Осередок ядерного ураження

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої в результаті дії ядерної зброї сталися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин і (або) руйнування і ушкодження будівель і споруд.

Осередок ядерного ураження характеризується: кількістю уражених; розмірами площі ураження; зонами зараження з різними рівнями радіації; зонами пожеж, затопленням, руйнуванням і ушкодженням будівель і споруд; частковим руйнуванням, ушкодженням або завалом захисних споруд.

Ураження людей і тварин в осередку може бути від дії ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження, а також від дії вторинних чинників ураження.

Одночасна безпосередня і непряма дія всіх вражаючих чинників ядерного вибуху на людей, що опинилися в осередку, отягчає ступінь ураження. Така одночасна дія може збільшити міру руйнування будівель, споруд, виведення із ладу устаткування і так далі. Проте співвідношення окремих видів поразок і руйнувань непостійне; залежно від конкретних умов, потужності і виду вибуху воно може мінятися в широких межах. Так, із збільшенням потужності вибуху збільшується площа руйнувань будівель і за інших рівних умов вражається більша кількість людей. Залежно від метеорологічних умов змінюється ступінь ураження світловим випромінюванням.

Розміри осередку ядерного ураження в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості. Як критерій для визначення меж зон осередку ядерного ураження прийнятий надмірний тиск у фронті ударної хвилі. Зовнішньою межею осередку ядерного ураження є умовна лінія на місцевості, де надмірний тиск повітряної ударної хвилі - 10 кПа. Такий надмірний тиск вважається безпечним для незахищених людей.

5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, представляють особливу небезпеку для людей і довкілля і вимагають притримування специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека прихована від органів почуття людини, необхідно при усіх видах робіт на РНО звертати на це особливу увагу, щоб не допустити ураження (зараження) людей через їх необізнаність і недостатню захищеність. До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню і переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, що працюють з ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін.

Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановленої межі їх безпечної експлуатації. Виробництво, транспортування, зберігання і використання радіоактивних матеріалів строго регламентуються спеціальними правилами.

Наслідки аварій і руйнування об'єктів з ядерними компонентами характеризуються, передусім, масштабами радіоактивного забруднення довкілля і опромінення населення. Вони залежать від: геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість поширення викиду; розміщення людей, тваринних, сільськогосподарських угідь, житлових і виробничих будівель в зоні аварії; здійснення захисних заходів і ряду інших чинників.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:

- викид радіонуклідів в довкілля здійснюється внаслідок аварії або теплового вибуху і руйнування РНО;

- аварія відбувається внаслідок ланцюгової ядерної реакції. В цьому випадку зараження довкілля буде таким же, як і при наземному ядерному вибуху.

Найнебезпечнішими з усіх аварій на РНО, являються аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості залежать від характеру вибуху (тепловий або ядерний), типу реактора, міри його руйнування, метеорологічних умов і рельєфу місцевості. У ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такі реактори розділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР- 1000), в яких вода являється одночасно і теплоносієм і уповільнювачем і реактори великої потужності канальні (РБМК- 1000, РБМК- 1500), в яких графіт застосовується як уповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює через активну зону.