1. Гора

2. Улоговина

3.Хребет

4.Лощина

5. Сідловина

6. Залом

Рис. 5. Зображення горизонталями елементарних форм рельєфу (на 1-6 пунктиром показані напрямки водорозділів і водозливів)

Для правильного визначення форм рельєфу на карті, необхідно знати такі положення:

1. Форми рельєфу позначені на карті коричневим кольором – (при­родні) творіння природи, чорним – (штучні) творіння людини.

2. На горизонталях є короткі покажчики напряму схилів, які розмі­щенні перпендику­лярно до них (вказують напрям схилу; вони розміщу­ються на згинах горизонталей в найбільш характерних місцях і назива­ються бергштріхами.

3. Напрям схилів можна визначити і за відмітками горизонталей (циф­рові підписи на деяких із них вказують в метрах висоту над рівнем моря). Верх кожної цифри завжди повернутий вбік підвищення схилу.

4.Об'єкти деталі рельєфу, які неможливо показати горизонталями, зображують на ка­ртах спеціальними умовними знаками. До них відно­сять: урвища, скелі, яри, дорожні насипи і виїмки, кургани, ями. Цифри біля них вказують на висоту (глибину) в метрах.

Визначення по карті крутості схилу

Крутість схилу визначається за значенням закладання: чим менше значення закла­дання, тим схил крутіший, чим більше значення закладан­ня – тим більше пологий схил.

Крутість схилу визначається за допомогою спеціального графіка, який називається шкалою закладання, що розміщена під південним краєм рамки карти.

Ш

Рис.6. Визначення крутості схилу по шкалі закладання

кала закладання дається для двох висот перерізу: одна – для закладання між осно­вними горизонталями, інша – для закладання між потовщеними горизонталями.

Для визначення крутості схилу по шкалі закладання необхідно виміряти відстань між двома суміжними суцільними горизонталями в по­трібному напрямі і відкласти його на шкалі закладання так, як показано на (рис. 6). Відлік внизу на шкалі закладання проти відкладеного відрізка вкаже крутість схилу в градусах. У нашому прикладі крутість схилу між точками а і б дорівнює 35°.

На крутих схилах, де горизонталі проходять близько одна біля одної, крутизну краще визначати за потовщеними горизонталями. Для цього вимірюють відрізок між сусід­німи потовщеними горизонталями, відклавши його на правій частині шкали, як пока­зано на (рис. 6), і визна­чають крутизну схилу. В нашому прикладі крутість схилу між точками п і т дорівнює 10°.

Крутість доступних схилів:

• для автомобілів підвищеної прохідності – 20-30°

• для гусеничних тягачів–17-25°

• для танків і самохідних артилерійських установок – 30-35°.

Короткі підйоми (5-10м) доступні для танків при крутості до 40°.

3.4. Визначення прямокутних і географіч­них координат міс­цевих предметів по карті

Поняття про координати

У практиці роботи командирів підрозділів часто виникає необхідність визначити або вказати розміщення окремих місцевих предметів (цілей) по карті, наприклад, при ці­левизначеннях, донесеннях старшому командиру про ре­зультати розвідки противника і місцевості тощо. Це завдання зводиться до вказання цілі, місцевого предмету або свого місцезнаходження відносно відо­мих точок (ліній) або за допомогою координат.

Координатами називають кутові або лінійні величини, які визна­чають положення то­чки на якій-небудь поверхні або в просторі.

При визначенні розміщення точок місцевості (цілей) по карті зас­тосовують геодезичні (географічні), плоскі прямокутні, полярні і біпо­лярні координати. Геодезичні (геогра­фічні) координати (рис. 7) являють собою кутові величини – широту і довготу, які визначають положення відносно екватора і меридіана, прийнятого за початковий.

Геодезична широта – це кут, утворений площиною екватора, з нормаллю в даній то­чці до поверхні земного еліпсоїда. Значення кута показує, на скільки та чи інша точка на земній кулі північніше чи півден­ніше екватора. Якщо точка розміщена в Північній півкулі, то її широта називається північною, якщо в Південній – південною.

Рис. 7. Геодезичні координати

Геодезична довгота – кут, утворений площиною початкового ме­ридіану і площиною меридіану, який проходить через дану точку.

За початковий прийнято меридіан, який проходить через астроно­мічну обсерваторію в Гринвічі (поблизу Лондона). Всі точки на земній кулі розміщені на схід від початко­вого (Гринвіцького) до меридіану 180,° мають східну, а на захід – західну довготу.

У військовій справі систему географічних координат використо­вують головним чином для ведення розрахунків, пов'язаних із застосу­ванням бойових засобів дальньої дії, наприклад балістичних ракет, авіації тощо.