Лекція План

1. Інфляція і стагфляція (кейнсіанська модель).

   1. Зміна сукупного попиту і виникнення інфляції.

   2. Функціональна залежність між інфляцією і безробіттям.

   3. Виникнення стагфляції в умовах шоків пропозиції (кейнсіанська інтерпретація).

2. Інфляція і стагфляція (неокласична модель).

   1. Інфляція і стагфляція в умовах адаптивних очікувань (модель гіпотези природного рівня безробіття).

   2. Інфляція і стагфляція в умовах раціональних очікувань (модель гіпотези природного рівня безробіття).

3. Інфляція і стагфляція в умовах зміни короткострокової і довгострокової кривої сукупної пропозиції (неокласична модель).

   1. Розвиток інфляції надлишкового попиту.

   2. Розвиток інфляції надлишкових витрат.

4. Інфляція і стагфляція в умовах зміни короткострокової і довгострокової кривої сукупної пропозиції (модель теорії економіки пропозиції).

1. Інфляція і стагфляція (кейнсіанська модель).

1. Зміна сукупного попиту і виникнення інфляції.

Кейнсіанство поставило в центр макроекономічної теорії сукупний попит.

Нагадаємо, що кейнсіанський підхід полягає в тому, що сукупний попит нестабільний, а ціни і заробітна плата не знижуються.

На рис. 1 показано, що крива сукупної пропозиції є горизонтальною (власне внаслідок втрати цінами і заробітною платою властивості знижуватися).

Рис. 1.Кейнсіанська модель сукупного попиту і сукупної пропозиції

З даного графіку видно, що зниження реального обсягу продукції не впливає на рівень цін та і при збільшенні реального обсягу виробництва рівень цін також залишається незмінним. (Крива сукупної пропозиції іде вправо від нульового обсягу виробництва до обсягу виробництва Q₂і як тільки досягнуто повної зайнятості, крива сукупної пропозиції стає вертикальною).

Отже, на горизонтальній ділянці кривої збільшення сукупного попиту розширює реальний обсяг виробництва і зайнятості за постійного рівня цін до моменту досягнення стану повної зайнятості.

Наступне збільшення сукупного попиту перемістить економіку на вертикальну ділянку сукупної пропозиції, де реальний обсяг продукції залишається незмінним, але посилюється інфляція.

Зростання обсягів сукупного попиту обумовлюється рядом факторів чи причин. Основні з них це:

• зростання цінності матеріальних активів (нерухомості, майна і т.д.) під впливом зниження рівня ринкових цін на певні групи товарів (у науковій літературі цей фактор називають позитивним ефектом багатства);

• зростання цінності фінансових активів (грошей, грошових вкладів в банках, цінних паперів) на основі певного зниження рівня цін на певні групи товарів (цей фактор у науковій літературі називають позитивним ефектом фінансових активів);

• зростання курсу національної валюти (грошової одиниці) або її ревальвація по відношенню до інших національних валют.

Зміщення кривої сукупного попиту під впливом вказаних вище нецінових факторів (ми відносимо їх до розряду нецінових, так як безпосереднього відношення до зміни цін на продукцію не мають, вони в своїй сукупності мають відношення до зміни цін на матеріальні і фінансові активи, а також на національні гроші) вправо викликає явище зростання рівня сукупних цін (див.рис.2)

Рис. 2Механізм формування інфляції попиту