6.3. Аналіз беззбитковості проекту

Метою впровадження проекту, як правило, є отримання прибутку. Він забезпечує дивіденди від вкладених коштів (капі­талу) та сприяє залученню нових інвесторів.

Важливим аспектом питання прибутковості є концепція без­збитковості проекту, як першого кроку до отримання бухгалтер­ського, а в подальшому і економічного прибутку. З точки зору економічної теорії беззбитковість - це нормальний стан підпри­ємства на сучасному конкурентному ринку, який знаходиться в стані довготривалої рівноваги. При цьому ми приймаємо до роз­гляду економічний прибуток, тобто те визначення прибутку, при якому у витрати фірми включається середньоринкова ставка до­ходу на капітал, що був інвестований, а також нормальний доход підприємства. На основі сказаного беззбитковість проекту визна­чається наступним чином:

Точка беззбитковості - це такий об'єм продажу продукції проекту, при якому дохід від продажу повністю покриває всі ви­трати на виробництво продукції, в тому числі середньоринковий відсоток на капітал і нормальний підприємницький дохід.

Якщо проект забезпечує бухгалтерський прибуток, тобто сальдо доходів від продажу і грошових затрат на виробництво проданої продукції позитивне, то він необов'язково досягає точки беззбитковості в економічному сенсі. Наприклад, прибуток від проекту може бути менший ніж середньоринковий відсоток на власний капітал. Відповідно, існують більш вигідні способи ви­користання капіталу, які дозволяють отримати більш високі при­бутки. Таким чином, поняття точки беззбитковості являється од­ночасно критерієм ефективності проекту.

Концепція беззбитковості передбачає визначення критично­го обсягу продукції, при якому вона досягається. З цією метою використовується три способи:

1. метод рівняння;

2. метод маржинального доходу;

3. графічний.

1. Метод рівняння

В загальному вигляді схема любого звіту про фінансові ре­зультати виглядає наступним чином:

167

Це ж саме рівняння можна переписати в алгебраїчній формі. Позначимо прибуток за визначений період - П, Ц - ціна продажу одиниці продукції, х - об'єм виготовленої і реалізованої продук­ції за визначений період, УПВ - рівень постійних витрат, УЗВ -змінні витрати на одиницю виготовленої продукції. За такого по­значення рівняння прибутку буде виглядати наступним чином:

Використання рівняння (6.13) дозволяє легко визначити то­чку беззбитковості шляхом нескладних математичних операцій. Об'єм випуску продукції, при якому досягається точка беззбит­ковості, визначається з умови:

вона дорівнює:

[6.15]

Використовуючи рівняння [6.15] також можна визначити необхідний об'єм випуску продукції, щоб отримати певну вели­чину прибутку.

[6.16]

168

2. Маржинальний дохід.

Метод маржинального доходу є модифікованим від попере­днього. За маржинальний (максимальний) дохід будемо приймати дохід, який отримує фірма від виготовлення одиниці продукції.

Тоді запишемо формулу 6.15 в наступному вигляді:

3. Графічний метод

169

Розглянутих вище два методи, за своїм змістом є статистич­ними. Тобто ми розглядаємо фіксовану ціну реалізації, змінні ви­трати, постійні витрати і прибуток. Далі на основі цих даних ми розраховуємо об'єм виробництва, при якому досягається заданий прибуток. Якщо відмовитись від фіксованої величини прибутку, то ми отримуємо залежність між об'ємом випуску і прибутком, який легко зобразити графічно. Для цього нам необхідно об'єднати на одному графіку наступні три лінії:

Таким чином ми отримуємо графік поведінки витрат, при­бутку і об'єму продажу (рис. 6.5):

Рис. 6.5 . Обґрунтування графічного методу визначення точки беззбитковості

Відмітимо, що на цьому графіку лінія виручки і лінія змін­них витрат виходять із однієї точки і різниця між ними і є маржи-нальний дохід. Використовуючи графік на рис. 6.6, який відобра­жає зміну виручки та сумарних витрат, можна легко визначити величину прибутку чи збитку для певного об'єму випуску.

170

Рис. 6.6. Точка беззбитковості проекту

В деяких випадках зручно розглянути не два графіка вируч­ки і загальних витрат, а один графік чистого прибутку, що отри­маний як різниця між графіками виручки та загальних витрат (при нульовому випуску збиток дорівнює постійним витратам) (рис. 6.7).

Рис. 6.7. Залежність прибутку від обсягу виробництва

Ми отримали достатньо зручний інструмент графічного аналізу залежності між випуском, виручкою, витратами і прибут­ком. Даний метод можна використовувати і при інших (неліній-

171

них) характеристиках залежностей між об'ємом виробництва і фінансовими показниками. Однак, слід відмітити, що даний ме­тод дає не дуже точні результати.

Аналіз беззбитковості досить простий і зручний інструмент досліджень, але його використання обмежене певними припу­щеннями. Обмеження оглядається на те, що при достатньо вели­кому об'ємі випуску продукції припущення, які лежать в основі аналізу беззбитковості, перестають бути вірними. Перерахуємо ці припущення:

1. Поведінка загальних витрат і виручки чітко визначена і лінійна в межах області релевантность Це припущення вірне лише для тих випадків, коли зміна випуску продукції фірми неве­лика порівняно з ємкістю ринку даної продукції. В іншому випа­дку порушується лінійність залежності між об'ємом випуску і виручкою.

2. Всі витрати можна розділити на змінні і постійні. На­справді даний поділ потребує досить детального калькулювання та обліку витрат, що на практиці не завжди є можливим або доці­льним.

3. Постійні витрати не залежать від об'єму виробництва. Дуже важливе припущення, яке полегшує аналіз, але і обмежує область релевантності. Наприклад, об'єм випуску продукції об­межується наявними основними засобами: ні збільшувати їх кі­лькість, ні брати основні засоби в оренду ми не можемо, адже це призведе до зростання постійних витрат. Більш реально виглядає припущення про те, що постійні витрати змінюються ступінчато. Однак таке припущення дуже ускладнює аналіз беззбитковості, оскільки графік загальних витрат стає розривною функцією:

Постійні витрати

і

172

4. Змінні витрати на одиницю продукції залишаються не­залежними від об'єму випуску. Насправді величина змінних ви­трат - це деяка функція від об'єму виробництва, оскільки існує ефект падіння крайньої продуктивності факторів виробництва.

В якості більш точного припущення можна запропонувати наступний графік поведінки змінних витрат:

Без урахування двох сказаних вище припущень поведінку загальних витрат описує функція:

Об'єм випуску

5. Ціна реалізації продукції, ціни на матеріали та послуги не змінюються. Ціна реалізації продукції залежить не тільки від дій самого підприємства, але і від структури попиту на ринку, дій конкурентів, ситуації на ринку товарів-субститутів і т. д. Витрати з просування товару на ринок, організації власної торгової мережі і т. п. можуть здійснювати вплив на ціну реалізації. Аналогічною

173

є ситуація і з матеріалами. Проте дослідження зв'язку між ціна­ми та обсягом - досить складне завдання, яке не входить в рамки аналізу беззбитковості.

6. Продуктивність не змінюється. Витрати виробництва залежать від рівня продуктивності, тому необхідно відмежува­тись від такого впливу.

7. Відсутні структурні зрушення. Такі зміни впливають на розподіл постійних витрат між різними видами продукції, тому якщо вони відбулись, то аналіз беззбитковості має бути здійсне­ний для нових умов.

8. На витрати релевантно впливає тільки об'єм вироб­ництва. Дуже важливе припущення, за допомогою якого абстра­гуються від впливу зовнішнього середовища і відносять до по­стійних витрат все, що не залежить від об'єму виробництва.

9. Об'єм виробництва дорівнює об'єму продаж, або ж зміни початкових і кінцевих запасів у підсумку є незначними. Насправді, вироблена продукція не завжди буде реалізована. Особливо актуальною ця проблема стає при значних зростаннях обсягів виробництва і незмінних цінах реалізації.

Дані припущення обмежують використання аналізу беззби­тковості, але при цьому він залишається досить простим і наоч­ним методом дослідження ефективності проекту. При цьому слід лише контролювати, щоб зміни обсягів виробництва не були до­статньо великими для виходу за межі релевантності.

Корисним є і аналіз чутливості, в рамках якого передбача­ється дати відповідь на питання „Як зміниться результат, якщо початково спроектовані припущення не будуть досягнуті або си­туація з припущеннями зміниться?". Інструментом аналізу чут­ливості є маржа безпеки, тобто та величина виручки, яка знахо­диться за точкою беззбитковості. її сума показує, до якої межі може впасти виручка, щоб не було збитку.

Питання аналізу точки беззбитковості розглядається в двох ас­пектах: аналіз теперішнього стану справ на ринку і прогноз проект­них показників. Перший аспект полягає у виділенні найбільш впли­вових факторів, що визначають собівартість продукції проекту та аналізу поточної ринкової кон'юнктури. Другий аспект полягає в прогнозі рівня витрат на виробництво і цінової ситуації на ринку. На основі зроблених прогнозів здійснюється розрахунок плану вироб-

174

ництва. Важливою умовою успішної діяльності фірми є контроль за виконанням плану беззбитковості фірми.

Розглянемо всі стадії процесу планування беззбитковості: