Основні положення ведення робочої карти

Робочі карти ведуться офіцерами особисто. При цьому кожний офіцер наносить на неї тільки ті дані обстановки, які йому необхідні для роботи на займаній посаді.

Важливо, щоб у зображеній на карті обстановці міг вільно розіб­ратись будь-який ін­ший офіцер: старший командир (начальник), підлег­лий чи інший офіцер. Із сказаного вище можна зробити висновок, що при веденні робочої карти дані обстановки треба наносити акуратно, тонки­ми лініями і встановленими умовними знаками, причому розміри їх по­винні узгоджуватись із величиною нанесених військових одиниць, добре читатись і не порушувати топографічної основи карти.

Обстановка на робочу карту наноситься умовними знаками одно­го кольору (синього) для противника і комбінацією умовних знаків різних кольорів для своїх військ:

1. Положення, завдання і дії своїх механізованих, танкових підрозділів і їх тили по­значаються на карті відповідними знаками черво­ного кольору.

2. Положення, завдання і дії своїх артилерійських, зенітних, а та­кож інженерних, хімі­чних, радіотехнічних підрозділів, підрозділів зв'яз­ку та їх тили – чорним кольором.

3. Усі дані про війська противника – синім кольором.

4. Нумерація та найменування підрозділів і пояснюючі написи, які відносяться до своїх військ, позначаються умовним знаком чорного кольо­ру, а які відносяться до противника – синього. Умовні знаки, які позна­чають війська, вогневі засоби і бойову техніку (як свої, так і противни­ка), наносяться на карту відповідно до дійсного поло­ження їх на місце­вості й розміщуються за напрямком дій або ведення вогню.

4.3. Умовні знаки і скорочені позначення. Написи на картах

Умовні тактичні позначення – це своєрідна мова армії, узаконена бойовими стату­тами і порадниками.

Лінійні замкнуті й напівзамкнуті умовні знаки (положення військ, траншеї, вогневі позиції артилерії, рубежі різного призначення тощо) наносяться на карту з дотриман­ням масштабу. Тоді їх часто називають масштабними умовними знаками. Фігурні умовні знаки, які мають пра­вильну геометричну форму, крім районів й ділянок вогню артилерії (по­одинокі танки, артилерійські і мінометні батареї на вогневих позиціях), а також пункти управління, засоби зв'язку, деякі інженерні засоби і спору­ди, є позамас­штабними, точковими об'єктам й, тобто наносяться на карту без дотримання масш­табу.

Об'єкти, які позначаються на карті позамасштабними умовними знаками, крім коман­дних пунктів, наносяться на карту таким чином, щоб центр умовного знака був у точці розміщення об'єкта на місцевості. Координати цього об'єкта при орієнтуванні по карті або передачі обстанов­ки з карти повинні даватися по центру знака (рис. 43).

Командно-спостережні пункти наносяться на карту так, щоб вер­тикальна пряма лінія, яка є продовженням однієї із сторін геометричної фігури, своїм нижнім кінцем впира­лася в точку місцевості, де розміщується пункт управління (рис. 44).

В

Неправильно

Правильно

ажливе місце при веденні робочої карти займає і точне дотриман­ня умовних скоро­чень, позначок і написів. Скорочення, які використову­ють у бойових документах, по­дані в додатку 3.

При нанесенні скорочень на карту дотримуються певних правил:

1. Якщо підрозділ організаційно входить до складу однієї час­тини, то позначка ро­биться без вказівки номеру частини. Наприклад, 1 мр, 2 тр, 2 батр тощо. Придані під­розділи – з вказівкою номера частини. Наприклад, 1 батр З ап.

2. Якщо, наприклад, 1-й дивізіон входить до складу 3-го арти­лерійського полку, 2-й механізований батальйон – до складу 7-го механі­зованого полку, то цей запис на карті можна зробити так: 1/Зап, 2/7мп.

3. Батальйон, який входить до складу однієї частини, записується під порядковими номерами (1 мб, 2мб, тощо), а якщо батальйон діє самостійно, без головних сил, на­приклад, у передовому загоні (авангарді), то в цьому випадку вказується і його прина­лежність – 1/15мп.

Написи на картах

На кожній робочій карті будуть мати місце як цифрові, так і тек­стові написи. Для її ведення використовуються креслярський або нормальний шрифт, за положенням букв – прямий і похилий. При нанесенні обстановки на карту прямий шрифт може засто­совуватися тільки для оформлення службового заголовка і написів посадових осіб (на робочій карті, карті з рішенням, звітній карті).

Пропорційність цифр і букв при нанесенні нумерації і найменуван­ня підрозділів на карту різних масштабів може бути такою, як пока­зано на рисунку 45.

Підрозділи	Масштаб карти
	1 : 25 000	1 : 50 000	1 : 100 000
Взвод	2 мв	3 мв	1 мінв
Рота (батарея)	1 батр	5 мр	2 тр
Батальйон (дивізіон)	2 адн	1 мб	2 тб

Рис. 45. Пропорціональність написів на картах залежно від їх масштабу

Якщо напис у середині знака не вміщається, то необхідно східну частину овалу розі­рвати (коли напрям дій наших військ західний, північний або південний), а потім зро­бити напис.

Скорочення та інші пояснюючі написи, які відносяться до обста­новки, розміщуються паралельно до нижнього (верхнього) зрізу аркуша карти або паралельно до горизонта­льної лінії координатної сітки із захо­ду на схід (рис. 46).

Написи робляться навпроти середини фронту підрозділу, на вільно­му місці, на від­стані від нього приблизно на 2/3 глибини бойового порядку.