eze (Ultradent), Gates Glidden, ример типу Peeso (Largo). Крім цього, для розширення вічок застосовуємо машинні нікель-титанові інструменти типу профайлів максимальної конусності – Profill orifice Shapers, CTRotary files.

4. Видалення путридних мас із кореневого каналу. Якість подальшого лікування залежить від ретельного видалення інфікованого розпаду пульпової тканини, залишків пломбувального матеріалу, інфікованого розм’якшеного дентину. Путридні маси з каналу видаляють стерильним пульпоекстрактором, під „ванночкою з антисептику”, здійснюючи медикаментне знешкодження путридних мас. Пульпоекстрактор вводять декількома заходами (спочатку на 1/3 довжини каналу), поступово заглиблюючись і вибирають розпад пульпи. Потім пульпоекстрактор промивають у 3% розчині перекису водню, вводять його на 2/3 довжини каналу. Повторюючи процедуру, вводять пульпоекстрактор до верхівки. Після видалення всіх путридних мас можливе виділення ексудату з домішками крові. Ексудат адсорбуємо паперовим штифтом.

5. Медикаменту обробку кореневого каналу проводимо 2-5% розчином гіпохлориту натрію 0,2% розчином хлоргексидину, 1% розчином йодинолу, 3% розчином пероксиду водню. Засоби вводимо на ватних турундах, паперових штифтах або за допомогою шприца.

6. Розкриття верхівкового отвору. Для відтоку ексудату через кореневий канал обов’язкове дренування верхівкового отвору. Верхівковий отвір обережно відкривають Н-файлом або римером, обертовими рухами навколо осі, просуваючи інструмент до заверхівкової ділянки. Після відтоку ексудату, якщо це гострий серозний періодонтит, кореневий канал промивають 2-3 % розчином гіпохлориту натрію і залишають у ньому турунду, зволожену олійним розчином антисептика та протизапального засоба (Dicamfen) на 1-3 доби під пухкою або герметичною пов’язкою. Якщо у пацієнта гострий гнійний процес – зуб після першого відвідування залишають відкритим, рекомендуючи часті полоскання рота гіпертонічним розчином.

За наявності під’ясенного або підокісного абсцесу його розтинають і дренують. При гострому гнійному періодонтиті пацієнтові призначають загальне лікування: дезінтоксикаційну терапію, вітаміни, анальгетики, жарознижувальні, десенсибілізуючі препарати. Крім цього, призначають полоскання 0,02% розчином фурациліну, 1% розчином гідрокарбонату натрію, відварами лікарських рослин 5-8 разів на добу.

У друге відвідуваннятактика залежить від скарг хворого, даних пальпації, перкусії та стану видаленої з кореневого каналу турунди, наявності ексудату. Враховуємо також яка була накладена пов’язка – пухка чи герметична. Якщо після закриття зуба герметичною пов’язкою скарги відсутні, турунда чиста і суха, реакція на перкусію негативна, ексудату в каналі немає – проводимо остаточне препарування порожнини, медикаментну та інструментальну обробку каналу, пломбування каналу і каріозної порожнини. У тому випадку, якщо в кореневому каналі залишається ексудат, або зуб був залишений відкритим – порожнину препаруємо, проводимо інструментальну та медикаментну обробку каналу розчином ферменту з антибіотиком, антисептиком або сорбентом і залишаємо туруну з олійним розчином антисептика та протизапального засоба, повторно накладаємо герметичну пов’язку до 3 діб і лікування закінчуємо у наступне відвідування.

Лікування травматичного періодонтиту.Травматичний періодонтит виникає внаслідок помилок і ускладнень при лікуванні пульпіту – перфорації кореня, виведення формалінвмісних, евгенолвмісних силерів за верхівку кореня. Лікування такого періодонтиту проводимо за допомогою фізичних методів: електрофорезу 1% розчину калію йодиду, 10% розчину кальцію хлориду, УВЧ, лазеротерапії. Якщо після проведення 5-6 сеансів біль не проходить, проводимо лікування за методикою гострого інфекційного періодонтиту.

Гострий токсичний періодонтитспричинений застосуванням девіталізуючих паст (миш’яковистої). Проводимо наступне лікування:

1. Перше відвідування:

• видалення девіталізуючої пасти;

• екстирпація пульпи;

• обробка кореневого каналу специфічними антидотами – 5% розчином унітіолу, натрію тіосульфату, 1% розчином йодиду калію. Інтенсивно промиваємо цими розчинами кореневі канали і залишаємо турунди з протизапальним засобом на 1-2 доби під герметичною пов’язкою. У багатокореневих зубах проводимо електрофорез йодиду калію.

2. Друге відвідування – після зникнення симптомів гострого запалення проводимо подальшу медикаментну обробку каналів 1% розчином йодинолу, 5% розчином йоду, 2-3% розчином гіпохлориту натрію та інструментальну обробку каналів. Здійснюємо пломбування каналів до верхівкового отвору, використовуючи силери з антисептичною та протизапальною дією.