6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення

Життєзабезпечення постраждалого населення полягає в створенні і підтримці умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров'я людей в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованих по встановлених нормах і включає:

- управління діяльністю робітників і службовців, усього населення при загрозі і виникненні НС;

- захист населення і територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного і біологічного зараження;

- житлове забезпечення і працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

- розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного і біологічного зараження;

- санітарну обробку;

- знезараження території, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, матеріалів і готової продукції;

- підготовку сил і засобів і проведення АРІНР в районах лих і осередках ураження;

- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки;

- морально-психологічну підготовку;

- заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС і інші заходи.

Основні заходи по захисту населення плануються і здійснюються завчасно і мають попереджувальний характер. Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС і організації робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих створюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій. Склад конкретних заходів життєзабезпечення залежить від характеру НС, її масштабів, реально виниклих потреб населення і інших чинників.

Забезпечення постраждалого населення водою. Завдання по забезпеченню населення водою включають:

- визначення потрібної кількості води для господарсько-питних потреб в районі лиха;

- уточнення стану і можливості використання систем господарсько-питного водопостачання і автономних водозаборів, водоочисних споруд і установок, що збереглися і частково пошкоджених;

- устаткування відсутніх пунктів огорожі, очищення і роздачі води в пересувну тару;

- організація підвезення недостаючої кількості води наливним транспортом і в розфасовці, а також подача її по тимчасових водопроводах населенню, підприємствам громадського харчування, хлібопечення, лікувальним установам;

- використання простих способів добування і очищення води;

- введення і здійснення нормування водоспоживання і посиленого контролю якості води;

- захист систем водопостачання і автономних водозаборів від радіоактивного і інших видів забруднень і хімічного зараження;

- підготовка систем очищення на водопроводах, що використовують воду поверхневих джерел, від радіоактивних, хімічних і інших небезпечних речовин;

- організація відновлення і ремонту пошкоджених систем господарсько-питного водопостачання, автономних водозабірних споруд.

Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування. Завдання по забезпеченню населення продовольством включають:

- оцінку потрібної номенклатури і кількості продовольства для забезпечення населення і рятувальників;

- централізацію функцій отримання, обліку і розподілу продовольства, у тому числі і отриманого у вигляді гуманітарної допомоги;

- визначення реальних можливостей по виробництву продуктів харчової і м'ясо-молочної промисловості (хліба і хлібобулочних виробів, крупи і макаронних виробів, м'яса і м'ясопродуктів, риби і рибопродуктів, молокопродуктів, жирів, цукру, овочів і овочевих консервів, соли та ін.);

- оцінку можливостей і організацію роботи підприємств громадського харчування;

- оцінку запасів продовольства на складах держрезерву і торговельних організацій;

- визначення потрібної кількості пунктів харчування, польових кухонь і хлібопекарень;

- організацію контролю забрудненості (зараженості) продуктів харчування радіоактивними, хімічними і іншими небезпечними речовинами, знезараження продовольства і харчової сировини;

- здійснення приготування і роздачі їжі постраждалому населенню і учасникам ліквідації надзвичайної ситуації, видачу їм продовольства відповідно до порядку і на умовах, прийнятих для цієї надзвичайної ситуації.

Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності. Завдання по забезпеченню населення предметами першої необхідності такі:

- визначення потрібної кількості і номенклатури предметів першої необхідності (одяг, взуття, ковдри, посуд, засоби особистої гігієни, миючі засоби, тканини, галантерея та ін.);

- збір, сортування і підготовка до використання предметів першої необхідності з пошкоджених складів, а також що поступили у вигляді гуманітарної допомоги і взаємодопомоги населення;

- виявлення дефіциту і визначення шляхів його покриття за рахунок перерозподілу продукції на постраждалій території;

- підготовку запитів про гуманітарну і інших видах допомоги;

- організацію контролю забрудненості предметів першої необхідності, що підлягають видачі населенню, їх знезараження;

- поховання забруднених (заражених) предметів першої необхідності, непридатних для подальшого використання;

- визначення місць і порядку видачі, здійснення видачі предметів першій необхідності потерпілому населенню, організація пересувних пунктів і відділень служб постачання.

Забезпечення постраждалого населення житлом. Завдання по забезпеченню населення житлом включають:

- визначення потреби постраждалого населення в тимчасовому житлі в зоні надзвичайної ситуації, а також місцях розміщення евакуйованих (відселених) і потреби в постійному житлі для населення, чиє колишнє житло не підлягає відновленню або знезараженню;

- проведення інвентаризації житлового фонду, що зберігся, оцінка міри ушкоджень (руйнувань, забруднень або заражень) об'єктів виробничого або соціального призначення;

- напрям запитів про постачання швидкобудуємих осель;

- розгортання тимчасових помешкань (намети, землянки, пересувні і збірні будиночки і тому подібне);

- підготовка для розміщення осіб, що опинилися без притулку, а також евакуйованих - санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, спортивних і дитячих таборів, інших громадських будівель і споруд;

- організація контролю зараженості приміщень, призначених для тимчасового розміщення потерпілих, і їх знезараження.

Медичне забезпечення постраждалого населення. Медичне забезпечення населення, постраждалого в зонах НС:

- визначення потреби в медикаментах, запасах донорської крові і інших засобах;

- накопичення і використання запасів медикаментів, устаткування і іншого медичного майна в необхідних об'ємах;

- визначення шляхів ліквідації дефіциту медикаментів і медмайна за рахунок перерозподілу внутрішніх ресурсів, а також постачань з інших регіонів, підготовка і відправка відповідних заявок.

Забезпечення населення комунально-побутовими послугами. Заходи по забезпеченню постраждалого населення комунально-побутовими послугами включають:

- уточнення об'ємів паливних ресурсів, стаціонарних тепло-, енергоджерел, потрібної кількості палива і енергії, що збереглися;

- використання пересувних джерел енергії;

- встановлення необхідної кількості простих засобів обігріву і електропостачання (печей, пересувних малогабаритних котельних, дизель-електростанцій, акумуляторів і т. д);

- визначення об'ємів і здійснення першочергового відновлення (ремонту) водопровідних, каналізаційних, теплових, газових, електро- і тепломереж;

- забезпечення населення в зоні надзвичайної ситуації і місцях евакуації лазнями, душовими, пральнями, туалетами, організацію банно-прального обслуговування, використання для цього пересувних засобів;

- проведення знезараження комунальних і побутових стічних вод, організацію банно-прального обслуговування за межами зон зараження;

- поховання загиблих;

- організацію збору і видалення побутових відходів на житловій території зони надзвичайної ситуації.

Інформаційне забезпечення є комплексом заходів по своєчасному інформуванню населення з усіх питань, пов'язаним з надзвичайними ситуаціями.

Реабілітація постраждалого населення. Під реабілітацією розуміється система медичних, психологічних і професійних заходів, спрямованих на попередження розвитку патологічних процесів, що призводять до втрати працездатності і нормальних життєвих процесів. Розрізняють психологічну, медичну, професійну і екстрену реабілітацію.

Психологічна реабілітація - це комплекс медіко-психологічних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію і компенсацію порушень психічних функцій. Психологічна реабілітація проводиться на трьох етапах: психологічна допомога постраждалому населенню під час проведення рятувальних робіт (екстрена психологічна допомога); психологічна допомога потерпілим після завершення рятувальних робіт; відстрочена психологічна допомога потерпілим (через декілька місяців).

Медична реабілітація населення, постраждалого в надзвичайних ситуаціях, є комплекс заходів, спрямованих на проведення експертизи і відновлення здоров'я, психофізіологічного стану і професійної працездатності. Основними завданнями медичної реабілітації є:

- експертиза здоров'я, психофізіологічного стану і професійної працездатності;

- проведення відновної терапії у випадках травм, захворювань і загострення хронічних хвороб, обумовлених дією вражаючих чинників НС;

- виведення з організму радіоактивних, отруйних і інших шкідливих речовин;

- профілактика і лікування соматичних і психоемоційних порушень;

- корекція і нормалізація психофункціонального стану;

- відновлення професійної працездатності.