- •Аналіз та планування проектів
- •1.1. Основи інвестиційної діяльності
- •1.2. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •1.3. Учасники інвестиційного процесу
- •2.3. Зовнішнє середовище проекту.
- •2.4. Внутрішнє середовище проекту. Резюме.
- •2.1. Поняття проекту
- •2.2. Види проектів
- •2.3. Зовнішнє середовище проекту
- •2.4. Внутрішнє середовище проекту
- •3.1. Поняття життєвого циклу проекту
- •3.2. Поділ життєвого циклу на складові
- •5* ' 67
- •3.3. Планування концепції проекту
- •3.4. Розробка проектної документації
- •4.2. Розрахунки за допомогою простих та складних відсотків
- •4.3. Оцінка вартості серії грошових виплат
- •5.1 Оцінка цінності проекту
- •5.1. Оцінка цінності проекту
- •5.2. Грошові потоки і їх використання в проектному аналізі
- •5.3. Обгрунтування вартості об'єктів будівництва
- •6.1. Показники ефективності проектів
- •6.2. Обґрунтування величини відсоткової ставки в оцінці інвестиційних проектів
- •6.3. Аналіз беззбитковості проектів Резюме.
- •6.1. Основні показники ефективності проектів
- •6.3. Аналіз беззбитковості проекту
- •1. Метод рівняння
- •2. Маржинальний дохід.
- •3. Графічний метод
- •1. Аналіз стану справ на підприємстві, що здійснює про ект і ситуації на ринках збуту.
- •2. Прогноз майбутніх цін на фактори виробництва і го тову продукцію.
- •3. Розрахунок змінних і постійних витрат.
- •4. Розрахунок точки беззбитковості.
- •5. Прийняття кінцевого плану.
- •6. Контроль беззбитковості.
- •7.1. Поняття і види ризиків в проектній діяльності
- •7.2. Показники ризику, що використовуються в проектному аналізі
- •Оцінка ефективності проектів розвитку різних ринкових умов
- •Значення фактора на 10 %.
- •7.4. Фактори підвищеної ризикованості проекту
- •8.1. Маркетинговий аспект- аналіз комерційної реалізації проекту
- •8.2. Технічний аналіз проекту
- •8.3. Інституційний аналіз
- •8.4. Соціальний аналіз проектів
- •8.5. Екологічна експертиза проектів
- •8.6. Проектне фінансування
- •8.7. Економічний аналіз проектів
- •9.2. Механізм управління проектами
- •9.3. Основні форми організаційної структури проектів
- •9.4. Автоматизація управлінської діяльності
- •Тестова програма для перевірки знань
Значення фактора на 10 %.
Фактор |
Відносна зміна ЧТВ, % |
Витрати на страхування |
6 |
Операційні витрати |
15 |
Ціна паливно-мастильних матеріалів |
17 |
Ціна послуг |
22 |
Проте така інтерпретація може виявитися хибною. Слід враховувати, що повний вплив окремого фактора на чисту теперішню вартість обумовлюється чотирма чинниками:
реагуванням ЧТВ на зміни у значенні змінної;
величиною діапазону правдоподібних значень змінної;
мінливістю значень змінної (тобто ймовірністю того, що значення змінної буде коливатись у межах діапазону правдоподібних значень);
ступенем контрольованості діапазону чи мінливості значень змінної.
Перший з цих факторів - реагування ЧТВ на зміни у значенні змінної, складається з двох компонентів. Один компонент -прямий вплив змінної на ЧТВ. Другий компонент - непрямий вплив змінної через взаємозв'язки з іншими змінними, які, у свою чергу, мають відношення до величини ЧТВ. Позитивні кореляції з іншими впливовими змінними збільшують кінцевий вплив усіх змінних, а негативні кореляції цей вплив послаблюють. Такі впливи не можна встановити у повному обсязі доти, доки не розроблено відповідну математичну модель, яка дає змогу проаналізувати одночасні взаємодії багатьох змінних.
Розглянемо детальніше ті ситуації, які можуть змінити позитивне рішення щодо проекту на негативне рішення і навпаки. Пе-
206
редбачити вірогідність такого переключення можна відповівши на такі запитання.
Який діапазон впливу? Тобто наскільки змінюється ЧТВ під впливом зміни у значенні змінної від її найнижчого правдоподібного показника до найвищого?
Чи цей діапазон впливу включає ЧТВ з нульовим показником? Якщо так, тоді змінна має величину переключення - тобто значення, за якого наша попередня оцінка проекту переключається з позитивної на негативну.
Яким є коефіцієнт переключення для змінної? Іншими словами, на який процент мас змінитися значення змінної, щоб досягти величини переключення?
Яка ймовірність переключення? Тобто наскільки вірогідно, що змінна досягне величини переключення?
Якщо дану інформації поєднати з розрахунками сумарної чутливості, наведених у таблиці 7.6, то будемо мати досить повну картину вірогідної чутливості до змінної.
Таблиця 7.6 Аналіз чутливості проекту
Показники чутливості |
|
Фактори |
|
| |
Витрати на страхування |
Операційні витрати |
|
Ціна паливно-мастильних матеріалів |
Ціна послуг | |
Сумарна чутливість |
6 |
15 |
|
17 |
22 |
Діапазон впливу |
9 |
14 |
|
26 |
19 |
Коефіцієнт переключення |
немає |
немає |
|
63 |
47 |
Ймовірність переключення |
- |
- |
|
52 |
18 |
Отже, ЧТВ не дуже чутлива ні до витрат на страхування, ані до операційних витрат: жодна з цих змінних не може змістити її значення настільки, щоб досягти величини переключення. З іншого боку, ЧТВ є чутливою як до ціни паливно-мастильних матеріалів, так і до ціни послуг, що будуть надаватись. Серед цих двох змінних очевидно, що ціна на паливо має мінливіші значення: незважаючи на те, що вона має змінитись на більший процент для досягнення величини переключення, ніж ціна послуг, ймові-
207
рність такої зміни досить висока. Можна зробити попередній висновок, що ці дві ключові змінні є однаково впливовими.
Для наочного представлення результатів аналізу чутливості використовують різні види графіків. Графічне зображення змін ЧТВ досить просте й доцільне. Можна легко побачити величини переключення, щоб зрозуміти, наскільки чутливим є результат до змін у значеннях змінної. Якщо зміни у значеннях змінної подано на графіку у відсотках (отже, у стандартизованому вигляді), стає можливим побудувати криві для двох і більше змінних і нанести їх на той самий графік. Нахили кривих вказують на відносну чутливість кожної змінної. Чим більше змінюється ЧТВ залежно від певної зміни у значенні змінної, то чутливішою вона є до цієї змінної, при однаковій мінливості значень змінних.
Найпростішим є зображення кривої чутливості. Якщо процентна зміна у ЧТВ відкладається по осі X, а процентна зміна у значенні змінної ризику - по осі Y, то в цьому разі отримана крива є індикатором чутливості.
Діаграми чутливості можуть бути суміщені для відображення багатьох вхідних змінних на одному графіку. Такий тип суміщеного графіка називають павукоподібною (хрестоподібною, пелюстковою) діаграмою. Центром павукоподібної діаграми є ЧТВ, а всі змінні зображено зі своїми базисними значеннями. Криві на павукоподібному графіку показують, як змінюється ЧТВ зі зміною значення кожної змінної за незмінних значень інших змінних.
Розглянута вище методика аналізу чутливості передбачала, що в кожній інтерпретації в базовій моделі змінювалась лише одна змінна. Проте такий підхід не є досить коректним, адже зміна одного фактора найвірогідніше призведе до зміни й інших. Крім того, малоймовірно, що ситуація змінюється лише за одним показником.
Для усунення цього недоліку аналізу чутливості використовують аналіз сценаріїв. Аналіз сценарію - техніка аналізу ризику, що дає змогу врахувати, яка чутливість ЧТВ до зміни комплексу вхідних змінних і інтервалу в якому перебувають їх ймовірні значення. Для проведення сценарного аналізу необхідно отримати інформацію про кількісні характеристики "поганих" і "хороших" умов. Значення ЧТВ, як правило, обраховують за песимістичним,
208
базовим та оптимістичним сценаріями. Можливим є розгляд і більшої кількості ситуацій (від дуже сприятливої до дуже поганої). При цьому використовують згадану вище методику з тією відмінністю, що у базовому варіанті змінюють не одну, а декілька складових відповідно до сценарію.
Результати розрахунку сценаріїв використовують для визначення математичного очікування ЧТВ, середнього квадратичного відхилення і коефіцієнта варіації, тощо - показників, що розглядались вище. Аналіз сценаріїв є досить досконалим інструментом для оцінки власного ризику проекту. Але його основний недолік полягає в тому, що він розглядає лише декілька дискретних значень в той час, як у реальному житті їх є безліч.
Ще одним різновидом аналізу сценаріїв є його проведення за двома змінними. Сценарії, що їх визначено за допомогою двох взаємопов'язаних змінних, хоча й не дають ще повних і реалістичних індикаторів чутливості, принаймні вдосконалюють варіант аналізу з однією змінною.
Мета такого дослідження - розрахунок ЧТВ для різних комбінацій величин визначених змінних. Результатом є матриця, яка будується на основі можливих комбінацій значень факторів і відповідних значень ЧТВ.
Приклад такої матриці наведений в таблиці 7.6.
144*
209
тості робочої сили). В одному стратегічному секторі представлено всі від'ємні величини ЧТВ; в іншому секторі - всі додатні.
У тому разі, коли чутливість моделі більшою мірою залежить тільки від двох ключових змінних, такий вид аналізу дуже цінний. Навіть якщо є більше ніж дві ключові змінні, аналіз із двома змінними наближає нас принаймні на один крок до розуміння того, як спрацьовує модель у реальній ситуації.
Незважаючи на свої переваги, аналіз сценаріїв також не є досить точним для здійснення повного аналізу власного ризику проекту. Існують методики, що дозволяють за допомогою існуючих законів розподілу факторів, що впливають на ефективність проекту та через задания випадкових їх значень встановити закон розподілу ЧТВ. Через свою трудомісткість такі розрахунки виконуються автоматизовано за допомогою існуючого програмного забезпечення.
При цьому слід враховувати надзвичайну важливість встановлення адекватної детермінованої моделі перед тим, як розглядати ризик. Аналіз ризику не заміщує ретельного і детального складання таблиць витрат і вигід і встановлення зв'язків між ними.
Комп'ютерні програми для проведення аналізу ризику будують на основі аналізу чутливості. Тільки-но детермінована модель запрацює адекватно, ви можете застосовувати комп'ютерну програму, щоб зробити два додаткові кроки:
відібрати множину значень невизначених змінних, згідно з визначеними ймовірностями для кожного запуску моделі витрати у програмі;
використати цю множину значень для підрахунку можливих результатів і аналізу результатів.
Перший крок - відбір множини величин для невизначених змінних - ґрунтується на вибірковому методі. Більшість програм аналізу ризику застосовують метод Монте Карло (проста випадкова вибірка відповідно до визначеного розподілу ймовірностей) або метод Латинського Пперкуба (^ратифікована вибірка); деякі застосовують обидва методи. Взагалі, Латинський Гіперкуб може точно відтворити визначені розподіли ймовірностей з меншим числом ітерацій, ніж Монте Карло, а отже, є кращим вибором, якщо ваша програма може застосовувати лише один метод. Кожен запуск програми робить повну вибірку усіх змінних ризику і
210
перерахунки в автоматизованих таблицях даних. Це називається ітерацією. Вся процедура багатократних ітерацій і є моделюванням. Програма моделює діапазон і ймовірності інвестиційних результатів у реальному житті. Вона підраховує ЧТВ безліч разів (щоб побачити всі можливості) та аналізує отримані результати статистично і графічно.