Тема. Типологія порушень психічних процесів, властивостей і станів при різних видах патології

Мета:

План

1. Характеристики порушень відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, інтелекту, емоцій, воли, свідомості.

2. Психологічні феномени й патопсихологічні симптоми при психічних захворюваннях.

3. Невротичні, психологічні й соматоформні розлади. Неврози.

4. Моделі формування психосоматичних розладів. Групи психосоматичних розладів.

Методичні поради

Характеристика порушень відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, інтелекту, емоцій, волі, свідомості.

Психологічні феномени і патопсихологічні симптоми при психічних захворюваннях. Характеристика невротичних розладів, розладів особистості, шизофренії, епілепсії, органічних психічних розладів.

Невротичні, психологічні та соматоформні розлади. Неврози. Моделі формування психосоматичних розладів. Групи психосоматичних розладів.

Псіхоанатологія як аномалія характеру. Акценуація характеру.

Нозологія змін особистості. Дефермінація психології. Класичні типи психопатії. Психогенії.

Контрольні питання

Література: [].

Практичне заняття № 3

Тема. Психологія хворого

Мета: розкрити суть психічного реагування на захворювання і психологію соматично хворого. Роздивитися психологічні особливості хворих із різноманітними соматичними захворюваннями. Роздивитися психологію лікувальної взаємодії, а також правові і деонтологічні аспекти поведінки медичного психолога.

План

1. Типи психологічного реагування на захворювання в залежності від соціально- конституційного й індивідуально-психологічного параметрів.

2. Об'єктивна й суб'єктивна оцінка хвороби.

3. Особливості психології хворих при різних видах хвороб, травм, фізичних аномалій, у процесі лікувально-профілактичних і відбудовних заходів.

Методичні поради

У центрі уваги клінічного психолога, що працює в соматичній (непсихіатричній) клініці знаходяться психічні реакції людини, що заболели тим або іншим розладом. Значимим стає аналіз як їхніх клінічних особливостей і розмаїтості, так і оцінка чинників, що сприяють виникненню в конкретної людини визначеного типу психічного реагування на власну хворобу.

Суб'єктивне відношення до захворювання називається «внутрішньою картиною хвороби», концепцією хвороби, нозогнозією. Суть його полягає в інтелектуальній інтепретації діагнозу захворювання, когнитивній оцінці його ваги і прогнозу й у формуванні на цій основі емоційного і поведінкового патерну.

Суб'єктивне відношення до хвороби формується на базі множини чинників, що можна згрупувати в такі групи: соціально-конституціональну, індивідуально-психологічну. Під соціально-конституціональними параметрами розуміється вплив статі, віку і професії людини, під індивідуально-психологічними - властивостей темпераменту, особливостей характеру і якостей особистості.

Психологами виділяються тринадцять типів психологічного реагування на захворювання: гармонічний, тривожний, іпохондричний, меланхолійний, апатичний, неврастенічний, обсесивно-фобічний, сенситивний, егоцентричний, ейфоричний, анозогнозичний, ергопатичний, паранойяльний.

Виділяють такі параметри, на підставі яких оцінюється будь-яка хвороба і формується психологічне відношення до неї:

1. Можливість летального виходу.

2. Можливість инвалідизації і хроніфікації.

3. Болюча характеристика хвороби.

4. Необхідність радикального або паліативного лікування.

5. Вплив хвороби на можливість підтримувати старий рівень спілкування.

6. Соціальна значимість хвороби і традиційне відношення до захворілим у микросоціумі.

7. Вплив хвороби на сімейну і сексуальну сфери.

8. Вплив хвороби на сферу розваг і інтересів.

Психологічні особливості пацієнта в умовах лікувальних взаємодій приходять у зіткнення з психологічними особливостями медичного робітника (лікаря, психолога, медсестри, соціального робітника). Виділяють такі види спілкування: «контакт масок», примітивне спілкування, формально-рольове спілкування, ділове спілкування, духовне міжособистісне спілкування, маніпулятивне спілкування.

Суть конфліктів у системі лікар (медичний робітник) - хворий полягає в сутичці думок, поглядів, ідей, інтересів, точок зору і чекань учасників взаємодії. Коузер Л. розділяє конфлікти на реалістичні (предметні) і нереалістичні (безпредметні).

Важливою стороною взаємодії медичного робітника пацієнта є етика і деонтологія - навчання про моральні основи поводження людини, у тому числі в умовах діагностичної і лікувальної взаємодії. Важливими проблемами рахуються проблеми: лікарської таємниці, евтаназії, повідомлення пацієнту щирого діагнозу його захворювання, патерналізма, «реконструкції особистості» при психотерапії й ін.

До числа базисних принципів біомедичної етики ставляться принципи: а)автономії, б) нескоєння шкоди, в)благодіяння і г) справедливості.

Контрольні питання

1. Які критерії включає поняття «об'єктивна вага хвороби»?

2. Як називається суб'єктивне відношення до захворювання?

3. При якому типі психічного реагування на хворобу відбувається «втеча в хворобу»?

4. Який тип психічного реагування, як правило, виникає в пацієнта у відповідь на діагностику злоякісного новотвору?

5. У кого зустрічається феномен «занурення в дитину»?

6. Які особи більш адекватно реагують на власне постопераційний стан?

7. При якому захворюванні зустрічається логофобія?

8. Чи пов'язаний плацебо-ефект із чинником несподіванки?

9. Які базисні принципи біомедичної етики?

10. Провести дослідження 2 осіб із соматичним захворюванням (методики: ЛОБИ + Психолог автобіографія + за власним вибором). Сформулювати психологічний діагноз.

1.Бурлачук, Коржова Психологічна автобіографія

2.Лурия А.Р. Внутренняя картина болезни и иатрогенние заболевания. -М.-1986.

3.Ташлыков В.А. Внутренняя картина болезни и ее значение для психологической диагностики при неврозах. //Журн. невропатологии и психиатрии им. Корсакова.-1989.-№11.-С.22-26.

4.Тревога и тревожность Хрестоматия. СПб,01

5.Захаржевский В.Б.Физиологические аспекты невротической и психосоматической патологии. Л., 1990

6.Тополянский В.Д. , Струковская М.В. Психосоматические расстройства. М1986.

Література: [].

Практичне заняття № 4