3. Інфляція і стагфляція в умовах зміни короткострокової і довгострокової кривої сукупної пропозиції (неокласична модель)
Розвиток інфляції надлишкового попиту.
Інфляція надлишкового попиту формується і розвивається під впливом збільшення обсягів сукупного попиту, але виникає лише в умовах потенційних обсягів сукупного виробництва (тобто в умовах повної зайнятості ресурсів).
У сучасній економічній літературі прийнято виділяти дві різновидності інфляції надлишкового попиту: інфляція надлишкового попиту, що формується в короткостроковому ринковому періоді та інфляція надлишкового попиту, що формується в довгостроковому ринковому періоді.
Короткострокова інфляція надлишкового попиту формується за таких умов: по-перше, коли обсяги сукупного попиту під впливом певних факторів починають зростати; по-друге, коли національна економічна система функціонує в режимі повної зайнятості всіх ресурсів (тобто, коли обсяги сукупного виробництва досягають потенційного, максимально можливого рівня, а безробіття утримується на його природному рівні; по-третє, коли в національній економічній системі відсутніми є адаптивні і раціональні очікування споживачів (рівень номінальної заробітної плати є стабільним і вона не реагує на певні зміни рівня сукупних цін на продукти). У вказаних умовах короткочасне збільшення сукупного попиту призводить, по-перше, до короткострокового збільшення обсягів сукупного виробництва понад їх потенційний рівень, по-друге, до деякого зростання рівня сукупних цін (рис.7).
Довгострокова інфляція надлишкового попиту формується при наступних умовах, по-перше, коли обсяги сукупного попиту зростають під впливом певних факторів, по-друге, коли національна економічна система функціонує в режимі повної зайнятості, тобто обсяги сукупного виробництва є потенційними (повними), а безробіття находиться на його природному рівні, по-третє, коли в національній економічній системі мають місце адаптивні очікування споживачів (тобто номінальна заробітна плата є сильно чутливою до зміни рівня сукупних цін на продукти).
Обсяги сукупного виробництва /Q/
Обсяги сукупного попиту /AD/
Обсяги сукупної пропозиції /AS/
ASLR - довгострокова крива сукупної пропозиції (сукупна пропозиція в умовах повної зайнятості ресурсів і потенційних обсягів сукупного виробництва)
Qp - потенційні обсяги сукупного виробництва
AS/P1- короткострокова крива сукупної пропозиції
Рис.7.Механізм розвитку короткострокової інфляції надлишкового попиту в умовах незмінних цін (канонічний варіант)
У вказаних економічних умовах певне зростання рівня сукупного попиту супроводжується наступними економічними ефектами: по-перше, короткочасним збільшенням обсягів сукупного виробництва понад його потенційний рівень, по-друге, певним зростанням рівня сукупних цін, по-третє, зростанням рівня номінальної заробітної плати у відповідності до зростання рівня сукупних цін, по-четверте, скороченням обсягів сукупних грошових доходів і обсягів виробництва, що призводить до зміщення кривої сукупної пропозиції вліво і тим самим рівень сукупних цін ще в більшій мірі зростає, а обсяги виробництва повертаються до вихідного рівня (рис.8)
Обсяги сукупного виробництва /Q/
Обсяги сукупного попиту /AD/
Обсяги сукупної пропозиції /AS/
ASLR - довгострокова крива сукупної пропозиції
Qp - потенційні обсяги сукупного виробництва
AS/P1/ і AS/P2/ - короткострокові криві сукупної пропозиції при зміні рівня цін на ресурси
Рис.8.Механізм розвитку довгострокової інфляції надлишкового попиту (канонічний варіант)
Таким чином, співставлення двох систем інфляції надлишкового попиту дає можливості зробити такі висновки. По-перше, в короткостроковому плані інфляція, викликана надлишковим попитом, породжує як зростання рівня сукупних цін, так і деяке збільшення обсягів реального випуску продукції. По-друге, в довгостроковому плані інфляція, викликана надлишковим попитом, лише призводить до зростання рівня сукупних цін при збереженні обсягів виробництва на потенційному рівні. В довгостроковому плані економіка “рухається” впродовж вертикальної кривої сукупної пропозиції ASLR.