- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
До радіаційно-небезпечних об'єктів (РНО) відносяться:
- підприємства ядерного паливного циклу;
- атомні електричні станції;
- об'єкти з ядерними енергетичними установками;
- дослідницькі ядерні реактори;
- об'єкти розміщення і зберігання джерел іонізуючого випромінювання;
- установки технологічного, медичного призначення і джерела теплової і електричної енергії, в яких використовуються радіонукліди;
- території і водоймища, забруднені радіонуклідами в результаті радіаційних аварій, а також виробничої діяльності підприємств РНО.
Ліквідація наслідків аварії спрямована на запобігання поширенню радіоактивних речовин за межі забрудненої території і включає: локалізацію і ліквідацію джерел радіоактивного забруднення; дезактивацію забрудненої території і об'єктів; збір і поховання радіоактивних відходів, що утворюються в ході робіт, а також ремонтно-відновні роботи на об'єкті і його території.
Основним в плануванні робіт по локалізації джерел випромінювань і забруднень і ліквідації наслідків аварії являються:
- об'єктивна оцінка складу і форм джерел випромінювань і забруднення;
- облік властивостей поверхонь території і об'єктів;
- оцінка передбачуваного характеру радіоактивного забруднення на різних поверхнях;
- визначення пріоритетів проведення робіт по локалізації і ліквідації забруднень на різних ділянках;
- вибір найбільш ефективних способів локалізації і ліквідації радіоактивного забруднення об'єктів.
На ранній стадії вирішуються наступні завдання:
- локалізація джерела аварії;
- оцінка радіаційної обстановки;
- зниження поширення первинного забруднення шляхом локалізації або видалення забруднених фрагментів технологічного устаткування, будівель і споруд і так далі;
- створення тимчасових майданчиків складування радіоактивних відходів.
На першій стадії робіт ліквідовуються нефіксовані джерела радіоактивного забруднення на найбільш критичних об'єктах.
На другій стадії вирішуються наступні завдання:
- стабілізація радіаційної обстановки і забезпечення переходу до планових робіт;
- організація постійного контролю радіаційної обстановки;
- ухвалення рішення про методи і технічні засоби робіт;
- проведення планових заходів до досягнення встановлених контрольних рівнів радіоактивного забруднення;
- створення тимчасової або стаціонарної системи безпечного поводження з радіоактивними відходами (локалізація і ліквідація об'єктів первинного і вторинного забруднень, видалення радіоактивних відходів, що утворюються, на тимчасові або стаціонарні майданчики і так далі);
- забезпечення необхідного рівня заходів захисту населення, що проживає на забруднених територіях.
На третій стадії ліквідації аварії відбувається:
- завершення планових робіт і доведення радіоактивного забруднення до безпечних рівнів;
- ліквідація тимчасових майданчиків складування радіоактивних відходів або організація радіаційного контролю безпеки зберігання на увесь період потенційної небезпеки;
- забезпечення проживання населення без дотримання заходів захисту.