- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
Державна стандартизація. Стандартизація складає основу проведення державної політики по встановленню єдиних норм, правил, окремих характеристик і вимог, спрямованих на забезпечення:
- високої якості продукції і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій;
- безпеки продукції, робіт і послуг;
- єдність вимірів;
- безпеки об’єктів економіки з урахуванням прийнятних ризиків техногенних і природних НС.
Державна стандартизація організується і проводиться Державним комітетом стандартизації, метрології і сертифікації в Україні, його регіональними та місцевими структурами. Стандартизація - це діяльність по установленню положень для загального и многократного застосування, відносно до наявних або можливих задач в цілях досягнення оптимального ступеню упорядкування в визначеній сфері, результатом якої є збільшення ступеню відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар’єрів в торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
Об'єктами стандартизації є продукція, процеси і послуги, зокрема: матеріали, складові частини, устаткування, системи і їх сумісність, правила, процедури, функції, методи і діяльність.
Метою стандартизації в Україні є:
- забезпечення безпеки для життя і здоров'я людини, тварин і рослин;
- забезпечення безпеки майна і охорони довкілля;
- створення умов для раціонального використання усіх видів національних ресурсів;
- визначення відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню.
Діяльність державних органів стандартизації різних рівнів встановлюють обов'язкові вимоги по: захисту життя, здоров'я і майна людини; захисту тварин і рослин; охороні довкілля; безпеці продукції, процесів або послуг; запобіганню введенню в оману відносно призначення і безпеки продукції.
Таким чином, стандартизація є одним з важливих напрямів діяльності держави по забезпеченню техногенної безпеки і зниженню ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Державна експертиза. Державна експертиза проектів і рішень об'єктів виробничого і соціального призначення і процесів, здатних викликати надзвичайні ситуації і вплинути на стан захисту населення і територій організовується і проводиться відповідно до законодавства спеціально уповноваженими центральними і місцевими органами виконавчої влади. У разі потреби вказана експертиза може проводитися об'єднаннями громадян, незалежними експертами і фахівцями міжнародних експертних організацій, в порядку, встановленому законодавством України.
Ліцензування певних видів діяльності. Ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики по об'єднанню життєво важливих інтересів громадян, суспільства і держави. Основними принципами державної політики у сфері ліцензування діяльності техносфери є:
- забезпечення рівності прав і законних інтересів суб'єктів господарювання;
- захист прав, законних інтересів, життя і здоров'я громадян.
Ліцензуванню підлягає досить широкий круг різних видів господарської діяльності, у тому числі ті їх види, які пов'язані з ризиком виникнення ситуацій небезпечних для життя і здоров'я громадян, життєдіяльності територій. До них відносяться:
- виробництво вибухових речовин і матеріалів;
- виробництво особливо небезпечних хімічних речовин;
- виробництво пестицидів і агрохімікатів;
- виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівливої дії, засобів індивідуального захисту і активної оборони;
- транспортування нафти, нафтопродуктів, транспортування природного і нафтового газу, його розподіл і зберігання;
- централізоване водопостачання і водовідведення;
- перевезення пасажирів і вантажів повітряним, залізничним, річковим, морським, автомобільним транспортом;
- операції у сфері поводження з небезпечними відходами та ін.
Сертифікація продукції. Сертифікація організовується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції, що випускається, встановленим вимогам якості безпеки для життя і здоров'я людей, довкілля і майна. Сертифікація може носити обов'язковий і добровільний характер і здійснюється спеціально уповноваженими структурами органів державної, виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Страхування господарської діяльності. Головною ціллю страхування є забезпечення економічної підтримки заходів по попередженню НС, здійснюване центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами Рад, підприємств і організацій, незалежно від форм власності і страхового покриття збитків, які нанесені НС. Особливо актуальною становиться проблема страхування в умовах приватизації об’єктів підвищеної небезпеки. Проблема зводиться до компенсації збитків для приватизованих підприємств страховим шляхом без участі державних структур.
Підвищення безпеки галузей економіки. Вирішення проблеми регулювання техногенної безпеки лежить в області вдосконалення функціонування складних технічних систем, передусім по лінії пріоритету соціального ефекту над економічним, здоров'я і виживаності нації над прибутками. Підвищення безпеки техносфери вимагає також масштабних змін в структурі народного господарства у бік галузей, кінцева продукція яких спрямована на задоволення потреб населення при значному скороченні потенційно небезпечних виробництв і зниженні ризику аварій в усіх галузях економіки з підвищено небезпечними технологіями.