Семінарське заняття № 4. Тема № 4. Прокуратура україни: зАвДАння, функції, система органів

Мета заняття: а) засвоїти курсантам і студентам завдання, функції, принципи організації та діяльності прокуратури, її систему, структуру, організацію діяльності органів прокуратури; основні напрямки прокурорського нагляду, акти прокурорського реагування на порушення законності, вимоги, що ставляться до осіб, які призначаються на посади прокурорів, порядок призначення та звільнення їх з посади;

б) формувати в курсантів і студентів уявлення про діяльність прокуратури, як незалежний орган державної влади, що здійснює нагляд за дотриманням і застосуванням законів.

Опорні поняття: прокуратура, прокурор, прокурорський нагляд.

План семінарського заняття

1. Правова основа діяльності, завдання і функції органів прокуратури.

2. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури.

3. Генеральний прокурор України: порядок призначення на посаду та звільнення з посади, повноваження. Апарат Генеральної прокуратури України.

4. Напрямки прокурорського нагляду. Акти прокурорського реагування та їх характеристика.

5. Кадри органів прокуратури.

Методичні рекомендації

Курсанти та студенти, готуючись до першого навчального питання семінарського заняття, повинні знати, що прокуратура України - це система органів, що здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами, державними комітетами й іншими органами державного та господарського управління, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами депутатів, їх виконавчими і розпорядницькими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами і громадянами.

Необхідно відзначити, що метою прокурорської діяльності є забезпечення верховенства закону, зміцнення законності, соціально-економічних, політичних та інших прав і свобод громадян, місцевих органів законодавчої і виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, суспільних і політичних організацій і рухів.

Виходячи з цього, прокурорський нагляд – це здійснювана від імені держави діяльність спеціально уповноважених службових осіб – прокурорів по забезпеченню точного дотримання та правильного застосування законів шляхом своєчасного виявлення та вживання заходів щодо усунення їх порушень, від кого б вони не виходили, і притягнення винних до відповідальності.

Правова основа діяльності прокуратури закріплена в ст. 3 Закону „Про прокуратуру”. Правовою основою організації і діяльності прокуратури є Конституція України, Закон України „Про прокуратуру”, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове законодавство й інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори й угоди.

Завдання органів прокуратури закріплені в ст. 4 Закону України „Про прокуратуру”, функції прокуратури - у ст. 121 Конституції і ст. 5 Закону України „Про прокуратуру”. Необхідно відзначити, що, крім передбачених Конституцією України і Законом „Про прокуратуру” функцій, прокуратура продовжує виконувати відповідно до діючих законів функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів і функцію досудового слідства.

Пріоритетним напрямком діяльності прокуратури є захист прав і свобод людини. Для цього прокуратура має право обмежити неправомірну діяльність державних органів і посадових осіб передбаченими законом способами. При цьому органи прокуратури керуються у своїй діяльності принципами, закріпленими в ст. 6 Закону України „Про прокуратуру”.

Оскільки в Україні визначений і діє принцип верховенства права, то функціонування прокуратури як державного інституту, діяльність її посадових осіб ґрунтується тільки на нормативно-правових актах. Принцип верховенства права передбачає споконвічну, провідну роль права в співвідношенні права і політики, права та ідеології, права й економіки. Норми Конституції України є нормами прямої дії, внаслідок чого прокуратура, зокрема, може представляти інтереси громадянина або держави в суді для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі Основного Закону, навіть у випадку відсутності інших нормативних актів, що регулюють певне правовідношення.

Для підготовки до другого питання плану семінарського заняття курсантам і студентам необхідно звернутися до другого розділу Закону України „Про прокуратуру” – „Система, структура й організація діяльності органів прокуратури”.

Для відповіді на третє запитання семінарського заняття слід мати на увазі, що порядок призначення та звільнення з посади Генерального прокурора України визначений у ст. 122 Конституції України й у ст. 2 Закону України „Про прокуратуру”. Повноваження Генерального прокурора України закріплені в ст. 15 Закону України „Про прокуратуру”.

Під час підготовки до четвертого питання плану семінарського заняття курсантам і студентам необхідно звернутися до третього розділу Закону України „Про прокуратуру”, що називається „Прокурорський нагляд”.

Однією з основних функцій діяльності прокуратури є підтримання державного обвинувачення в суді. Підтримання державного обвинувачення – це діяльність прокуратури у встановлених кримінально-процесуальним законом формах, що складається з аналізу матеріалів справи та доказування винуватості особи в судових органах, сприяння постанові законного, обґрунтованого і справедливого вироку.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом – одна з важливих гарантій забезпечення захисту прав і свобод громадян, законних інтересів держави.

Прокуратура представляє інтереси громадянина або держави в суді від імені держави, здійснюючи це представництво через прокурорів. Тому ніяких доручень або довіреностей прокуророві не потрібно, оскільки він не представляє інтереси конкретної особи або органу влади. У межах своєї компетенції, визначеної законом, він діє як представник держави, маючи, одночасно, і всі процесуальні права позивача. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому законом.

Нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство спрямований на забезпечення встановленого порядку, виявлення та розкриття злочинів, розгляду заяв і повідомлень про них, законності здійснення оперативно-розшукових заходів, проведення досудового слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень.

Нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура, здійснюючи цю функцію, покликана забезпечити, з одного боку, законність перебування затриманих, заарештованих осіб, що за вироком суду або на інших законних підставах перебувають в установах виконання покарань, а з іншого боку – законність діяльності установ виконання судових рішень у кримінальних справах і установ, що застосовують інші заходи примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Готуючись до п’ятого питання семінарського заняття, необхідно звернутися до четвертого розділу Закону України „Про прокуратуру”, що має назву „Кадри органів прокуратури”. Особливий характер діяльності прокурорів і слідчих прокуратури обумовили необхідність визначення ряду істотних вимог професійного та морально-етичного плану до осіб, що призначаються на ці посади. Необхідно вивчити і засвоїти ці вимоги.

Для відповіді на шосте питання семінарського заняття курсантам і студентам необхідно вивчити і засвоїти наступне. Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних установ прокуратури присвоюються класні чини відповідно до посад, що вони займають і стажу роботи.

Класний чин – це спеціальне персональне звання прокурорського працівника як державного службовця, що присвоюється з урахуванням посади, яку він займає, стажу, знань і досвіду, а також за конкретні результати роботи особи. Порядок присвоєння та позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, затвердженому Верховною Радою України 6 листопада 1991 року.

Свої знання в ході підготовки до семінару курсанти можуть перевірити, відповівши на питання для самоконтролю та шляхом вирішення задач.