- •Львівський національний медичний університет
- •1. Актуальність проблеми
- •Основні навчальні завдання модулю
- •Тема 10. Внутрішньоутробні та перинатальні інфекції. Класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, профілактика, прогноз.
- •3. Міжпредмента інтеграція
- •4. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •4.2. Локалізовані інфекції
- •4.2.1. Класифікація локалізованих інфекцій новонароджених
- •Ссош – «стафілококовий синдром опеченої шкіри».
- •Везикулопустульоз («інфікована пітниця»)
- •Пухирчатка новонароджених
- •Ексфоліативний дерматит Ріттера
- •Стафілококовий синдром опеченої шкіри (ссош)
- •Флегмона новонароджених
- •Гнійний мастит
- •Захворювання пупкових судин
- •Гангрена пупкового залишку
- •Диференціальний діагноз кон’юнктивітів у новонароджених
- •Синдром висхідної амніальної інфекції
- •Основні гемодинамічні співвідношення, що характеризують розвиток шоку
- •*Артеріальний тиск тиск
- •Етіологічна структура менінгітів у новонароджених у розвинених країнах
- •Результати загального аналізу ліквору
- •Добові дози антибіотиків для новонароджених
- •Ііі. Забезпечення стабільної гемодинаміки й оксигенації тканин
- •Потрібна швидкість введення розчину (мл/год)
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •5.4. Відповіді
- •Задача 1
- •6. Рекомендована література:
- •3. Міжпредметна інтеграція
- •4. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •Інфекція матері
- •Вертикальна передача інфекції: співвідношення між внутрішньоутробними і перинатальними інфекціями
- •Характерні симптоми найпоширеніших внутрішньоутробних і перинатальних інфекцій
- •Класифікація основних антиретровірусних препаратів
- •55% Імунних
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Інструктивні матеріали для відпрацювання професійних навиків і умінь
- •5.4. Відповіді
- •Задача 1
- •Задача 2
- •6. Рекомендована література:
Гангрена пупкового залишку
Характеризується порушенням загального стану, підвищенням температури тіла, іншими симптомами інтоксикації. Пупковий залишок вологий, брудно-бурого кольору, з неприємним запахом. Процес часто ускладнюється сепсисом. У даний час є казуїстичним випадком.
Лікування. Лікування всіх важких клінічних форм омфаліту й інфекції пупкових судин передбачає внутрішньовенне призначення антибіотиків і місцеві заходи. Використовують комбінацію антистафілокового препарату й аміноглікозиду. Ампіцилін не призначають. Місцево ранку (залишок) промивають антисептичним розчином (4% хлоргексидин або 60-90% спирт) і обробляють 0,5% розчином генціану фіолетового (метиленового синього або діамантового зеленого) 4 рази на добу поки не припиниться виділення гною. Флегмонозний і гангренозний омфаліт, абсцеси за ходом пупкових судин потребують хірургічного лікування, призначення антистафілококових антибіотиків, корекції метаболічних порушень, інших симптоматичних заходів.
За відсутності будь-яких інших клінічних симптомів неважкий катаральний омфаліт лікують місцево, як зазначено вище.
Кон’юнктивіти
Інфекційно-запальний процес у кон’юнктиві, що виявляється місцевою гіперемією, набряком і гнійними виділеннями, найчастіше спричинюється бактеріями, які інфікують відповідні тканини новонароджених під час пологів. Поява ознак запалення кон’юнктиви може бути пов’язаною також з постнатальним застосуванням хімічних розчинів (наприклад, сульфацилу натрію або нітрату срібла). У більшості випадків неонатальних кон’юнктивітів ефективним буде місцеве лікування, однак, гонококова і хламідійна інфекції вимагають призначення системної антибактеріальної терапії.
Лікування. Одягнувши чисті гумові рукавички, промивають око стерильним фізіологічним розчином (розчином фурациліну або чистою кип’яченою водою) за допомогою ватного тампону у напрямку від внутрішнього до зовнішнього кута. Навчають матір виконувати цю процедуру і повторюють її 4 рази на добу до повного припинення патологічного процесу.
Проводять бактеріоскопічне (бактеріологічне) дослідження виділень з кон’юнктиви і диференціюють етіологію процесу. У випадку стафілококової інфекції місцево додатково призначають 1% тетрациклінову мазь, яку 4 рази на добу закладають у кон’юнктиву після промивання. Бактеріологічне виділення гонокока визначає необхідність внутрішньом’язового введення однієї дози цефтріаксону (50 мг/кг). Місцеву терапію в такому випадку не використовують. Хламідійну інфекцію лікують внутрішнім призначенням антибіотику із групи макролідів (еритроміцин, макропен або азитроміцин; 14 днів) у поєднанні з місцевою терапією (1% тетрациклінова або 0,5% еритроміцинова мазь). Наявність хламідійної інфекції передбачають також у випадках неефективної стандартної терапії кон’юнктивіту упродовж щонайменше 48 год. за відсутності можливостей бактеріологічної діагностики.
Якщо виділення з кон’юнктив відсутні, незважаючи на наявність інших ознак інфекційно-запального процесу, догляд за кон’юнктивами (як описано вище) здійснюють протягом 4 днів. За відсутності позитивної динаміки внутрішньо призначають макролід і починають місцеве лікування (1% тетрациклінова мазь 4 рази на добу).
Сепсис новонароджених
Визначення й епідеміологія неонатального сепсису
Сепсис новонароджених (СН) - це бактеріємія, яка виникає на фоні зміненої реактивності і виявляється ознаками важкої генералізованої інфекції.