Лекція 1 Мікроекономічний ринок: попит і пропозиція, їх рівновага План

1. Ринковий попит та його чинники

2. Ринкова пропозиція та її чинники.

3. Встановлення рівноваги попиту та пропозиції.

1. Ринковий попит та його чинники

Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Якщо ви хочете придбати автомобіль, але не можете його купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас поряд з бажанням придбати автомобіль є і гроші, достатні для його купівлі, то це вже попит. Бажання, підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит – це платоспроможні потреби людей.

Економісти розрізняють ринковий попит на товар (ми його будемо позначати як D) та індивідуальний попит на товар з боку окремого покупця (d).

Ринковий попит формується як сумарний попит усіх покупців. Залежно від споживацьких уподобань і доходів їхнє бажання та можливості придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися. У таблиці 1 наведено умовні дані про індивідуальний попит трьох споживачів на товар Х. Ринковий попит на даний товар – це сума індивідуальних попитів. Інакше кажучи, це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами.

Як бачимо у таблиці при ціні Р1тільки споживач 3 виявлятиме бажання до придбання товару Х, тому ринковий попит при ціні понад Р1збігатиметься з індивідуальним попитом споживача 3. Якщо ціна знизиться до рівня Р2, то ринковий попит будуть формувати уже два споживачі, а при ціні Р3 і Р4– усі три.

Таблиця 1

Формування ринкового попиту як суми індивідуальних попитів

Ціна товару Х, грн.	Попит окремих споживачів, одиниць товару			Ринковий попит (D), одиниць товару
	1(d1)	2(d2)	3(d3)
Р1 = 15 Р2 = 10 Р3 = 5 Р4 = 2	─ ─ 10 25	─ 10 20 50	10 20 30 65	10 30 60 140

Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Графічне зображення цієї залежності називають кривою попиту. Для її зображення по горизонталі відкладаємо величину попиту (Q_d), а по вертикалі – ціну (P). Криву попиту іде зверху вниз, зліва направо, тобто має спадний характер (рис.1.1).

Спадна траєкторія кривої попиту зумовлена двома причинами:

1. Ефект доходу. Зміна ціни відбивається на реальній купівельній спроможності споживачів (за умови, що грошова купівельна спроможність є сталою). Коли підвищується ціна, то реальна купівельна спроможність знижується, що зменшує величину попиту. Покупці, підтримуючи свій бюджет, витрачатимуть ту саму номінальну суму на купівлю даного продукту, але куплять уже меншу його кількість. І навпаки, зі зниженням ціни продукту купівельна спроможність грошового доходу збільшуватиметься, що дає змогу купувати більше певного продукту, ніж раніше;

2. Ефект заміщення. Якщо ціна на продукт Х змінюється, а на інші продукти залишається постійною, то змінюється відносна структура цін між продуктом Х та усіма іншими товарами (продукт Х дорожчає чи дешевшає порівняно з іншими продуктами). Покупці замінюють дорожчі продукти дешевшими. Наприклад, при зростанні ціни на яловичину люди більше купуватимуть свинини, м’яса птиці, риби і т.д. У результаті величина попиту на яловичину зменшиться.

Ефект доходу та ефект заміщення діють одночасно і обидва змінюють величину попиту на продукт.

Якщо змінюється ціна (Р) на продукт, то це спричиняє зміну величини попиту (обсягу попиту, кількості попиту) на нього (Q_d) згідно із дією закону попиту. Зміна величини попиту означає переміщення з однієї комбінації “ціна – кількість продукту” до іншої комбінації в межах того самого попиту – тобто відбувається переміщення вздовж тієї самої кривої попиту, наприклад, від точки А до точки В на рисунку 1.1. При зміні ціни, цінового чинника крива попиту не переміщується, і попит (як уся сукупність наборів «ціна-величина попиту») залишається тим самим, а змінюється лише величина попиту.

Крім ціни на попит можуть впливати й інші, нецінові чинники, які змінюють увесь попит (а не лише величину попиту) і призводять до переміщення усієї кривої пропиту (а не лише до переміщення вздовж тієї самої кривої попиту).

Позначивши ринковий попит через D, можна записати, що він перебуває у функціональній залежності від низки визначників (чинників):

D = f (p; q, I, y, N, exp),

де р – ціна продукту (вплив цінового чинника описано вище);

q – ціна на взаємозамінювані і взаємодоповнювані продукти;

I – величина доходів споживачів;

у – суб’єктивні смаки і уподобання;

N – кількість покупців даного товару;

еxp – очікування споживачів тощо.

Крапка з комою після р підкреслює відмінність між впливом ціни та нецінових визначників на попит.

Якщо змінюється ціна (р) на продукт, то це спричиняє зміну величини попиту на нього (Qd) згідно із дією закону попиту, що було розглянуто нами вище.

Зміна усіх інших – нецінових визначників змінює попит на продукт. Якщо покупці бажають і спроможні купити більшу кількість продукту за кожну можливу ціну, то відбувається збільшення попиту. Воно зображується переміщенням кривої попиту вправо (рис.1.2).

Зменшення попиту виникає тоді, коли внаслідок зміни в одному або більшій кількості його визначників покупці купують меншу кількість продукту за кожну можливу ціну. У графічному зображенні зменшення попиту показують як переміщення кривої попиту вліво. Тепер з’ясуємо, як впливає кожен з нецінових чинників на попит.

Якщо зниження ціни на один продукт зменшує попит на інший, то такі продукти називають взаємозамінюваними (товарами-субститутами). Наприклад, чай і кава, яблука і груші є прикладами взаємозамінюваних продуктів. Коли ціна на груші підвищується, споживачі купуватимуть більше яблук, і попит на яблука зростатиме. Крива попиту на яблука переміститься вправо (положення D₁) і відбудеться збільшення попиту на яблука для усього проміжку цін (рис.1.2)

Отже, зниження ціни на взаємозамінний товар (товар-замінник, товар-субститут) сприяє зменшення попиту на даний товар і навпаки.

Якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший продукт, то такі продукти називаються взаємодоповнюваними. Наприклад, чай і цукор, відеомагнітофон і відеокасети, принтери і ціна картриджів до них, автомобіль і бензин є прикладами взаємодоповнюваних продуктів. Якщо ціна на бензин зростає, люди звичайно купуватимуть менше автомобілів, і попит на них зменшиться. Крива попиту на автомобілі переміститься вліво (в положення D₂), і попит на автомобілі зменшиться для усього проміжку цін (рис.1.2).

Отже, зростання ціни на товар-доповнювач зменшує попит на даний товар і навпаки.

Із зростанням доходів споживачі переважно купують більше товарів. Проте чи зростає при цьому попит на усі товари і послуги? Споживачі купують більше овочів, фруктів, риби, одягу, взуття, освітніх послуг, туристичних послуг тощо, але менше хліба, виробів із борошна, картоплі, капусти тощо. Товари, попит на які прямо залежить від зміни грошового доходу, називають товарами вищої споживчої цінності. Якщо зі зростанням доходів попит на певні товари знижується, то такі товари називають товарами нижчої споживчої цінності.

Отже, попит на товари вищої споживчої цінності (нормальні товари) зростає при зростанні доходу.

Попит на товари нижчої споживчої цінності, низькоякісні товари при зростанні доходів споживачів зменшується.

Такі визначники попиту, як смаки і уподобання, залежать від віку, статі, історичних, національних, природно-кліматичних умов, реклами, моди тощо. Їх зміна веде до зміни попиту та переміщення кривої попиту. Наприклад, сприятлива для певного продукту зміна у смаках або уподобаннях споживачів, викликана, можливо, рекламою або змінами у моді, означатиме, що попит зросте. І навпаки, несприятливі зміни в уподобаннях споживачів зменшуватимуть попит, переміщуючи криву попиту вліво.

Попит також визначають розміри ринку, кількість покупців. Якщо зростає число покупців даного товару, наприклад, за рахунок реклами, залучення покупців іншої статі чи інших вікових груп, то ринковий попит на даний товар зростає. І навпаки, якщо в силу певних причин все менше людей буде купувати даний товар, загальний ринковий попит на нього буде зменшуватися.

На попит також впливають очікування споживачів. Наприклад, очікування підвищення цін на даний товар призведе до його ажіотажного скуповування по сьогоднішніх цінах – тобто до зростання попиту.

У реальному житті жоден з перелічених нецінових факторів попиту не діє відокремлено, у чистому вигляді. Найчастіше вони переплітаються, посилюючи або зменшуючи вплив один одного.