Підготовка карти до роботи

Кожний командир повинен завжди працювати з підготовленою картою. Це дає мож­ливість вирішувати завдання щодо управління підроз­ділами з найменшою витратою часу.

Підготовка карти до роботи складається з вибору, оцінки, склеюван­ня, складання і піднімання її. Найбільш доцільно робити це послідовно.

Вибір карти. Як правило, для робочої карти використовують мас­штаб 1:50 000 і 1:100 000. Вибір масштабу карти залежить від умов на­ступних бойових дій, характеру і змі­сту бойових завдань, які будуть ви­конуватися підрозділом.

Перед тим, як вибрати масштаб карти, командир (начальник) повинен вивчити і з'ясувати район подальших бойових дій свого підрозділу.

Оцінка карти полягає у вивченні кожного її аркуша. При цьому уточнюються масш­таб і рік зйомки, рік видання, система координатної сітки і поправка напряму. З'ясува­вши рік зйомки /поправлення/ і рік видання, командир визначає точність і повноту на­несення на неї топогра­фічної основи.

Масштаб і рік видання карти необхідно знати і для того, щоб правиль­но оформлювати службові заголовки на всіх документах, які розробляються з допомогою робочої карти (накази, розпорядження, донесення).

Оцінка топографічних характеристик карти, сітка координат, ви­сота перерізу, попра­вка напряму – потрібні командиру для цілевказівок, орієнтування, вирішення вогне­вих завдань, визначення умов спос­тереження, прохідності місцевості тощо.

Склеювання карти

Робоча карта, як правило, складається з декількох аркушів. Отри­мавши декілька ар­кушів карти, командир (начальник) спочатку їх правиль­но розкладає, відповідно до номенклатури карт. На кожному аркуші в рамці з чотирьох боків позначена номенкла­тура суміжного аркуша карти.

Потім необхідно зрізати праві (східні) поля листів, крім крайніх пра­вих, а також нижні (південні) поля листів, крім крайніх нижніх (рис. 40).

Перший ряд склеювання

Найкраще склеювати за коротким напрямком. На рисунку 41. наводиться приклад склеювання карти, яка скла­дається з дев'яти аркушів.

Спочатку склеюють аркуші карти по вертикалі, утворюючи ко­лонки, які потім теж склеюють. При цьому кожний верхній аркуш накла­дають на нижній лицевою стороною вниз. Згодом одночасно змащують краї двох аркушів тонким шаром клею, а потім, пе­ревернувши один, акуратно накладають його на інший, стежачи за тим, щоб співпали їх рамки, а також виводи ліній координатної сітки і контурів. Смугу склею­вання обе­режно розгладжують чистою ганчіркою. Клей, який виступив, обережно витирають.

При великій кількості аркушів у колонці можна склеювати колон­кою за допомогою "трубки", скрученої з неї, залишивши І см чистого поля паперу з того боку "трубки", яка буде склеюватися.

Складання карти

Правильне складання робочої карти забезпечує:

• зручне розміщення карти в планшеті, польовій сумці;

• користування картою без повного її розгортання;

• швидке знаходження на карті потрібного району;

• тривале зручне зберігання.

Форма складеної робочої карти може бути різною. Це залежить від масштабу карти, а також від того, в яких умовах вона буде застосовува­тися (в класі, в бойовій машині, в планшеті, в польовій сумці).

Перед складанням карти потрібно визначити майбутній район бойо­вих дій і потім скласти карти по району майбутніх бойових дій. її склада­ють, як правило, гармошкою (рис.42).

а) карта підігнута по ширині планшета;

б) карта складена гармошкою;

в) карта складена для роботи на столі.

Правильно складена карта забезпечує довговічність її збереження і придатність до ро­боти.

Піднімання карти. Важливим етапом при підготовні карти до роботи є її піднімання. Це означає, що перед тим, як використовувати карту для роботи, необхідно виконати ряд технічних операцій, які ма­ють за мету полегшити її читання. Суть підйому карти полягає в тому, що потрібно наочно зобразити на ній ті елементи місцевості й місце­вих предметів, які за характером майбутніх дій військ треба виділити се­ред інших, або доповнити карту новими даними які потрібні будуть для оцінки обстановки і прийн­яття рішення.

Карту піднімають кольоровими олівцями з використанням умов­них скорочень, позна­чок і картографічних знаків. Кольори такі:

• зелений – для піднімання деревинної і чагарникової рослинності;

• синій – для піднімання гідрографії боліт;

• коричневий – для шляхової мережі (крім залізниці);

• чорний – для решти об'єктів і для написів.

Населені пункти і залізниці піднімають збільшуючи їх умовний знак. Написи назв на­селених пунктів підкреслюються або збільшуються олівцем коричневого кольору.

Як правило, на карті піднімають ті населені пункти, які вказують на смугу або напря­мок наступу, рубіж, район, якими потрібно оволодіти тощо

Ліси піднімають олівцем зеленого кольору, їх межі обводять товстою лінією, а пло­щини всередині заштриховують слабким натиском олівця. .

Річки і джерела, відтіняються синім олівцем методом потовщення умовного знака рі­чки.

На самій річці мости, броди, гідротехнічні споруди піднімаються методом збільшення написів їх характеристик, позначених на карті.

Необхідно також підняти основні дороги, де будуть здійснюватися марші, райони від­починку.

Для завершення підготовки робочої карти потрібно підписати її (на­приклад: Робоча карта начальника медичної служби 10 МП), нанести циф­рові значення координатної сітки на ту частину карти, яка покриває район майбутніх бойових дій, підняти масш­таб із таким розрахунком, щоб можна було, не розгортаючи всю карту, користуватися нею при орієнтуванні.

4.2. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ. ПРИЛАДИ ДЛЯ РО­БОТИ

Прилади для роботи. Умови роботи офіцерів при веденні робочої карти характеризу­ються мінімальними зручностями і недостатністю часу. Це змушує кожного офіцера завчасно потурбуватися про все необхідне для роботи з картою в таких умовах (план­шет). Робоча карта ведеться, як правило, за допомогою кольорових олівців.

Крім них, для роботи з картою потрібно мати обов'язково: кольо­рові олівці, коман­дирську лінійку, циркуль-вимірювач, гумку, леза або ножик, компас.