- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Осередок ядерного ураження
Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої в результаті дії ядерної зброї сталися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин і (або) руйнування і ушкодження будівель і споруд.
Осередок ядерного ураження характеризується: кількістю уражених; розмірами площі ураження; зонами зараження з різними рівнями радіації; зонами пожеж, затопленням, руйнуванням і ушкодженням будівель і споруд; частковим руйнуванням, ушкодженням або завалом захисних споруд.
Ураження людей і тварин в осередку може бути від дії ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження, а також від дії вторинних чинників ураження.
Одночасна безпосередня і непряма дія всіх вражаючих чинників ядерного вибуху на людей, що опинилися в осередку, отягчає ступінь ураження. Така одночасна дія може збільшити міру руйнування будівель, споруд, виведення із ладу устаткування і так далі. Проте співвідношення окремих видів поразок і руйнувань непостійне; залежно від конкретних умов, потужності і виду вибуху воно може мінятися в широких межах. Так, із збільшенням потужності вибуху збільшується площа руйнувань будівель і за інших рівних умов вражається більша кількість людей. Залежно від метеорологічних умов змінюється ступінь ураження світловим випромінюванням.
Розміри осередку ядерного ураження в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості. Як критерій для визначення меж зон осередку ядерного ураження прийнятий надмірний тиск у фронті ударної хвилі. Зовнішньою межею осередку ядерного ураження є умовна лінія на місцевості, де надмірний тиск повітряної ударної хвилі - 10 кПа. Такий надмірний тиск вважається безпечним для незахищених людей.
5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, представляють особливу небезпеку для людей і довкілля і вимагають притримування специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека прихована від органів почуття людини, необхідно при усіх видах робіт на РНО звертати на це особливу увагу, щоб не допустити ураження (зараження) людей через їх необізнаність і недостатню захищеність. До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню і переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, що працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін.
Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановленої межі їх безпечної експлуатації. Виробництво, транспортування, зберігання і використання радіоактивних матеріалів строго регламентуються спеціальними правилами.
Наслідки аварій і руйнування об'єктів з ядерними компонентами характеризуються, передусім, масштабами радіоактивного забруднення довкілля і опромінення населення. Вони залежать від: геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість поширення викиду; розміщення людей, тваринних, сільськогосподарських угідь, житлових і виробничих будівель в зоні аварії; здійснення захисних заходів і ряду інших чинників.
Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:
- викид радіонуклідів в довкілля здійснюється внаслідок аварії або теплового вибуху і руйнування РНО;
- аварія відбувається внаслідок ланцюгової ядерної реакції. В цьому випадку зараження довкілля буде таким же, як і при наземному ядерному вибуху.
Найнебезпечнішими з усіх аварій на РНО, являються аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості залежать від характеру вибуху (тепловий або ядерний), типу реактора, міри його руйнування, метеорологічних умов і рельєфу місцевості. У ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.
Такі реактори розділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР- 1000), в яких вода являється одночасно і теплоносієм і уповільнювачем і реактори великої потужності канальні (РБМК- 1000, РБМК- 1500), в яких графіт застосовується як уповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює через активну зону.