Екзаменаційний білет № 46 Поняття про увагу, її види, властивості. Методи дослідження уваги

Увага – зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо (В.І. Страхов).

Увага не психічний процес, а форма організації свідомості та умова успішного протікання психічних процесів та станів. Увага не має власного змісту, виявляє свою дію у зв'язку з відчуттями, сприйняттями, пам'яттю, мисленням тощо. Ці явища актуалізуються у людини не самі собою, а під впливом спрямованості особистості.

Довільна увага є увагою планомірною. Це – контроль за дією, що відбувається на підставі виробленого плану, вирізнених критеріїв та способів їхнього використання.

Мимовільна увага – це також контроль, але такий контроль, який обмежується тим, що є у предметі, ситуації, тим, що "саме собою впадає в око". Зміст діяльності такої уваги становить те, що відображає сприймання або мислення, пам'ять або почуття.

Фізіологічним підґрунтям уваги є збудження, яке виникає в корі великих півкуль головного мозку під впливом подразнень, які на нас діють. Ця взаємодія відбувається на основі встановленого І. П. Павловим закону індукції нервових процесів, згідно якому процеси збудження, які виникають в одних ділянках кори головного мозку, викликають (індукують) гальмівні процеси в інших ділянках кори. Якщо людина зосередила увагу на якомусь предметі, то це означає, що даний предмет викликав збудження у відповідній ділянці кори великих півкуль головного мозку, решта ж ділянок кори виявилася загальмованою, внаслідок чого людина нічого не помічає, окрім даного предмета.

Властивості уваги – об'єм, зосередженість (концентрація),розподіляється, стійкість, коливання, переключення.

Обсяг уваги вимірюється тією кількістю об'єктів, які сприймаються одночасно. Об'єднані за змістом об'єкти сприймаються в більшій кількості, ніж не об'єднані. У дорослої людини обсяг уваги дорівнює 6-8 об'єктам.

Концентрація уваги є ступінь зосередження свідомості на об'єкті (об'єктах). Чим менше коло об'єктів уваги, тим менше ділянка сприйманої форми, тим концентрированнее увагу.

Концентрація, спрямованість уваги можуть успішно розвиватися під впливом спеціально організованої роботи порозвитку даних якостей.

Розподіл уваги виражається в умінні одночасно виконувати кілька дій або вести спостереження за кількома процесами, об'єктами.

Стійкість уваги – загальна спрямованість уваги в процесі діяльності. На стійкість уваги значний вплив робить інтерес. Одноманітні дії знижують стійкість уваги.

Властивістю, протилежним стійкості, є відволікання. Відволікання виражається в коливаннях уваги, що являють собою періодичні послаблення уваги до конкретного об'єкта мул діяльності.

Переключення уваги полягає в перебудові уваги, в перенесенні його з одного об'єкта на інший. Розрізняють перемикання уваги навмисне (довільне) і ненавмисне (ненавмисне). Навмисне перемикання уваги супроводжується участю вольових зусиль людини.

Охарактеризуйте можливості, сфери застосування та обмеження застосування соціометричних методів у соціально-психологічних дослідженнях

Соціометричний метод опитування – один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв'язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу. Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо.

Соціометричний критерій повинен:

а) націлювати суб'єкт на вибір іншого члена групи для спільного вирішення того чи іншого завдання чи відхилення

його;

б) не допускати обмежень щодо вибору відхилення будь-кого з членів чітко окресленої групи;

в) бути зрозумілим усім членам групи, а також цікавим, якщо не всім, то більшості з них;

г) переконувати людину в практичній спрямованості опитування.

Соціометрична техніка допомагає проникнути у невидимі на соціальному рівні, але завжди існуючі групові структури міжособистісних стосунків з метою їх вивчення або перебудови. Надійні дані дає соціометричний метод у поєднанні з іншими методами дослідження. Скажімо, формування космічних екіпажів, творчих, дослідницьких груп, а в окремих випадках і малих виробничих колективів неможливе без використання соціометричних опитувань. Однак жоден із методів опитування не можна вважати універсальним.

З цього визначення витікає і основне обмеження області використання соціометрії: досліджувані соціальні об'єкти (це може бути мала група, підприємство чи організація) являють собою певну систему, вивчення якої зовсім не вичерпується описом структури відносин між її елементами.