- •6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»
- •Таблиця 10 Обсяги вибірки продуктів переробки плодів і ягід (гост 26313)
- •Тема: Вивчення асортименту та контроль якості крохмалю й крохмалепродуктів
- •2. Робота студентів у лабораторії
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •2. Робота студентів на лабораторному занятті
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •2. Робота студентів у лабораторії при виконанні
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •Таблиця 5.1 Співвідношення між кількість тіосульфата натру та редукуючими цукрами
- •2. Робота студентів у лабораторії при виконанні
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •2. Робота студентів у лабораторії при виконанні
- •1. Завдання для самостійної роботи при підготовці до лабораторного заняття
- •Коефіцієнти переломлення та густина жирів
- •2. Робота студентів у лабораторії при
- •Література
- •Навчальне видання
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Коефіцієнти переломлення та густина жирів
Найменування жиру |
Коефіцієнт переломлення |
Густина, г/см |
Масло какао |
1,4647 |
0,913 |
Кунжутне масло |
1,4730 |
0,919 |
Соняшникова олія |
1,4736 |
0,924 |
Арахісова олія |
1,4696 |
0,914 |
Ліщина олія |
1,4750 |
0,925 |
Соєва олія |
1,4754 |
0,922 |
Вершкове масло |
1,4605 |
0,920 |
Маргарин |
1,4690 |
0,928 |
Визначення намочуваності печива.
Намочуваність печива визначається як відношення маси печива, що набрякло у воді за певний проміжок часу, до маси сухого печива. Цей показник визначається у відсотках. Для набрякання печива використовують спеціальний пристрій.
Пристрій для визначення набрякання зважити на технічних терезах з точністю до 0,2 г. Печиво покласти на спеціальний пристрій, зважити і занурити у воду з температурою 20С на 2 хв. Після набрякання пристій з набряклим печивом знову зважити.
Намочуваність печива розрахувати за формулою:
Х = (m – m1) / (m2 – m1) 100 (7.3)
де: Х – намочуваність печива, %;
m – маса печива з пристроєм після набрякання, г;
m2 – маса спеціального пристрою, г;
m1 – маса сухого печива з пристроєм, г.
Масова частка вологи в борошняних кондитерських виробах визначається методом разового висушування наважки у сушильній шафі (с. 15).
Лужність печива обумовлена наявністю в його складі залишків розпушувачів, що не були зруйновані під час випікання. Надмірний вміст лужних сполук в борошняних кондитерських виробах небажаний і тому нормується стандартом. Виражається цей показник у градусах.
Градус лужності – це кількість 1н розчину кислоти, що необхідна для нейтралізації лугів, що містяться у 100 г виробів.
Хід роботи. Треба зважити 25 г добре подрібненого печива і наважку перенести у конічну колбу об’ємом біля 500 мл, потім налити у цю колбу 250 мл дистильованої води кімнатної температури, ретельно перемішати, закривши колбу пробкою, і настоювання суміш на 30 хв., перемішучи кожні 10 хв.
Суміш профільтрувати через вату у суху колбу, 50 мл фільтрату перенести у конічну колбу об’ємом 100–150 мл, додати у цю колбу 2–3 краплі індикатора і від титрувати суміш 0,1н розчином сірчаної кислоти до зміни кольору, що не зникає на протязі 1 хв.
Лужність печива обчислити за формулою:
Х =Vк250100 / 255010 (7.1)
де: V – кількість 0,1н сірчаної кислоти, що витрачено на титрування, мл;
к – поправочний коефіцієнт 0,1н розчину кислоти;
250 – об’єм дистильованої води, що використовувалася для настоювання, мл;
25 – наважка продукту, г;
50 – об’єм фільтрату, що був взятий для титрування, мл;
10 – коефіцієнт перерахунку 0,1н розчину кислоти в 1н.
Ідентифікаційні ознаки печива
Залежно від рецептури та способу виробництва печиво поділяють на:
цукрове;
затяжне;
здобне;
перешароване начинкою (цукрове, здобне, затяжне);
діабетичне ( у випадку заміни цукру цукрозамінником).
За органолептичними показниками печиво повинне відповідати вимогам, зазначеним у табл. 7.1
Таблиця 7.1
Вимоги щодо органолептичних показників якості печива
(ДСТУ 3781–98)
Назва показника |
Характеристика та норми для печива | |
цукрового та затяжного |
Здобного | |
1 |
2 |
3 |
Форма |
Правильна, що відповідає цій назві печива, краї печива повинні бути рівними чи фігурними. Допускаються: а) вироби з одностороннім надривом (слід від розломлювання двох виробів, що злиплися ребрами під час випікання): – не більше 2 шт. у пакувальній одиниці; – не більше 3 % маси нетто вагового печива; – не більше 4 % маси нетто вагового печива з кількістю штук в 1 кг більше 200 шт. б) виробів з незначною деформацією – не більше 4 % від маси нетто; в) вироби надломлені – не більше 1 шт. у пакувальній одиниці масою до 400 г; – не більше 2 шт. у пакувальній одиниці масою понад 400 г; – не більше 5 % маси нетто у ваговому печиві; Печиво, що містить більше 5 % надломленого, відноситься до лому. |
Відповідна цій назві печива, без вм’ятин, краї печива повинні бути рівними чи фі-гурними, без пошкоджень. Допускається надломлене пе-чиво не більше ніж 3 % маси нетто на підприємствах і не більше 4 % в торговельній мережі |
Поверхня |
Гладка, з чітким малюнком на лицьовій стороні, не підгоріла, без вкраплень крихт. Допускаються вироби з невеликими здути нами, не чітким малюнком і ледь шорсткуватою поверхнею не більше 1 шт. у фасованому печиві і не більше 5 % маси нетто у ваговому. Поверхня глазурованого печива повинна бути рівною чи злегка хвилястою без слідів «посивіння» та оголених місць. Допускаються вироби зі слідами від крихт і швів дек та транспортного по-лотна, що не деформують печива, а також вироби із заглибленнями у вигляді раковин, площею, що не перевищує 20 мм2 і з вкрапленнями крихт: – не більше 1 шт. у фасованому печиві; – не більше 4 % маси нетто у ваговому печиві. Заглиблення площею понад 20 мм2 допускаються в кількості не більше 4 % тільки у ваговому печиві. Для печива, що виготовляють на поточних лінях зі стальною суцільною стрічкою, допускається без обмеження наявність раковин на нижній стороні печива. |
Не підгоріла, без здутин, пу-хирців, що лопнули і вкраплень крихт. Оздоблення верхньої поверхні повинно відповідати рецептурі. Поверхня печива, обсипаного цукром, повинна бути покрита рівним шаром цукру. Поверхня печива, глазуро-ваного шоколадною, жировою чи помадною глазур’ю, по-винна бути без слідів «поси-віння», а помадна глазур не повинна бути липкою або зацукрованою. Для горіхового печива без оздоблення – шорсткувата з характерними тріщинами, до-пускається вкраплення крихт горіха. Допускається шорсткувата поверхня здобного печива, яке виготовляють із застосуван-ням пшеничного обойного борошна, кукурудзяного боро-шна та пшеничних висівок. |
Колір |
Властивий печиву цієї назви, різних відтінків, рівномірний. Допускається темніше забарвлення частин рельєфного малюнку, що виступають, і країв печива, а також нижнього боку печива і темнозабарвлені сліди від сітки печі та трафаретів. У фасованому печиві загальний тон забарвлення окремих виробів повинен бути однаковим у кожній пакувальній одиниці. | |
| ||
Смак та запах |
Властиві печиву цієї назви, без сторонніх запахів та присмаків. | |
Вигляд у роз-ломі |
Пропечене печиво з рівномірною пористістю, без пустот і слідів непромішення. Начинка в перешарованому печиві не повинна виступати за краї. |
Для пісочного печива – рів-номірно пористий, без порож-нин, для решти груп допус-кається нерівномірна пори-стість із наявністю невеликих порожнин. Печиво повинне бути пропеченим. Начинка в перешарованому печиві не повинна виступати за краї. |
За фізико-хімічними показниками печиво повинно відповідати вимогам, зазначеним у табл. 7.2.
Таблиця 7.2
Вимоги щодо фізико-хімічних показників якості печива
(ДСТУ 3781–98)
Назва показника |
Норми для печива | ||||||||
що формується на штампувальних та ротаційних машинах |
що формується на тісто вижим-них машинах чи ручним спосо-бом |
здобно- го | |||||||
цукрового з пшенич-ного борошна |
затяжного з пшенично-го борошна |
Цукрове з пше-ничного борош-на | |||||||
в/с |
1 с |
2 с |
в/с |
1 с |
2 с |
1 с |
2 с | ||
Вологість, % |
3,0–8,5 |
3,0–9,0 |
4,5–7,5 |
5,0–9,0 |
5,0–8,0 |
6,5–9,5 |
10,0 |
10,0 |
15,5 |
Масова частка загального цукру, % |
Відповідає розрахунковому значенню за рецептурами з граничним відхиленням ±2 %. | ||||||||
Масова частка жиру у перера-хунку на суху речовину, % |
Відповідає розрахунковому значенню за рецептурами з граничним відхиленням для затяжного та цукрового ±1,3 %, для здобного з вмістом жиру до 20 % – ±1,0, здобного з вмістом жиру понад 20 % – ±1,5 %. | ||||||||
Лужність, гр. не більше |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
Намочуваність, %, не менше |
150 |
150 |
150 |
130 |
130 |
130 |
150 |
150 |
110 |
Примітка 1. Намочуваність затяжного печива з масовою часткою жиру понад 15 % та цукру до 6 % – не менше 110 %.
Примітка 2. При випіканні печива із борошна з вмістом клейковини менше 30 %, намочуваність повинна бути не менше 126 %.
Примітка 3. Допускається підвищення вологи печива під час зберігання на 2 %.
Примітка 4. Допустимі відхилення маси нетто пакувальної одиниці печива становлять у відсотках, не більше: мінус 10,0 – до 50 г; мінус 5,0 – 50 до 400 г; мінус 2,5 – 400–500 г; мінус 1,5 – 500–1000 г; мінус 1,0 – понад 1000 г.
Ідентифікаційні ознаки вафель
За органолептичними показниками вафлі повинні відповідати вимогам зазначеним у табл. 7.3.
Таблиця 7.3
Вимоги щодо якості вафель за органолептичними показниками
(ДСТУ 4033–2001)
Назва показника |
Характеристика показників |
Смак і запах |
Властиві даній назві вафель, без сторонніх присмаків і запахів |
Зовнішній вигляд |
Поверхня з чітким малюнком, з рівним обрізом, без підтікань Начинка не повинна виступати за краї. Допускається наявність до 4 % в партії вафель з нещільним приляганням листів до начинки. Допускається нерівномірне за товщиною розподілення глазурі і до 6 % вафель у партії з наявними слідами начинки на зовнішній поверхні. Допускається до 7 % вафель у партії з наявно пошкодженими кутами, не рівним зрізом і тріщинами на поверхні, а для вафель трубочок і вафель без начинки – до 10 % у партії ломаних вафельних трубочок а вафельних листів. Для глазурованих вафель допускаються незначні просвіти глазурі та тріщини, що не погіршують зовнішнього вигляду. |
Колір |
Від світло-жовтого або білого до жовтого або коричневого для вафель з начинкою. Від жовтого до світло-жовтого для вафель без начинки. У разі використання барвника колір вафельного листа або декоративного оздоблення вафель повинен відповідати кольору барвника. Не допускаються плями, підгорілість. Колір начинки однотонний. |
Вид у розломі |
Вафельні листи і трубочки рівномірно пропечені, з розвинутою пористістю, з хрусткими властивостями. Вафельні листи, що вироблялися без розпушувачів, мають не пористу структуру. Начинка розподілена рівномірно. |
Якість начинки |
Начинка однорідної консистенції, без крупинок та грудочок(крім зерен від ягід у випадку додавання до начинки фруктово-ягідних припасів, варення, піджарок та інше.) Начинка праліне, типу праліне та жирова – легко тане, ніжна, масляниста. |
За фізико-хімічними показниками вафлі повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 7.4.
Таблиця 7.4
Вимоги стандарту до фізико-хімічних показників якості вафель
(ДСТУ 4023–2001)
Назва показника |
Характеристика та норми показників | |||||
Вафлі з начинкою |
Вафлі без начинки | |||||
жировою |
фрукто-вою |
помад- Ною |
праліне- вою |
Желейною | ||
Масова частка зага-льного цукру за саха-розою в перерахунку на суху речовину, %, |
20,0–54,3 |
62,2–74,0 |
49,0–54,0 |
20,0–55,0 |
не менше 40,0 |
2,0–45,0 |
Масова частка жиру в перерахунку на суху речовину, %, |
21,8–41,8 |
– |
14,4–18,4 |
17,2–45,0 |
– |
0–10,9 |
Масова частка вологи, % |
0,5–7,8 |
9,0–15,3 |
4,4–8,4 |
0,3–4,0 |
16,0–32,0 |
1,0–3,0 |
Лужність, гр.., не більше |
– |
– |
– |
– |
– |
1,0 |
Примітка 1. Під час зберігання вафель понад 2/3 терміну придатності до споживання допускається збільшення вмісту вологи до 1,5 % від граничних рецептурних відхилень.
Примітка 2. Допустимі відхилення маси нетто пакувальних одиниць вафель становить у відсотках, не більше: мінус 10 – до 50 г; мінус 5 – понад 50 до 200 г; мінус 2,5 – понад 200 до 500г;мінус 1,0 – понад 500г; мінус 0,5 – для вагових вафель у ящиках.