6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків

6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків

Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків полягає в проведенні аварійно-рятувальних, пожежно-рятувальних, аварійно-відновних і інших невідкладних робіт і включає:

- організацію і управління роботами по локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації;

- розвідку районів, зон, ділянок, об'єктів проведення робіт по ліквідації надзвичайної ситуації;

- пошук і порятунок потерпілих, надання їм невідкладної медичної допомоги і транспортування до лікувальних закладів;

- пошук і деблокування уражених;

- евакуацію і відселення потерпілих;

- локалізацію і гасіння пожеж;

- ліквідацію або доведення до мінімально можливого рівня шкідливих і небезпечних чинників, які виникли в результаті НС і роблять неможливим ведення рятувальних робіт;

- санітарну обробку людей, знезараження тварин, дезактивацію, дезінфекцію і дегазацію техніки, засобів захисту і одягу, знезараження територій і споруд;

- виявлення і знешкодження вибухонебезпечних предметів;

- локалізацію і недопущення поширення, розливу нафтопродуктів, у тому числі на водних об'єктах, їх збір і знешкодження;

- проведення інших невідкладних робіт, залежно від характеру і виду надзвичайної ситуації;

- забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя в районі виникнення надзвичайної ситуації і місцях тимчасового розміщення постраждалого населення;

- проведення першочергового ремонту і відновлення пошкоджених об'єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв'язку;

- життєзабезпечення постраждалого населення;

- надання медико-санітарної, психологічної і матеріальної допомоги постраждалому населенню;

- проведення медико-психологічної реабілітації потерпілих;

- забезпечення громадського порядку.

Аварійно-рятувальні служби під час ліквідації надзвичайних ситуацій повинні забезпечити:

- оперативне визначення обстановки, що склалася в результаті надзвичайної ситуації; зони ураження об'єкту або території і основних напрямів дій, пов'язаних з ліквідацією надзвичайної ситуації;

- проведення термінових заходів для пошуку і порятунку людей на уражених об'єктах і територіях і надання невідкладною медичної і іншої допомоги потерпілим;

- створення необхідних умов для підтримки працездатності особового складу;

- зосередження в зоні надзвичайної ситуації необхідних сил, засобів, резервів і своєчасне введення їх в дію за призначенням;

- оперативне усунення ускладнень, що виникли під час ліквідації надзвичайних ситуацій;

- координацію дій своїх аварійно-рятувальних формувань.

Для проведення аварійно-рятувальних робіт створюється угрупування сил цивільного захисту, який притягується для ліквідації надзвичайної ситуації і їх наслідків за принципом ешелонування, :

- перший ешелон повинні складати сили швидкого реагування для проведення пошуково-рятувальних, пожежно-рятувальних і першочергових аварійно-рятувальних операцій, що складаються з пожежно-рятувальних і пожежних підрозділів, підрозділів відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони, аварійно-рятувальних підрозділів аварійно-рятувальних служб і формувань;

- другий ешелон складають сили по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які повинні включати аварійно-рятувальні формування і служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту; формування Державної служби медицини катастроф; спеціалізовані формування і служби інших центральних органів виконавчої влади і регіонів; аварійно-рятувальні служби громадських організацій; резерв сил, призначений для проведення специфічних робіт і аварійно-рятувальних операцій з особливим ризиком, а також забезпечення гуманітарних і інших перевезень.

Під час ліквідації НС проводять аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи (АРІНР), що здійснюються в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

- по екстреному захисту населення;

- по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслідків;

- по підготовці до виконання АРІНР.

На другому етапі проводяться:

- пошук потерпілих;

- витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

- евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку зараження;

- надання медичної допомоги;

- санітарна обробка людей;

- знезараження одягу, майна, техніки, територій;

- проведення інших невідкладних робіт, сприяючих рятувальним роботам і забезпечуючих їх здійснення.

На третьому етапі вирішуються завдання по забезпеченню життєдіяльності населення в районах, що потерпіли від наслідків НС:

- відновлення і будівництво житла;

- відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

- організація медичного обслуговування;

- забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

- знезараження продуктів, води, фуражу, техніки, майна, території;

- соціально-психологічна реабілітація;

- відшкодування збитків;

- знезараження майна, території, техніки.

6.2.2. Особливості проведення аварійно рятувальних робіт при НС техногенного і природного характеру

Дії особового складу формувань аварійно-рятувальних служб (АРС) при розбиранні завалів, устрою проходів, обваленню нестійких будівель і конструкцій

Послідовність і способи виконання робіт безпосередньо залежать від обстановки, що склалася, в НС. Командири формувань АРС встановлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт.

Формування об'єкту для висунення до осередку ураження вишиковуються в похідну колону. Порядок побудови колони встановлюється залежно від обстановки, що склалася, на маршрутах руху і ділянках (об'єктах) робіт. Один з можливих варіантів побудови колони: розвідка, загін забезпечення руху, колона головних сил (перший ешелон, другий ешелон), резерви, технічне замикання.

Першими в осередок ураження входять розвідувальні формування. У осередку ураження розвідники визначають рівні радіації, відшукують сховища і укриття, визначають найменш небезпечні шляхи руху на території осередку ураження. Крім того, розвідники визначають характер руйнувань, пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах, означають місця небезпечні для роботи формувань, відшукують приміщення придатні, для розміщення уражених людей. На підставі даних, отриманих від розвідки уточнюються завдання формуванням, і організовується швидкий їх вихід на ділянки (об'єкти) робіт.

Ще до устрою проходів, проїздів особовий склад рятувальних формувань, разом з санітарними ланками з ходу вводиться в осередок ураження для розшуку уражених і надання ним першій медичній допомоги. Після устрою проїздів входять звідні загони механізації робіт, інженерні і аварійно-технічні формування для локалізації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах.

В першу чергу проводяться роботи по устрою проїздів і проходів до захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будівель і споруд, де можуть знаходитися уражені люди, а також в місцях аварій, що перешкоджають або утрудняють проведення АРІНР.

Залежно від поставленого завдання завали розбирають частково або повністю. Часткове розбирання скоюють при порятунку потерпілих, що виявилися під уламками зруйнованих будівель, а також при устрої проїздів. Повне розбирання завалів виконують при розчищенні території для нового будівництва або відновленні пошкоджених будівель і споруд.

Порятунок людей, що знаходяться в завалених захисних спорудах проводиться в наступному порядку: відшукування сховищ і укриттів, встановлення зв'язку з тими, що переховуються, подача повітря в завалені споруди, устрій проїздів для інженерної техніки, усунення аварій на мережах водо- і газопостачання, розкриття завалених сховищ (укриттів), витягання уражених, надання першої медичної допомоги і евакуація їх до медичних установ.

Під час проведення АРІНР необхідно виключити можливу небезпеку обвалення пошкоджених конструкцій будівель і споруд на проїжджу частину вулиць або на ділянки проведення робіт. З цією метою будівлі і споруди, що загрожують обвалом, обрушують або тимчасово зміцнюють. Перед початком робіт необхідно встановити і оглянути найбільш небезпечні місця. Підходити до пошкоджених будівель і споруд слід тільки з найменш небезпечного боку. При виявленні будівель, що загрожують обвалом, небезпечні місця захищають. Біля небезпечних місць вивішують плакати з написами, застережливими про небезпеку. При роботі в завалі проходи і галереї обов'язково зміцнюють стійками і розпірками.