- •Військова топографія
- •2. Основні умовні позначення, які застосовуються в бойовтих документах......... 75 передмова
- •Розділ 1 місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.1. Місцевість та її елементи
- •1.2. Тактичні властивості місцевості
- •1.3. Основні види (різновиди) місцевості та їх тактичні властивості
- •1.4. Способи вивчення місцевості
- •1.5. Загальні поняття про топогеодезичне забезпечення бою
- •Контрольні запитання
- •2.1. Способи орієнтування на місцевості
- •2.2. Визначення сторін горизонту і напрямків на місцевості
- •За компасом
- •За годинником та Сонцем
- •За Полярною зіркою
- •2.3. Вимірювання кутів і відстані на місцевості Вимірювання кутів
- •Вимірювання кутів за допомогою бінокля та приладів спостереження і прицілювання
- •Вимірювання кутів за допомогою компаса
- •Вимірювання кутів за допомогою лінійки
- •Вимірювання кутів за допомогою підручних матеріалів
- •Вимірювання віддалі по спідометру машини
- •Визначення відстані за лінійними розмірами предметів
- •Визначення віддалі за часом і швидкістю руху
- •Визначення віддалі за відношенням швидкості звуку до світла
- •Визначення віддалі на слух
- •Визначення віддалі за демаскуючими ознаками
- •Обхід перешкод
- •За виміряною відстанню:
- •Складання схеми і таблиці руху за азимутами
- •2.7. Орієнтування на місцевості за картою в русі
- •Визначення довжини маршруту і розбивка його на окремі ділянки
- •Розділ 3 топографічні карти
- •3.1. Призначення і коротка характеристика топографічних карт
- •Призначення топографічної карти
- •Класифікація і характеристика топографічних карт
- •3.2. Масштаби топографічних карт. Визначення відстані по карті
- •3.3. Зображення місцевих предметів і рельєфу на топографічних картах
- •Види горизонталей
- •1. Гора
- •Визначення по карті крутості схилу
- •3.4. Визначення прямокутних і географічних координат місцевих предметів по карті
- •Визначення географічних координат
- •1 Хв. Довготи
- •10 С довготи
- •Визначення прямокутних координат
- •Використання кілометрової сітки для визначення прямокутних координат точок
- •Приблизне визначення місцезнаходження точки на карті
- •Повні координати точки
- •3.5. Розграфлення і номенклатура топографічних карт
- •3.6. Визначення по карті умов спостереження, маскування і захисних якостей місцевості
- •3.7. Правила нанесення на карту орієнтирів та інших об'єктів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 ведення робочої карти
- •Підготовка карти до роботи
- •Складання карти
- •Основні положення ведення робочої карти
- •4.3. Умовні знаки і скорочені позначення. Написи на картах
- •4.4. Нанесення обстановки на карту
- •Робоча карта начальника автомобільноїслужби 10мБр
- •4.5. Нанесення на карту об'єктів за їх прямокутними та географічними координатами
- •Додатки
- •1. Картографічні умовні знаки
- •2. Основні умовні позначення, які застосовуються в бойових документах Пункти управління та засоби зв'язку
Складання схеми і таблиці руху за азимутами
Складають схему (рис. 39) або таблицю (табл. 1)
Таблиця № 1
|
№ точки |
Ділянка маршруту |
Магнітн. азимут, Ам |
Відстань, м |
Відстань, пара кроків |
Час, хв. |
|
1 |
Сарай-курган |
20 |
1230 |
320 |
14 |
|
2 |
Курган – будинок лісника |
330 |
1250 |
835 |
14 |
|
3 |
Буд. лісника – перехрестя доріг |
25 |
350 |
235 |
4 |
|
4 |
Перехрестя доріг – міст |
335 |
850 |
565 |
10 |
Схему складають у такій послідовності: на чистий лист паперу переносять з карти початкову точку, орієнтири на точках повороту і кінцеву точку маршруту.
Розміщення орієнтирів на схемі повинно бути подібне до їх положення на карті. Всі орієнтири зображаються на схемі такими ж умовними знаками, як і на карті:
– перенесені з карти на схему орієнтири нумерують і з'єднують прямими лініями;
– проти кожної лінії виписують вихідні дані для руху в вигляді дробу, в числівнику – магнітні азимути, а в знаменнику – відстань у метрах.
Крім того, в знаменнику вказують час у хвилинах, необхідний для подолання ділянки маршруту, відповідно до нормативних вимог. Відстань у метрах переводять у пари кроків і записують у схему.
Наносять на схему стрілку "північ-південь" і додатково показують за напрямом маршруту і в сторони від нього орієнтири, які можуть бути використані при русі як проміжні чи допоміжні.
2.7. Орієнтування на місцевості за картою в русі
Успішне орієнтування на місцевості за картою при русі найбільше залежить від підготовки до орієнтування. Залежно від характеру місцевості на марші орієнтуються, як правило, за картою масштабу 1:100000 або 1:200000.
Підготовка до орієнтування включає:
вибір і вивчення маршруту;
підйом його на карті;
визначення протяжності маршруту і поділ його на окремі ділянки;
визначення азимутів напрямків на ділянках;
перевірку стану компаса і спідометра.
Вибір і вивчення маршруту. Маршрут руху вибирається за картою з урахуванням умов ситуації і характеру місцевості. Перевага віддається дорогам із твердим покриттям. Дуже важливо, щоб на маршруті було менше перешкод, а також мостів, шляхопроводів, які можуть бути навмисно зруйновані і заміновані. При всіх випадках попередньо позначаються об'їзди таких перешкод. На маршруті через 5-10 км вибирають контрольні орієнтири – найбільш стійкі об'єкти місцевості, які легко впізнаються при під'їзді до них, для правильного дотримування напрямку руху (перехрестя доріг, повороти маршруту, виходи із населених пунктів тощо).
Підйом маршруту на карті
Маршрут на карті піднімають кольоровим олівцем, як правило, коричневим кольором. Контрольні орієнтири обводять кільцями. Вздовж
маршруту проводять суцільну лінію поряд з дорогою, перериваючи її в місцях, де є підписи або зображені місцеві предмети. Орієнтири при необхідності піднімаються збільшенням умовного знака, підтушовкою, підкреслюванням назв прямою лінією з метою їх більшої наочності і читання на карті.