Рекомендована література

1. Терапевтична стоматологія: Фантомний курс /М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін.– К.: Здоров’я, 2001.– Т. 1.– 391 с.

2. Фармакотерапія в стоматології: Методичний посібник /В.І. герелюк, Н.В. Нейко, Т.Д. Павлюк, В.В. Материнський.– Івано-Франківськ, 2000.– 58 с.

3. Хельвиг Э., Климек Й., Антин Т. Терапевтическая стоматология: пер. с нем. /Под. ред. проф. А.М. Политун, проф. И.И. Смоляр.– Львов: ГалДент, 1999.– 409 с.

4. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 4-те, доповнене.– Івано-Франківськ, 2011.–336с.

5. Беєр Р. Ілюстрований довідник з ендодонтії /Рудольф Беєр, Міхаель А. Бауман, Андрей М. Кєльбаса; Пер. з нім.; За ред. Є.О. Волкова.– М.: МЕДпресс-информ, 2008.– 240 с.

Практичне заняття № 33

Тема: Особливості механічної та медикаментозної обробки кореневих каналів при лікуванні періодонтитів. Пломбування кореневих каналів, методики, матеріали. Прискорені та консервативно-хірургічні методи лікування періодонтитів.

Мета заняття: вивчити методи лікування гострих та хронічних періодонтитів. Ознайомитись із сучасними технологіями, інструментами та матеріалами для проведення лікування.

Коротка характеристика теми

Оскільки, лікування при гострому періодонтиті має на меті зменшення больової реакції, припинення запальних явищ і попередження поширення запального процесу, першочергове завдання полягає у створенні доступу до вічок кореневих каналів (трепанація зуба, видалення пломби, навислих країв, некректомії). На цьому етапі застосовують відповідні інструменти: алмазні та твердосплавні бори, а для розширення вічок – ендобори Endo-Z (Maillefer), Endo-Eze (Ultradent) або спеціальні ендодонтичні інструменти Gates-Gliden, Pеeso (Largo), Orifice Opener (Widener) і різновид – Orifice Opener MB (Maillefer), ример Beutelrock drill reamer типу 1 і 2; устєві бори – Orifice Bur (Union Broach), Ambler, Krause; машинні нікель-титанові інструменти типу профайлів максимальної конусності – Profile orifice Shapers, GT Rotary files.12 (Maillefer) або інструменти Pow-R06.08 Taper Coronal Shapers, Rapid body shapers (RBS) (Moyco Union Broash).

Після створення доступу до кореневих каналів проводимо видалення путридних мас, застосовуючи терміновий принцип знешкодження розпаду кореневої пульпи. Видалення вмісту каналу здійснюємо поетапно, під прикриттям антисептичної ванночки (3-4% розчин хлораміну, 3% розчин перекису водню – “киснева ванночка” чи хлоргексидину).Після евакуації путридних мас кореневий канал промиваємо антисептиками та визначаємо робочу довжину зуба (відстань між апікальною межею інструментальної обробки і коронковою точкою від якої буде здійснюватись вимірювання). Довжину вимірюють за допомогою глибиноміра або кореневої голки і помічають гумовим відмітником (ендоскопом). З цією метою можна використовувати верифери, файли, римери і спеціальні пристосування – лінійки і рулетки з міліметровим поділом, багатофункціональні ендоблоки. Необхідно застосовувати рентгенконтроль, а ще доцільніше користуватись електронним апекслокатором.

Наступний етап лікування – механічна (інструментальна) обробка кореневих каналів має такі завдання:

1. Проходження кореневих каналів до верхівкового отвору.

2. Вилучення розм’якшеного інфікованого дентину зі стінок каналу.

3. Розширення кореневих каналів і надання їм форми, зручної для пломбування.

4. Висічення стінок кореневих каналів на товщину 1-1,5 мм.

Інструментальне забезпечення: дрильбори, бурави, рашпілі кореневі, розвертки; сучасні аналоги дрильборів – К- римери і К-файли, NiTi-римери, NiTi-файли, NiTi-профайли; сучасні аналоги буравів Rasp (Rat-tail); U-файли – ротаційні інструменти.

Хімічний спосіб розширення кореневих каналів здійснюється за допомогою кислот: 10% лимонної, 5% трихлороцтової, 5% молочної, 10% мурашиної; після застосування їх нейтралізують лугом і комплексонами; 10-20% розчином трилону Б, 20% розчином ЕДТА. Препарати для розширення кореневих каналів, що містять ЕДТА: Calcinase (Lege Artis), Edetat (Pierre Roland), EDTA solution 17% (Pulpdent), Endodilatator (Moyco Union Broach), File eze (Ultradent), Largal ultra, Canal plus (Septodont), Verifix (Spad), Endosolv (Cheme), Ендо-Жи №2 (ВладМиВа).

Медикаментна обробка кореневих каналів має на меті вплив на систему макро- і мікроканалів. Після механічної та медикаментозної обробки необхідно провести заапікальну терапію: після обробки операційного поля розчином перекису водню, хлораміну, йодною настойкою, розкривають апікальний отвір дрильборами або буравами. Цими інструментами проникають у періодонтальну щілину до появи ексудату і болючості. В подальшому, за допомогою кореневої голки із стерильними ватними турундами або адсорбуючих паперових штифтів видалять із періодонту ексудат.

Під час другого відвідування, після затухання запальних явищ, канали піддають повторній механічній та медикаментній обробці. У кореневих каналах залишають туруну з антисептичною пов’язкою, після чого накладають герметичну пов’язку.

Під час третього відвідування, при відсутності скарг, проводять пломбування кореневих каналів та реставрацію коронки зуба.

Постійна обтурація кореневого каналу при періодонтиті має певні особливості: у лікуванні деструктивних форм хронічних верхівкових періодонтитів важливо, щоб силер тісно контактував із тканинами періодонта в осередку запалення, тому краще проводити пломбування кореневого каналу з виведенням силера за верхівку кореня. Силер повинен володіти дезінфікуючими та протизапальними властивостями, тому для цього придатні силери на основі гвоздичної олії, евгенолу з домішками йодоформу. При значних деструктивних процесах за апікальної ділянки показане застосування силерів на основі гідроксиапатиту та фосфату кальцію з додаванням протизапальних та дезінфікуючих засобів.

Детальніше етапи обтурації кореневих каналів, методики та матеріали описані у темі № 26.

При значних деструктивних процесах заапікальної ділянки (кістогранульоми, кісти) або малоефективному лікуванні осередків ураження у одного з коренів застосовують консервативно-хірургічні методи (резекція верхівки кореня з подальшою ретроградною обтурацією кореневого каналу, коронорадикулярна сепарація, гемісекція, ампутація кореня, реплантація кореня, гранулектомія, міжкоренева гранулектомія, геміреплантація).

Хірургічний метод лікування застосовується лише в тих випадках, коли інші методи виявляються неефективними:

1. коли зуб став причиною гострого одонтогенного запалення щелепно-лицевої ділянки;

2. при супутній патології, яка знижує імунологічну реактивність організму;

3. при значному руйнуванні коронки та демінералізації стінки каналу, оскільки зуб стає непридатним для наступного протезування;

4. при постійних загостреннях хронічного періодонтиту незважаючи на коректно проведене лікування;

5. при резорбції альвеолярної кістки ІІ-ІІІ ступеня з глибокими кістковими кишенями та комбінованими ендопародонтальними ураженнями;

6. при виведенні пломбувального матеріалу або уламка ендодонтичного інструмента в гайморову пазуху чи нижньощелеповий канал.