- •Мінімум для автомату чи допуску
- •1.Три складові предметної сфери історії міжнародного права
- •2.Історична динаміка понять «народи» і «міжнародні відносини», три історичні види суспільств в історії людства, їх основні характеристики
- •4.«Епоха цивілізації» як період формування суспільств – будівничих регіональних цивілізацій (а. Тойнбі)
- •5.Моделі історичної динаміки в історичних і суспільних науках
- •У історичних і суспільних науках є велика кількість прихильників (Спенсер, Парсонс, Козер, Дарендорф)різних моделей, зокрема: Еволюційна модель, Функціоналістська модель, Конфліктологічна модель тощо.
- •6.Які міжнародні договори періоду боротьби за гегемонію міст-держав Шумерської цивілізації ви можете назвати.
- •8.Дипломатичне листування в період рівноваги великих держав в кцсс(на матеріалах з Ель-Амарни та інших джерел)
- •9.Загальна характеристика і значення першої ойкумени в історії міжнародного права, основні напрями міжнародно-правового регулювання, характерні для періоду розвитку кцсс
- •10.Загальні риси розвитку цивілізацій залізної доби (другого покоління)
- •11. Спільні і відмінні риси Пелопоннеського і Делоського (першого Афінського) союзів
- •12. Які загальні особливості можна визначити для формування цивілізацій третього покоління?
- •13. Чим, на вашу думку, вплив світових релігій відрізняється від впливу античних філософських вчень на формування цивілізацій?
- •14. Передумови переходу Європи від середньовіччя до Нового часу
- •15. Нові принципи міждержавних відносин, характерні для Нового часу
- •17. Головні наслідки Вестфальського миру 1648 року для розвитку міжнародного права
- •18. Новели в дипломатії і міжнародному праві, пов’язані зі війною сша за незалежність
- •19. Міжнародно-правові новели Великої французької революції
- •20. Основні цілі і акти Віденського конгресу
- •21. Дія системи колективної безпеки в Європі в хіх столітті
- •22. Гаазькі Конференції Миру 1899 і 1907 років
- •23. Версальсько – Вашингтонська система міждержавних домовленостей: основні джерела і міжнародно – правові наслідки.
- •24. Основні ознаки неоліберальної системи міжнародних відносин після іі-ї світової війни
- •25.Роль Статуту оон у довершенні формування мп
8.Дипломатичне листування в період рівноваги великих держав в кцсс(на матеріалах з Ель-Амарни та інших джерел)
.
з 16 до 12 ст. до н.е. потрапила вся цивілізована ойкумена. Дипломатичне листування в цей час стає основною формою договірних відносин. Одним важливим винятком є знаменитий договір між Рамзесом ІІ і Хаттусілісом ІІІ 1269 р до н.е., який було викарбовано на срібній і золотій табличках в силу їх важливості.
На Середньому Сході, як вже зазначалося, основу геополітичного балансу склали Новоєгипетська, Хетська і Вавилонська імперії, володарі яких в дипломатичному листуванні звертаються один до одного «брат». Крім них такого ж статусу намагаються досягти Мітанні й Ассирія, для правителів яких лише іноді – в силу родинних зв’язків Мітанні, чи політичних інтриг Ассирія дозволяється таке звернення.
До правителів безлічі невеликих держав володарі імперій звертаються «мій син», або просто по імені. Всі малі держави підпорядковані одному з трьох сюзеренів, і зміна сюзерена є досить болісною і небезпечною для малої держави. Правосуб’єктність малих держав є обмеженою, хоча й цілком реальною. Наприклад в своєму листі-договорі Супіллуліума пише правителю Амурру Азірасу: «якщо хтось із хетів буде поводити себе підступно і виявить злі наміри до Азіраса, спробує захопити його місто чи частину землі, то за таких обставин ти Азірасе можеш порушити клятву».
Якщо великі держави не втручалися, малі держави могли вести між собою війни. Таку ситуації, наприклад, відтворює лист правителя Тіру до свого сюзерена, фараона Єгипту: «Вороги фараона і народ Арвади поклялися і уклали між собою угоду, що об’єднають свої флоти, свої колісниці, своїх піхотинців, щоб завоювати Тір, вірного слугу фараона».
9.Загальна характеристика і значення першої ойкумени в історії міжнародного права, основні напрями міжнародно-правового регулювання, характерні для періоду розвитку кцсс
Перше покоління цивілізацій починається з Шумерів, і далі розвивається під впливом кількох потужних імміграцій варварів. Спочатку це були семітичні народи (умовні акадяни) 35 ст. до н.е. Потім – імміграція «колісничників бронзової доби», які почали ефективно контролювати територію і заснували династії трьох великих держав КЦСС: Нового Єгипетського царства; імперії Хетів і Каситського Вавилону. Якщо до другої половини ІІІ тис. до н.е. основним об’єднуючим чинником великого суспільствабули торгівельні зв’язки і культурні надбання цивілізації, що поширювалися разом з торгівлею. То між 2200-ми й 1200-ми рр. до н.е. геополітична історія Середнього Сходу вступає в нову фазу, коли головним об’єднуючим чинником «великого суспільства» стає військова сила. Можливість войовничих кланів і орд тримати у покорі завойовані народи виявилася прямо залежною від здатності військових підрозділів оперативно рухатися на значні відстані. Тому зрозуміло, наскільки зросли ці можливості з масовим застосуванням коней, запряжених у легку бойову колісницю. З цим відкриттям панівною геополітичною силою Євразії стали колісничники бронзової доби. Отже перше покоління цивілізацій на Середньому Сході близько 15 ст. до н.е. сформувало першу ойкумену, яка була зруйнована «рухом народів моря» у 12-11 ст. до н.е.