2. Ринкова пропозиція та її чинники.

Пропозиція - це та кількість продуктів, яку виробник 6ажае та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну упродовж визначеного проміжку часу.

Розрізняють індивідуальну пропозицію (пропозицію одного виробника певного товару - /s/) і ринкову пропозицію (сума всіх індивідуальних пропозицій по певному товару – /S/ ). Таблиця 2 ілюструє формування ринкової пропозиції як суми пропозицій окремих виробників. Варто зауважити, що при низьких цінах на товар деякі виробники взагалі тимчасово призупинять його виробництво і не будуть його пропонувати на ринку.

Таблиця 2

Формування ринкового пропозиції як суми індивідуальних пропозицій

Ціна товару Х, грн.	Пропозиція окремих виробників, одиниць товару			Ринкова пропозиція (S), одиниць товару
	1 (s1)	2 (s2)	3 (s3)
Р1 = 15 Р2 = 10 Р3 = 5 Р4 = 2	25 10 – –	50 20 10 –	70 35 25 15	145 65 35 15

Пропозиція визначається виробництвом, але не завжди збігається з ним, бо не все, що виробляється, потрапляє на ринок. Наприклад, продавцеві може бути вигідним певний час накопичувати продукцію на складах, очікуючи підвищення ціни на неї. Звичайно, продавцеві вигідніше пропонувати свій продукт за вищими цінами. Є також випадки, коли і в урожайний рік певні продукти сільського господарства з тих чи інших причин майже відсутні на полицях крамниць.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зро­стає, відповідно збільшиться й величина пропозиції. Цю пряму залежність між ціною та кількістю пропонованого проду­кту називають законом пропозиції.

Графічне зображення цієї залежності називають кривою пропозиції, яку здебіль­шого позначають буквою S. Крива пропо­зиції є висхідною (рис. 1.3).

Зміна ціни змінює величину пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується; якщо ж ціна знижується, величина пропозиції зменшується. Зміна величини пропозиції означає переміщення з однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції; наприклад, із точки A до точки B. Причиною руху по кривій є зміна ціни на відповідний продукт. При зміні ціни, цінового чинника крива пропозиції не переміщується, і пропозиція (як уся сукупність наборів «ціна – величина пропозиції») залишається тією самою, а змінюється лише величина пропозиції.

Крім ціни на пропозицію можуть впливати й інші, нецінові чинники, які змінюють всю пропозицію (а не лише величину пропозиції) і призводять до переміщення усієї кривої пропозиції (а не лише до переміщення вздовж тієї самої кривої пропозиції).

Пропозиція залежить від таких чинників:

S = f ( p; c, Npr, t, g, m, x ),

де: р – ціна продукту;

c – витрати виробництва;

Npr – кількість виробників

t – технологія виробництва

g – ціна на інші продукти;

m – податки з виробників і дотації для виробників

x- інші нецінові визначники.

Крапка з комою між p і с вказує на відмінність між впливом ціни (p) та нецінових чинників (c, Npr, t, g, m, x) на пропозицію.

Зміна ціни змінює величину (обсяг) пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується; якщо ж ціна знижується, величина пропозиції зменшується. Зміна величини пропозиції означає переміщення з однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції, що було розглянуто нами вище.

Зміна нецінових чинників змінює не лише обсяг пропозиції товару, а всю про­позицію товару. Це означає, що при всіх рівнях цін будуть вже інші обсяги пропозиції – тобто зміниться уся пропозиція загалом. Крива перемішується в ціло­му вправо або вліво (рис. 1.4). Збільшення пропозиції перемішує криву пропозиції впра­во; зменшення пропозиції перемішує цю кри­ву вліво. Причиною зміни пропозиції є зміна одного або більше нецінових визначників пропозиції.

Розглянемо такий визначник, як витрати виробництва. Припустімо, що в наслідок зростання цін на метал витрати на виробництво автомобілів зросли, тому їх пропозиція зменшиться. Крива пропозиції автомобілів переміститься вліво і покаже зменшення пропозиції на автомобілі за кожного рівня ціни.

Якщо зростає кількість виробників даного товару (наприклад, тому що галузь є привабливою для виробників і в неї входять нові фірми), то пропозиція товару зросте і навпаки.

Також при покращенні технологій виробництва даного товару його пропозиція зросте.

Важливим визначником пропозиції є ціна альтернативних товарів, які виробники даного продукту могли би виробляти, використовуючи своє обладнання, своїх працівників, інші свої ресурси. Якщо ціна таких альтернативних товарів зростає, то виробникам може бути вигідно переорієнтуватися на виробництво цих товарів і, відповідно, зменшити пропозицію даного товару.

Якщо ціна на замінюваний продукт зростає, деякі виробники в пошуках більших прибутків будуть переорієнтовуватися на виробництво продукту замінника і пропозиція даного продукту може змен­шується. Наприклад, зро­стання ціни на масло зменшить пропозицію маргарину, оскільки виробників при­ваблюють виші ціни і прибутки, які можна досягти при виробництві масла. Тому частина виробників переорієнтується з виробництва маргарину на виробництво масла і пропозиція маргарину зменшується.

При зростанні податків пропозиція даного товару зменшиться і навпаки: якщо держава стимулює виробництво через зменшення податкового тягаря, пропозиція зростає.

Для виробників певних соціально необхідних товарів держава може виплачувати дотації. Якщо виробники отримують додаткові дотації від держави, вони збільшують пропозицію своєї продукції.

Нагадаємо, що у всіх випадках, коли ми говоримо про збільшення пропозиції, маємо на увазі переміщення кривої пропозиції вправо і навпаки.

Для пропозиції різних товарів можуть діяти також свої особливі нецінові чинники. Наприклад, якщо розглядати агропромисловий сектор, то таким чинником можуть бути погодні умови. За несприятливих погодних умов пропозиція певної сільськогосподарської продукції може скоротитися і навпаки.