Визначення довжини маршруту і розбивка його на окремі ділянки

Відстані на маршруті вимірюють двічі з найбільшою точністю. Спочатку визначають відстані між контрольними орієнтирами, у вимі­ряні відстані вводять поправки на ре­льєф і звивистість маршруту. Кінце­вий результат підписують у знаменнику (у відпові­дних контрольних орієн­тирів) наростаючим підсумком від вихідного пункту. Перед початком руху на вихідному пункті переводять відстань між орієнтирами в показ­ники спідометра і підписують їх у числівнику.

Орієнтування при русі

Перед початком руху на вихідному пункті записують показники спідометра, час поча­тку руху, звіряють карту з місцевістю і орієнтують її за ходом руху (по дорозі).

Під час руху карту тримають перед собою зорієнтованою, постій­но порівнюють її з місцевістю, стежать за проходженням намічених орієн­тирів, звіряючи показники спі­дометра.

Таким чином, здійснюється безперервна орієнтація, яка забезпе­чує правильність до­тримування вказаного напряму руху. При в'їзді в ліс або на ділянку, де мало орієнти­рів, записують показники спідометра.

Це дозволяє в будь-який момент часу визначити своє місцезнаход­ження на пройденій відстані, яке при необхідності відкладають на карті.

Контрольні запитання

1. Способи орієнтування на місцевості.

2. Визначення сторін горизонту і напрямків на місцевості.

3. Вимірювання кутів і відстані на місцевості.

4. Рух за азимутом. Особливості орієнтування на місцевості без карти.

5. Орієнтування карти. Визначення по карті місця свого знаходження.

6. Підготовка по карті відомостей для руху за азимутом.

7. Орієнтування на місцевості по карті в русі.

Розділ 3 топографічні карти

3.1. Призначення і коротка характеристика топографіч­них карт

Топографічна карта – основний графічний документ місцевості, який містить точне і наглядне зображення місцевих предметів і рельєфу.

На топографічних картах місцеві предмети зображуються загаль­ноприйнятими умовними знаками, а рельєф – горизонталями.

Призначення топографічної карти

Топографічні карти призначені для роботи командирів і штабів всіх ступенів при підготовці, організації і веденні бойових дій. За ними вивчають і оцінюють місце­вість, визначають відстані і площі, дирекційні кути тощо.

Топографічні карти є надійним провідником, який використову­ють війська для орієнтування і руху на місцевості. По них планують марші і готують дані для руху по азимутах. Карти дозволяють точно визначити и не тільки своє місце перебування, але і координати орієнтирів і цілей.

Тому вони широко використовуються для вказівок цілей в бою і для топогеоде­зичної прив'язки бойових порядків військ.

Топографічна карта є одним із основних засобів управління військами при орга­нізації і веденні бою.

Точність і достовірність зображення місцевості на карті залежить від її масш­табу.

Класифікація і характеристика топографічних карт

За своїми масштабами, основним призначенням і використанням в різних ко­мандно-штабних ланках, топографічні карти умовно можна по­діляти на:

– за масштабом: великомасштабні (1:25000, 1:50000), середньо-масштабні (1:100 000, 1:200 000) і дрібномасштабні (1:500 000, 1:1000 000);

– за основним призначенням на тактичні (1:25 000, 1:50 000, 1:100 000) і опера­тивні (1:200 000, 1:500 000, 1:1000 000).

Карта масштабу 1:25 000 – використовується в військах для де­тального ви­вчення окремих найбільш важливих рубежів і ділянок місце­вості, наприклад: при фо­рсуванні водних перешкод, десантуванні і т.п. Вона використовується також для вимі­рювання і розрахунків при проек­туванні і будівництві військово-інженерних споруд.

Карта масштабу 1:50 000 – використовується для вивчення і оці­нки місцевості командирами підрозділів, орієнтування по ній, проведен­ня вимірів і розрахунків, що потребують високої точності, особливо при вказанні цілей і підготовці даних для стрі­льби артилерії і запуску ракет, які використовують в обороні, в наступі як карту реко­гносцировки, а також при боях за населені пункти.

Карта масштабу 1:100 000 – основна карта в військах. Вона ши­роко викорис­товується командирами (штабами) частин і підрозділами при плануванні і організації бою, для вивчення і оцінки місцевості, оріє­нтуванні на ній, вказанні цілей і управлінні підрозділами в бою.

Карта масштабу 1:200 000 – використовується як шляхова. По ній можна ви­вчати і оцінювати шляхову сітку і загальний характер рель­єфу, водних рубежів, лісо­вих масивів, великих населених пунктів. Цьому допомагає довідка про місцевість, яка розміщена на зворотному боці листів карти. Від батальйону і вище ця карта викорис­товується для оріє­нтування на місцевості при здійсненні маршу. В механізованих тан­кових частинах і з'єднаннях у ході наступу, як правило, при переслідуванні против­ника, використовується як основна карта.

Карта масштабу 1:500 000, 1:1000 000 – використовуються для вивчення і оцінки місцевості при плануванні і підготовці операцій, для управління військами в ході операцій і плануванні, при пересуванні військ. Карта масштабу 1:500 000 викори­стовується також фронтовою авіацією як карта польотів.