15. Нові принципи міждержавних відносин, характерні для Нового часу

Принцип державного інтересу

Нові масштаби міждержавних відносин потребували сильної державної влади. В суспільно-політичній думці XV ст. необхідність державної єдності стала настільки очевидною, що вищим мірилом у політиці стає "державний інтерес". Найпослідовніше ці нові погляди на державу й політику були висловлені італійським дипломатом та мислителем Нікколо Мак'явеллі (1469 - 1527).

У складній і динамічній міждержавній політичній грі використовується широка палітра прийомів дипломатії. Сама ж дипломатія набуває нових організаційних форм, що потребують коштів та кадрів. Мобілізувати й розпоряджатися такими ресурсами стало можливим тільки в умовах великих національно-абсолютистських держав.

Принцип природних кордонів і принцип «одна мова одна держава»

Вперше цей принцип чітко сформулював король Анрі (Генріх) ІV (1589-1610 рр.), який став королем внаслідок релігійних війн у Франції. Претензії Франції на територіальну експансію він обмежив тими територіями де на селення говорило французькою.

Принцип геополітичного балансу

Якщо в XVI ст. першу роль у міжнародних відносинах Західної Європи відігравала Іспанія, то в XVII ст. можна говорити про справжню гегемонію Франції. Зі смуги великих громадянських війн другої половини XVI ст. Франція вийшла сильною й згуртованою абсолютною монархією. Численне й працелюбне французьке селянство та багата буржуазія давали в скарбницю у вигляді податків величезні кошти. Ці кошти дозволяли французькому королеві вести енергійну зовнішню політику й поставили Францію на перше місце в Європі. Зміцнення Франції було досягнуто значною мірою завдяки збалансованій політиці короля Анрі IV Бурбона (1589-1610).

Реальна ж політика короля Анрі IV і ще більшою мірою - його наступника в політиці кардинала Ришельє диктувалася передовсім практикою. Не випускаючи з уваги природних меж для своєї країни, Анрі IV діяв у політиці відповідно до іншого принципу, який тоді набував ваги. Це був принцип політичної рівноваги.

У зовнішній політиці принцип політичної рівноваги означав: прагнення зберегти співвідношення сил між європейськими державами, яке склалося історично; створення противаги кожній державі, яка швидко розширювалася; при загарбаннях, які здійснює сильніша держава, компенсування слабших з метою відновлення того-таки принципу рівноваги.

16.Значення п’яти революцій у формуванні Західноєвропейської правової традиції

Великий вплив на розвиток міжнародного права зробили події XVII ст., і особливо рішення Вестфальського миру 24 жовтня 1648 p., та наслідки ранніх буржуазних революцій у Європі, особливо в Нідерландах і Англії.

Значну роль у розвитку інститутів міжнародно-правового визнання, територіального верховенства і рівності держав у той період мали наслідки національно-визвольної боротьби народів Нідерландів від іспанського засилля, а також першої буржуазної революції в Англії.

Їхнє прогресивне значення полягає в тому, що вони проходили під гаслами рівності народів і їхнього права самим визначати свою долю, і результати цих революцій сприяли формуванню положень Вестфальського трактату 1648 р. Таким чином:

1. Була офіційно визнана в масштабі Європи наявність інституту

визнання і в його розвиток були визнані як незалежні держави Нідерланди і Швейцарія; також були визнані суверенні права германських князів, але тільки у відносинах із германськими державами.

2. Було офіційно закріплене право держав - учасниць Конгресу на територію і верховенство в її межах (це значно скоротило практику дарування, спадкування, купівлі-продажу. заповіту територій, областей і т.д.).

3. Було визнане право всіх європейських держав на рівноправність у політичному, міжнародно-правовому і релігійному відношенні. Цим був уперше офіційно визначений принцип суверенної рівності, але в масштабі Європи.

4. Були сформульовані положення (норми), що передбачають мирне вирішення спорів.

5. Були визначені колективні заходи, спрямовані проти можливих агресорів.

6. Були визначені положення, що передбачають міжнародні гарантії дотримання положень самого Вестфальського трактату.

Прийняттю цих положень сприяли результати національно-визвольної боротьби Нідерландів від іспанського засилля і першої буржуазної революції в Англії. Ці події, в свою чергу, демонстрували народження нового міжнародно-правового принципу - права націй і народів на самовизначення (тобто, самим визначати свою долю). Однак офіційне визнання цього принципу відбулося пізніше - після проголошення США, які в боротьбі з Англією здійснили це право.