- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
Потреби органів управління і сил ЦЗ в спеціальній техніці, приладах і спеціальному майні забезпечуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з оплатою замовником (Спеціально уповноваженим центральним органом з питань цивільного захисту) виробникові їх вартості, якщо ця продукція виготовляється на умовах державного замовлення. Закупівля матеріально-технічних засобів для потреб органів управління і сил ЦЗ здійснюється центральним і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами.
Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
Матеріальними резервами є будівельні матеріали, пальне, медикаменти, продовольство, техніка, технічні засоби і інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення АРІНР і заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків. Матеріальні резерви створюються:
- Кабінетом Міністрів України - державний резерв (стратегічний резерв) для проведення першочергових робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і надання термінової допомоги постраждалому населенню;
- МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на надзвичайні ситуації і надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;
- Мінагрополітики, Мінпаливенерго, МОЗ, Мінтранс, Держводгоспом, Держкомзв'язку, Держлісгоспом, Держпромполітики - відомчий резерв (по специфіці діяльності) для запобігання НС техногенного і природного характеру і ліквідації їх наслідків;
- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями і виконкомами рад міст обласного значення - регіональний і місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню;
- суб'єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або в користуванні яких є об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки, - об'єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків, проведення АРІНР.
Резерви створюються завчасно з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій і їх наслідків.
Резерви створюються виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, об'єкту, а також прогнозного об'єму робіт по ліквідації її наслідків.
Створення, зміст і поповнення резервів здійснюється:
- оперативного - за рахунок засобів державного бюджету;
- відомчого - за рахунок засобів державного бюджету через відповідні центральні органи виконавчої влади;
- регіонального і місцевого - за рахунок засобів бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів;
- об'єктового - за рахунок власних засобів підприємств.
Створення, зміст і поповнення резервів усіх рівнів може здійснюватися також за рахунок добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, добродійних організацій і об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел.
Матеріальні цінності, які поставляються в резерв, повинні мати сертифікат відповідності на увесь нормативний термін їх зберігання. Резерви розміщуються на об'єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах підприємств з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон надзвичайних ситуацій. Накопичення резервів здійснюється по встановлених нормах і відповідно до річних графіків, затверджених керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення і керівниками підприємств. Поповнення резервів, які були використані під час ліквідації надзвичайної ситуації, здійснюється за рахунок засобів, передбачених у відповідних бюджетах на їх створення і накопичення, і за рахунок власних засобів підприємств. Резерви використовуються для:
- здійснення заходів попередження у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій;
- ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків;
- проведення АРІНР;
- надання громадянам, постраждалим від наслідків НС, одноразової матеріальної допомоги для забезпечення їх життєдіяльності;
- розгортання і зміст тимчасових пунктів проживання та харчування постраждалих громадян.
Залучення і призначення резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій різних рівнів таке:
- оперативний резерв притягується за рішенням Міністра МНС;
- відомчий резерв - призначений для об'єктів відповідних галузей господарювання;
- регіональні, місцеві і об'єктові резерви - для відповідних територій і розташованих на них об'єктах.
У разі недостатньої наявності резерву відповідного рівня (регіонального, місцевого і об'єктового) або повного його використання притягуються резерви вищестоящого рівня. Відповідальність за створення і накопичення резервів, контроль за їх наявністю, станом і використанням покладається на керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення і керівників підприємств.
Методичне керівництво і контроль за створенням, зберіганням, використанням і поповненням оперативного, відомчих, регіональних, місцевих і об'єктових здійснює МНС.