Тема 8. Заняття 2: Розвиток української культури в умовах незалежності.

1. Формування нової соціокультурної дійсності в умовах незалежності.

2. Розвиток освіти та науки в період розбудови державності (Болонський процес).

3. Розвиток української літератури в контексті мовної політики.

4. Актуалізація збереження та відродження національної спадщини в умовах незалежності.

Теми рефератів

1. Українська постмодерна література.

2. Сучасні мистецькі течії в Україні.

3. Творчість Л.Костенко.

4. Творчість М.Матіос.

Тести:

1. Незалежність України була проголошена:

а) 24 липня 1992 року

б) 24 серпня 1991 року

в) 28 червня 1996 року

2. В розвитку української культури періоду Незалежності домінують:

а)соціалістичні тенденції

б)націоналістичні тенденції

в) глобалізацій ні тенденції

3. Ситуація «культурного шоку» це:

а) усвідомлення людиною шокового стану

б) зіткнення двох або більше культурних систем на рівні індивідуальної чи суспільної свідомості

в) занедбання розвитку мистецтва

4. Період Незалежності характеризується:

а) демократизацією культурного життя

б) посиленням впливу держави на культурне життя

в) занедбанням культурного життя

5. Визначальна тенденція розвитку української культури в період Незалежності:

а) нав’язування власних культурних цінностей іншим культурам

б) прийняття глобалізацій них цінностей

в) розвиток власних культурних цінностей на основі діалогу культур

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть головні напрями культурної політики в роки незалежності.

2. Назвіть основних представників української культури в діаспорі. У чому полягала їх роль у збереженні національної культури? Наведіть приклади.

3. Поясніть вислів: "Сила нації - в силі її культури!"

4. Визначте основні риси нової соціально-культурної ситуації в Україні в сучасних умовах.

5.Які перспективи розвитку української культури в сучасних умовах?

6.Що свідчить про зростання національної культурної самосвідомості і які її основні фактори?

7.Які перспективи цивілізаційного розвитку України? Дайте прогностичну оцінку з точки зору геополітичної ситуації Схід – Захід.

Література

Основна: [4, 5, 8, 12, 13, 14, 22, 23]

Додаткова: [39, 49, 53, 65, 68, 69, 70, 71, 72, 85]

Методичні рекомендації студентам для підготовки семінарського заняття

Необхідно виходити з того, що кожна нова епоха переосмислює обрії і зміст української культури в обширах великого історичного часу. Зміна історичних її меж особливо інтенсивно відбувається тепер, в умовах нового періоду державотворення. Новий соціальний і культурний контекст впливає не тільки на характер змін в культурі сучасній, але й на оновлення, почасти і відродження значних сфер культури минулого часу, які набувають в умовах посилення національної самоідентифікації нового структурування, а сама українська культура в цілому — нових соціально-цінних і громадянських орієнтирів.

Якщо творчий злет української культури був підготовлений національними процесами кінця XIX — початку (10-ті роки) XX ст., то зміни в сучасній українській культурі (особливо в художній сфері) спираються на перервану культурно-модерністську традицію 20-х років (вона і розвивалася, якщо не в радянській Україні, то за кордоном) і демократизаційно-оновлюючу громадянську традицію 60-х років як гілку альтернативної, національно спрямованої культури (Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба та інші).

Важливо прослідкувати плідність і перспективність спадкоємності тих перетворень і тенденцій, які стимулюють розвиток української культури сьогодні. До них в першу чергу слід віднести напрямки, що були спрямовані на демократичне оновлення суспільства (шляхом зняття тиску тоталітаризму) та розвиток і збереження забутих або свідомо зневажених національних цінностей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДОСАМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Процес навчання у своїй основі спирається на самостійну роботу студентів, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом. До змісту самостійної роботи студента входять:

• опрацювання теоретичних засад навчальної дисципліни, прослуханого лекційного матеріалу;

• вивчення окремих тем і питань, що призначені для самостійного опрацювання;

• підготовка до виступів на семінарському занятті;

• виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

• систематика вивченого матеріалу курсу перед заліком.

Основою самостійної роботи є вивчення рекомендованої навчальною програмою літератури. При цьому необхідно зрозуміти і запам’ятати не текст взагалі, а головне, найбільш істотне, передусім визначення, категорії і узагальнюючі висновки.

Практика роботи з літературою показує, що не можна повністю покладатися на власну пам’ять. Необхідно обов’язково робити записи прочитаного тексту. Існують такі випробувані форми записів:

• План

• Тези

• Виписки

• Конспект

План ‑ це схематично записана сукупність стислих думок, найбільш стисла форма запису.

Тези ‑ це сформульовані своїми словами думки автора. Тези можуть складатися у вигляді відповідей на питання плану.

Виписки ‑ це дослівні, документально точні виписки з тексту. Дана форма зручна для збору матеріалу з будь-якої проблеми з різних джерел. Виписки робляться у вигляді цитат, цікавих фактів, вдалих формулювань.

Конспект ‑ це самостійний, логічно зв’язаний запис, який поєднує план, виписки, тези. Складання конспекту ‑ справа творча, головне в ній відтворення основних положень документа, який вивчається, своїми словами з дослівною випискою тільки висновків, узагальнень, теоретичних формулювань. Для успішної самостійної роботи студента велике значення має знання основ бібліографії. Студенти нерідко зазнають ускладнень у підборі матеріалу для рефератів, цільових виступів на семінарських заняттях. Дуже часто витрачається маса часу на пошуки необхідної літератури, нерідко вибір зупиняється на другорядних, близьких до теми роботах. Щоб уникнути даної ситуації, необхідно знати шляхи швидкого пошуку потрібних праць. Для цього слід мати уявлення про каталоги і картотеки. Каталоги розкривають наявні в бібліотеці книжкові фонди. Каталоги, що носять довідково-рекомендаційний характер, представлені у вигляді алфавітного, предметного і систематичного каталогів. Системний каталог надає найбільш широкі можливості для підбору літератури. Предметний каталог складається у відповідності зі змістом книг, але книги в ньому представлені не в логічному, а в алфавітному порядку питань, про які йдеться у творах. Цим він подібний до енциклопедичного словника і служить доповненням до системного каталогу. В алфавітних каталогах публікації розташовані в алфавітному порядку за прізвищами авторів або за назвами творів, якщо автор в них не вказаний. Картотеки ведуться в навчальних бібліотеках з кожної навчальної дисципліни.

Для опрацювання тем модуля самостійної роботи на які планується 3 години достатньо звернутися до підручників та навчальних посібників, що даються у списку рекомендованої літератури. Теми, на які планується 4 години, потребують пошуку додаткової літератури. Основним способом виконання самостійної роботи є конспектування в окремий зошит, приблизний обсяг 4 – 8 стор. на тему залежно від її складності та важливості. Перш ніж конспектувати слід уважно прочитати матеріал, визначити ключові моменти теми, скласти план викладу матеріалу у конспекті. Варто продумати як можна використати опрацьований матеріал на семінарських заняттях. Форма контролю отриманих знань – опитування на семінарських заняттях та підсумкова контрольна робота.