Скасування контролю за цінами і заробітною платою

Зростання цін на енергоносії

Чинники

стагфляції

Нестача сільського-сподарської продукції

Зниження продуктивності

Інфляційні очікування і заробітна плата

Знецінення валюти

Рис.5.Чинники стагфляції

Всі ці чинники зміщують криву сукупної пропозиції вліво (з АS₁до АS₂) і тоді відбувається зниження обсягів виробництва з Q₁до Q₂, збільшення безробіття, що супроводжується зростанням рівня цін з Р₁до Р₂.

Зниження стагфляції може відбутися при умові зменшення витрат на одиницю продукції і переміщення кривої пропозиції вправо.

2. Інфляція і стагфляція (неокласична модель)

2.1 Інфляція і стагфляція в умовах адаптивних очікувань (модель гіпотези природного рівня безробіття).

Одне із пояснень одночасного збільшення рівнів інфляції та безробіття пов’язане з новим класичним підходом і називається гіпотезою природного рівня безробіття. Нагадаємо, що природний рівень безробіття – це такий рівень, за якого циклічне безробіття дорівнює нулю, або це рівень безробіття, що відповідає повній зайнятості.

Відповідно до гіпотези природного рівня, неправильно орієнтована політика повної зайнятості, що ґрунтується на тезі про наявність стабільної кривої Філіпса, призводитиме до зростання темпу інфляції.

Існує два варіанти гіпотези природного рівня безробіття: теорія адаптивних очікувань та теорія раціональних очікувань.

Найбільш спрощений варіант теорії адаптивних очікувань (розвинув і популяризував Мілтон Фрідмен) зводиться до того, що люди формують свої сподівання або прогнози стосовно майбутньої інфляції на основі попередніх або існуючих темпів інфляції.

Теорія адаптивних очікувань передбачає використання кривої сукупної пропозиції, яка має позитивний нахил на короткострокових часових інтервалах і зміщується вверх на довгострокових інтервалах. Таким чином, теорія адаптивних сподівань створює основу для вдалої інтерпретації процесів економічного спаду та інфляції.

Теорія адаптивних очікувань розрізняє “короткострокову” та “довгострокову” криву Філіпса, тому що вона передбачає, що в короткостроковому періоді може існувати компромісний вибір між інфляцією і безробіттям, а у довгостроковому – ні.

На рис.6 зображено короткострокову і довгострокову криві Філіпса.

Рис.6.Короткострокова і довгострокова криві Філіпса.

Короткострокова крива Філіпса, що проходить через точку А, відповідає базовому темпу інфляції. При даному базовому темпі інфляції економіка може підтримувати нижчий рівень безробіття за рахунок вищого темпу інфляції. Проте цей вибір не безперервний. Коли базовий темп інфляції зростає, щоб відповідати вищому фактичному темпу інфляції, то короткострокова крива Філіпса переміщується вгору. У довгостроковому періоді (точка Z) вибору між інфляцією і безробіттям немає.

Теорію адаптивних сподівань також використовують для пояснення дезінфляції (зниження рівня інфляції).

2. Інфляція і стагфляція в умовах раціональних очікувань (модель гіпотези природного рівня безробіття).

Сподівання мають важливе значення в економічному житті. Вони впливають на те, скільки витрачають інвестори на товари виробничого призначення і чи будуть споживачі витрачати чи заощаджувати в майбутньому.

Відповідно до теорії раціональних очікувань, передбачення є неупередженими і грунтуються на всій доступній інформації.

Основу теорії раціональних очікувань становлять два постулати: по-перше, люди роблять передбачення, використовуючи всю доступну інформацію і по-друге, ціни і зарплата гнучкі.

Макроекономіка раціональних очікувань твердить, що ціни і зарплата досить гнучкі, щоб забезпечити швидке очищення всіх ринків, включаючи ринок праці. Це припущення означає, що безробіття – добровільне. Люди безробітні тому, що вважають свою реальну зарплату дуже малою (вона не заохочує їх до праці).

Прихильники теорії раціональних очікувань вважають, що високе безробіття випливає з того, що працівники неправильно оцінюють економічні умови, люди добровільно залишають свою роботу, сподіваючись знайти кращі робочі місця і навпаки, високий обсяг національного виробництва і невелике безробіття мають місце, коли люди введені в оману власною завищеною оцінкою реальної зарплати.

Згідно роздумів прихильників теорії раціональних очікувань, економічна система буде рухатися по позитивно нахиленій кривій сукупного попиту на короткостроковому часовому інтервалі тоді, коли зміщення сукупного попиту є несподіваним. Якщо ж крива сукупної пропозиції буде невірно відображати процеси, що відбуваються, зміщення в попиті будуть впливати на ціни факторів виробництва і кінцевих товарів, а реальний обсяг виробництва і безробіття залишаться на рівні своїх природних значень.

Дійсно, згідно теорії раціональних очікувань, крива сукупної пропозиції економічної системи у випадку очікуваних змін в економічній політиці є такою ж як на короткостроковому, так і на довгостроковому часових інтервалах – вертикальною лінією, що співпадає з природним рівнем реального обсягу виробництва.