Гангрена пупкового залишку

Характеризується порушенням загального стану, підвищенням температури тіла, іншими симптомами інтоксикації. Пупковий залишок вологий, брудно-бурого кольору, з неприємним запахом. Процес часто ускладнюється сепсисом. У даний час є казуїстичним випадком.

Лікування. Лікування всіх важких клінічних форм омфаліту й інфекції пупкових судин передбачає внутрішньовенне призначення антибіотиків і місцеві заходи. Використовують комбінацію антистафілокового препарату й аміноглікозиду. Ампіцилін не призначають. Місцево ранку (залишок) промивають антисептичним розчином (4% хлоргексидин або 60-90% спирт) і обробляють 0,5% розчином генціану фіолетового (метиленового синього або діамантового зеленого) 4 рази на добу поки не припиниться виділення гною. Флегмонозний і гангренозний омфаліт, абсцеси за ходом пупкових судин потребують хірургічного лікування, призначення антистафілококових антибіотиків, корекції метаболічних порушень, інших симптоматичних заходів.

За відсутності будь-яких інших клінічних симптомів неважкий катаральний омфаліт лікують місцево, як зазначено вище.

2. Кон’юнктивіти

Інфекційно-запальний процес у кон’юнктиві, що виявляється місцевою гіперемією, набряком і гнійними виділеннями, найчастіше спричинюється бактеріями, які інфікують відповідні тканини новонароджених під час пологів. Поява ознак запалення кон’юнктиви може бути пов’язаною також з постнатальним застосуванням хімічних розчинів (наприклад, сульфацилу натрію або нітрату срібла). У більшості випадків неонатальних кон’юнктивітів ефективним буде місцеве лікування, однак, гонококова і хламідійна інфекції вимагають призначення системної антибактеріальної терапії.

Лікування. Одягнувши чисті гумові рукавички, промивають око стерильним фізіологічним розчином (розчином фурациліну або чистою кип’яченою водою) за допомогою ватного тампону у напрямку від внутрішнього до зовнішнього кута. Навчають матір виконувати цю процедуру і повторюють її 4 рази на добу до повного припинення патологічного процесу.

Проводять бактеріоскопічне (бактеріологічне) дослідження виділень з кон’юнктиви і диференціюють етіологію процесу. У випадку стафілококової інфекції місцево додатково призначають 1% тетрациклінову мазь, яку 4 рази на добу закладають у кон’юнктиву після промивання. Бактеріологічне виділення гонокока визначає необхідність внутрішньом’язового введення однієї дози цефтріаксону (50 мг/кг). Місцеву терапію в такому випадку не використовують. Хламідійну інфекцію лікують внутрішнім призначенням антибіотику із групи макролідів (еритроміцин, макропен або азитроміцин; 14 днів) у поєднанні з місцевою терапією (1% тетрациклінова або 0,5% еритроміцинова мазь). Наявність хламідійної інфекції передбачають також у випадках неефективної стандартної терапії кон’юнктивіту упродовж щонайменше 48 год. за відсутності можливостей бактеріологічної діагностики.

Якщо виділення з кон’юнктив відсутні, незважаючи на наявність інших ознак інфекційно-запального процесу, догляд за кон’юнктивами (як описано вище) здійснюють протягом 4 днів. За відсутності позитивної динаміки внутрішньо призначають макролід і починають місцеве лікування (1% тетрациклінова мазь 4 рази на добу).

2. Сепсис новонароджених

   2. Визначення й епідеміологія неонатального сепсису

Сепсис новонароджених (СН) - це бактеріємія, яка виникає на фоні зміненої реактивності і виявляється ознаками важкої генералізованої інфекції.