Швидкопобудовані укриття

При недостатній місткості вже наявних захисних споруд створюються швидкопобудовані укриття (ШПУ) невеликої місткості - від 3 до 200 чоловік. Такі будівлі повинні складатися з приміщень для переховуваємих, місць для розташування фільтровентиляційного устаткування, санітарного вузла, мати в розпорядженні аварійний запас води. Внутрішнє устаткування ШПУ включає - систему повітропостачання : піщані, шлакові фільтри і матер'яні фільтри; повітрозабірні і витяжні отвори (короби); прилади освітлення; нари і лави. У ШПУ малої місткості санітарний вузол і місткості для відходів розміщуються в тамбурі, а баки з водою - в приміщенні для переховуваємих. Вентиляція ШПУ виконує роботу по двох режимах. Будівництво ШПУ здійснюють з промислових (збірні залізобетонні елементи, цеглина) або місцевих (дерево, камінь, хмиз) будівельних матеріалів. Взимку можна використовувати грунт, що промерз, лід або сніг. На зведення ШПУ витрачається декілька діб.

Пристосування приміщень під захисні споруди

У сучасних містах є велика кількість підземних споруджень різного призначення, які можна використовувати як укриття. Під протирадіаційні укриття в першу чергу пристосовуються льохи і підвали житлових будинків і будов різного призначення, овочесховища. Крім того, як захисні споруди можуть пристосовуватися: метрополітени, пішохідні і транспортні тунелі, природні печери, гірські виробки. Такого роду укриття необхідно дообладнувати захисними пристроями, фільтровентиляційними системами, засобами оповіщення і зв'язку. У мирний час в укриттях можуть розміщуватися гардероби, склади, приміщення побутового обслуговування населення, спортивні зали і так далі. При загрозі виникнення надзвичайній ситуації, вони мають бути приведені в стан готовності не пізніше чим через добу.

Основні правила перебування в захисних спорудах

Заповнення захисної споруди людьми повинне проводитися організовано і швидко. Заборонено приносити легкозаймисті або сильно пахнучі речовини, громіздкі речі, а також приводити тварин. Після заповнення сховища або укриття закривають усі входи. Для переховуваємих з дітьми відводять окремий відсік або спеціальне місце.

У сховищі заборонено: палити, шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки, ходити по приміщеннях без необхідності.

Переховуваємие зобов'язані: утримувати в готовності протигази, респіратори, протипильови тканинні маски, захисні дитячі камери, медичні засоби; виконувати усі вимоги коменданта і обслуговуючого персоналу.

Виведення людей зі сховища відбувається за вказівкою коменданта і під керівництвом особового складу служби сховища після відповідного сигналу або у разі аварійного стану споруди, загрозливої життю людей.

3.3.2. Інженерний захист територій

З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням і ризиком виникнення надзвичайних ситуацій розробляються і проводяться наступні заходи:

- проведення районування територій по наявності об'єктів і виробництв підвищеної небезпеки, а також загрози виникнення небезпечних природних явищ і процесів;

- віднесення адміністративно-територіальних одиниць і об'єктів національної економіки до відповідних категорій ГЗ, а міст - до груп цивільного захисту;

- розробка і включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту у відповідні види містобудівної і проектної документації і реалізація їх під час будівництва і експлуатації;

- облік вірогідних проявів стихійних природних явищ і процесів; техногенних аварій і катастроф під час розробки генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

- раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням вірогідних наслідків аварій;

- розробка і проведення заходів по безаварійному функціонуванню об'єктів підвищеної небезпеки;

- створення споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

- створення комплексних схем захисту населених пунктів і об'єктів у разі прояву небезпечних і стихійних природних явищ і процесів, шляхом організації будівництва протизсувних, протипаводкових, протиселевих, протилавинних, протиерозійних і інших інженерних споруд спеціального призначення;

- проведення державної експертизи реалізації інженерно-технічних заходів по захисту населення під час розробки генеральних планів забудови населених пунктів (у складі містобудівної документації), проектування, будівництва (реконструкції) об'єктів підвищеної небезпеки і інших об'єктів господарювання;

- періодичні обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розробка і реалізація заходів по їх безпечній експлуатації.

Вимоги до інженерно-технічних заходів цивільного захисту визначаються відповідно Кабінетом Міністрів України і/або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту разом з центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесені питання архітектури і містобудування.