3. Нецінова еластичність попиту

Еластичність попиту за доходом.

Загальний підхід до вимірювання еластичності попиту зберігаєть­ся і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових фак­торів. Серед них особливе місце належить: а) доходам та б) цінам на інші товари. Справді, коли змінюються доходи споживача чи ціни на інші товари, наприклад, товари-замінники, кількість попиту на даний товар також змінюється. І знову потчає потреба вимріяти «чутливість» такого взаємозв’язку.

Еластичність попиту за доходом показує на скільки відсотків зміниться кількість попиту при зміні доходів споживача на 1%.

Еластичність попиту за доходами – це співвідношення між відсотковою зміною кількості попиту та відсотковою зміною доходу споживача (І), що викликала цю зміну у попиті:

На рис. 2.14 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на ∆Q (Q2 – Q1), що спричинене збільшенням доходу на ∆I( I2- I1). Еластичність попиту за доходами становитиме:

За аналогією із ціновою еластичністю, маючи значення Q2, Q1 та відповідні значення доходу споживача I2, I1, можемо застосувати і таку формулу:

Іпсоте Е_d=,

Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманіт­ніших значень: ЕI > 0 — для нормальних товарів (товарів вищої споживчої цінності – їх споживання зростає при зростанні доходу, наприклад овочі, фрукти, риба, одяг з натуральних матеріалів тощо); ЕI < 0 — для низькоякісних товарів (товарів нижчої споживчої цінності – їх споживання зменшується при зростанні доходів споживача, наприклад, одяг чи взуття із синтетичних матеріалів-замінників, дешевий тютюн тощо).

За значення еластичності попиту за доходами нормальні товари також в свою чергу поділяють на дві групи товарів:

А) товари першої необхідності (товари щоденного вжитку) для яких 0<ЕІ<1 (попит на них незначно зростає при зростанні доходу – наприклад, навіть дуже багата людина не споживає хліба значно більше ніж середньостатистичний громадянин);

Б) товари розкоші, для яких ЕI>1 (попит на дані товари різко, навіть кількаразово збільшується при зростанні доходів, наприклад багаті індивіди купують в кілька раз більше коштовностей, прикрас, квитків на морські круїзи і т.д.)

Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача.

Перехресна еластичність попиту

Ціни на інші товари (ΡB) також впливають на попит на даний товар (надалі – на товар А) і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який нази­вається перехресною еластичністю попиту на товар А за ціною товару Б (EA/B). Перехресна елас­тичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаного товару А у відповідь на одновідсоткову зміну ціни товару В:

ЕА/В = %ΔQA : %∆PB

ЕА/В = (ΔQA / QA) : (∆PB / ΡB)

ЕA/B=,

Якщо перехресна еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар В підвищується попит на товар А. Такий зв'язок харак­терний для товарів-субститутів (товарів-замінників). Чим краще товар-субститут здатний замі­нити даний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на товар-субститут та попитом на даний товар, а отже, більшим значення елас­тичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший.

Для комплементарних (взаємодоповнюючих) благ властиве від'ємне значення еластич­ності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (наприклад – зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на фотоплівку та попитом на фотоапарати тощо).

Перехресна еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов'язані між собою.