159.Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації наслідків.

Чорнобильська катастрофа на атомній станції завжди буде займати особливе місце в історії людства. Це перша катастрофа планетарного масштабу, яка є рукотворною, яка викликана діяльністю людини. Пройшло вже 20 років, і ми не знаємо, скільки їх ще має пройти, поки будуть ліквідовані всі наслідки цієї аварії. Ця катастрофа не тільки викликала численні жертви, але й суттєво змінила якість життя населення України. І це пов’язано не тільки з тим, що аварія на ЧАЕС вплинула на здоров’я великої кількості громадян ( і не тільки України, але й Білорусії і Росії), а й з тим, що мільярдні кошти, які б мали йти на розвиток держави, вже витрачені і ще багато років будуть витрачатися на ліквідацію наслідків аварії, в тому числі і медичних. 26 квітня 1986 року на IV блоці Чорнобильської АЕС відбулася найбільша аварія в історії атомної індустрії. У навколишнє середовище було викинуто близько 300 млн. кюрі радіоактивних речовин, що призвело до забруднення 50,5 тис. кв.км. території України, де проживало на той час у 2218 населених пунктах понад 2,4 млн. чол.

Найбільшому радіоактивному забрудненню піддалася центральна частина України, південно-східні області Білорусі і деякі райони європейської частини Росії, найбільше близько розташовані до місця аварії. На цих територіях проживало 17,5 млн.чол.,у тому числі 2,5 млн. дітей у віці до 7 років. У 1986-89 рр. у роботах з ліквідації наслідків аварії взяли участь більш як 600 тис. чол. Екологічні, медичні і психологічні наслідки аварії, її вплив на соціальну, економічну і політичну сферу, а також систему охорони здоров’я дозволяють вважати, що аварія на ЧАЕС була глобальною радіоекологічною катастрофою. Внаслідок Чорнобильської трагедії людство вперше зіткнулося з таким масовим радіаційним ураженням людей. Треба було вперше вирішувати багато організаційних, санітарно-епідемічних, лікувально-профілактичних і інших питань. Без наукового забезпечення ці проблеми вирішені бути не могли. І з того часу в Україні, в медичній науці з’явився новий напрям наукових досліджень, пов’язаний із вивченням медичних наслідків Чорнобильської катастрофи

160.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.Основна мета санітарно-гігієнічних заходів – збереження здоров’я людини і попередження інфекційних, фахових та інших захворювань.

У разі виникнення аварії ( катастрофи) будь-якого типу для всього населення, що опинилося в екстремальній ситуації, неодмінною умовою збереження здоров’я є суворе виконання правил особистої і колективної гігієни.

Якщо дотримання норм і правил особистої гігієни насамперед залежить від конкретної особистості, то у виконанні норм і правил колективної гігієни бере участь як населення, так і місцеві органи влади і управління, а також медичні працівники.

Для якісного контролю за дотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил колективної гігієни ,прогнозування санітарно-епідемічних наслідків ,які можуть виникнути внаслідок стихійних лих та техногенних катастроф, проводиться нагляд за санітарно-епідемічною обстановкою.

Під цим терміном розуміють заходи, що проводяться в зоні НС, і реалізуються в загальному комплексі санітарно-гігієнічного і проти- епідемічного забезпечення з метою збереження здоров’я населення і формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Вони включають:

§ проведення санітарно-гігієнічного контролю за умовами розміщення, харчування, водопостачання населення і рятувальних формувань;

§ контроль за санітарним станом території, прибиранням рідких і твердих відходів, похованням трупів загиблих людей і тварин;

§ оцінку санітарного стану зони НС;

§ проведення гігієнічної експертизи продовольства і води,;

§ прогнозування впливу несприятливих факторів на стан здоров’я населення та особовий склад формувань, що беруть участь у ліквідації НС ;

§ розробка пропозицій щодо покращення, гігієнічного виховання і санітарної освіти.