Рекомендована література

1. Терапевтична стоматологія: підручник у чотирьох томах /М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун, Л.Ф. Сідельнікова, О.Ф. Несин.– К.: Здоров’я, 2004.– Т. 2.–

2. 400 с.

3. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача.

4. Г.М. Мельничук, М.М. Рожко. Практична одонтологія: Курс лекцій із карієсу та не каріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту.– 2007.– С. 235-242.

5. Хельвиг Э., Климек Й., Аттин Т. Терапевтическая стоматология: пер. с нем. /Под. ред. проф. А.М. Политун, проф. И.И. Смоляр.– Львов: ГалДент, 1999.– 409 с.

6. Сай В.Г., Кузів С.П., Пасько О.О. Періодонтити.– Львів, 2003.– 200 с.

7. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия: Инструменти, материалы и методы.– К.: Книга плюс, 1999.

Практичне заняття № 32

Тема: Принципи і схема лікування хронічних верхівкових періодонтитів. Заапікальна терапія. Лікарські препарати

Мета заняття: засвоїти основні принципи діагностики та лікування хронічних верхівкових періодонтитів, навчитись планувати лікування і правильно проводити заапікальну терапію.

Коротка характеристика теми

Внаслідок дуже складної анатомо-топографічної будови зубів, наявності у них чиселенних дентинних канальців, дельтоподібних розгалужень кореневого каналу в апікальній частині, практично неможливо повністю усунути інфіковані тканини. Основними завданнями лікування хронічних періодонтитів є:

• ліквідація вогнища інфікування періодонту;

• дія на мікрофлору кореневих каналів та їх розгалужень;

• ліквідація впливу токсинів і біогенних амінів;

• ліквідація або зменшення запалення в періодонті;

• забезпечення умов для регенерації всіх компонентів періодонта;

• десенсибілізація організму хворого.

Лікування хронічних верхівкових періодонтитів як правило проводиться у кілька відвідувань. При першому відвідувані здійснюємо такі етапи лікування:

• препарування каріозної порожнини і розкриття пульпової камери;

• вилучення путридних мас або пломбувального матеріалу з кореневих каналів;

• механічна обробка кореневих каналів;

• медикаментна обробка кореневих каналів;

• дія на періапікальне вогнище запалення.

Для проведення останнього етапу необхідно відкрити апікальний отвір. Апікальний отвір вважається відкритим, якщо при максимально можливому введенні у кореневий канал ендодонтичного інструмента хворий відчуває біль. Найкраще контролювати розкриття апікального звуження рентгенографічно.

Якщо в кореневих каналах переважає анаеробна мікрофлора, то використовуємо такі медикаменти: нітрофурани, метронідазол, фузидин-натрію. Якщо мікрофлора кореневих каналів мало вірулентна, застосовуємо антисептики, ефірні олії, спиртові розчини рослинних препаратів. Найчастіше при лікуванні хронічних періодонтитів застосовуємо сильні антисептики: евгенол, трикрезол, засоби на основі парахлорфенолу. Таким чином, при першому відвідуванні при лікуванні хронічного періодонтиту у кореневих каналах залишаємо турунди з медикаментним засобом і закриваємо зуб герметичною пов’язкою на 2-3 дні. Якщо зуб витримує герметизм, перкусія не болюча, то під час другого відвідування пломбуємо кореневі канали. У тому випадку, якщо перкусія болюча – повторно обробляємо кореневі канали, а остаточне пломбування здійснюємо у третє-четверте відвідування, після повної ліквідації симптомів запалення.

Для прискорення репараційних процесів у періодонті перед пломбуванням кореневих каналів проводимо заапікальну терапію. В періапікальних тканинах створюється депо біологічно активних речовин. З цією метою за верхівку кореня виводять одну із біологічних паст. Суть заапікальної терапії полягає у пригніченні життєдіяльності мікроорганізмів і зменшенні інтоксикації, що сприяє ліквідації запального процесу, та активації репаративних остеопластичних процесів у ділянці патологічного вогнища. Для заапікальної терапії використовують препарати на основі гідроксиду кальцію, гідроксиапатиту із додаванням різних антимікробних засобів, зокрема пасти з прополісом і вітаміном А, кальційвмісні пасти для пломбування кореневих каналів: Seal Apex (Kerr), Apexit (Vivadent), фосфодент. Пасти, що виводять за верхівку кореня, при відновленні кісткової тканини у вогнищі деструкції поступово розсмоктуються. Заміщення дефекту кістковою тканини і рубцювання патологічно зміненої сполучної тканини відбувається через 1-1,5 року.

Якщо при лікуванні хронічних періодонтитів кореневі канали непрохідні, то намагаємось розширити їх за допомогою ендодонтичних інструментів або хімічним способом (10% лимонною, 5% молочною, 5% трихлороцтовою, 10% мурашиною кислотами, після застосування їх нейтралізують лугом); 10-20% розчином трилону Б; 20% розчином ЕДТА (Calcinase, Edetal, Canal plus, Endosolv і т.д.). Для обтурації каналів застосовуємо один із імпрегнаційних методів: резорцин-формаліновий, метод сріблення або йод-електрофорезу. Для підвищення ефективності обробки інфікованих важкопрохідних каналів використовують також метод депофорезу міді-кальцію.

Односеансний метод лікування хронічних періодонтитів.Показання:

1. Хронічний гранулюючий періодонтит однокореневих або багатокореневих зубів із добре прохідними каналами за наявності нориці на яснах.

2. Загострений хронічний періодонтит у зубах з добре прохідними каналами, що потребує підокісного розтину абсцесу. Для якісного виконання всіх етапів лікування в одне відвідування необхідно мати можливість зробити три рентгенограми: до лікування, після інструментальної обробки та розкриття апікального звуження, а також після пломбування каналів.