9.5. Типи особистості

Однією з найважливіших проблем соціології особистості є побудова соціальних типів особистості. Будь-яке суспільство

зацікавлене у тому, щоб особистості, з яких воно складається, найкращим чином сприяли його розвитку. Тому суспільство має потребу в інформації про існуючі та бажані соціальні типи особистості.

Соціальний тип — це деперсоніфікована (тобто абстрактна), уявна осооистість як відображення сукупності спільних якостей індивідів, що належать до певної соціальної групи.

Одна з перших обґрунтованих типологій особистості розроблена соціологами Ф. Знанецьким та В. Томасом. Кри­терієм їх типології є характер пристосування особистості до соціального оточення. В роботі «Польський селянин в Європі та Америці» (1918-1920) вони виділили такі типи:

«богемний» — пристосовується до ситуаційних умов, не знаходячи твердої опори у собі та пливучи за течією;

«міщанський» — спирається на традицію, не виявляючи соціальної гнучкості і також не знаходячи опори в собі;

«творчий» — спирається на власні сили. Така людина спроможна змінювати моделі поведінки, культуру, спроможна на винаходи та інновації.

Р. Дарендорф, один з найвідоміших сучасних соціологів, представників конфліктного напряму, також розробив свою типологію особистостей. Підкреслюючи, що особистість — це продукт розвитку культури, соціальних умов, він користується терміном homo sociologicus та виокремлює такі його типи:

homo faber — «людина уміла», «людина, що працює» — особистість, яка наділена важливою суспільною функцією; тип, поширений у традиційному суспільстві;

homo consumer — людина-споживач, особистість, сформо­вана масовим суспільством;

homo universalis — людина, яка здатна займатися різними видами діяльності;

homo soveticus — людина, яка залежить від держави.

Д. Рісмен та Е. Фромм розробили поняття соціального ха­рактеру (яке по суті також означає тип особистості) і запро­понували опис різних типів соціальних характерів в епоху ка­піталізму.

Так, Д. Рісмен описав три основних типи соціальних харак­терів, які допомагають побачити зв'язок, відповідність між ос­новними типами характерів та типами суспільного устрою:

1)«традиційно-орієнтований». Особистість, що належить до даного типу, є консервативною, конформною по відношенню до традицій, звичаїв, зразків поведінки, а також до касти, кла­ну, стану;

2)«внутрішньо-орієнтований». Цей тип характерний для пе­ріоду розвитку індустріального суспільства. Такій особистості притаманна соціальна атомізація, що обумовлена ослаблен­ням сили традицій, внутрішньогрупової інтеграції, контролю з боку первинних груп, а також відсутністю засобів масової ін­формації. Поведінка людини визначається інтерналізованими, засвоєними у дитинстві принципами, особистість стає цілес­прямованою, підприємницькою, більш відкритою до змін, хоча роль традиційних цінностей та норм ще досить значна;

3)«ззовні-орієнтований» тип характерний для суспільства споживання. Поведінка особистості цього типу визначається не традиціями, а системою зв'язків, бюрократією, модою тощо. Людина даного типу стає космополітом (для неї Не існує ет­нічних або расових відмінностей) і споживає великий обсяг інформації, в неї відсутнє сильне «Я». Така особистість має спрощене соціальне сприйняття, примітивну схему бачення проблем, грубий апарат інтерпретації. Наприклад, до спроще­них, примітивних схем відносяться такі часто вживані як «нові українці», «демократи», «комуністи», «країни Заходу», «осо­би кавказької національності». Така особистість знеособлена, стандартизована, є об'єктом маніпуляції, жертвою відчуження, почуває себе дезорієнтованою, інколи апатичною чи цинічною До позитивних рис такої особистості Д. Рісмен відносить ба­жання любити інших та бути любимим, відчуття гострого де­фіциту теплих міжособистісних стосунків.

Усі типи характерів, описані Д. Рісменом, на його думку, іс­нують певною мірою і в сучасному суспільстві, але питома вага кожного з них залежить від економічно-соціально-демогра­фічних чинників, ступеня урбанізації тощо.

Досліджуючи типи особистості, німецько-американський вчений Е. Фромм стверджував, що поведінка людини може бути зрозумілою тільки якщо розглядати її через впливи культур, які існують у даний момент історії. Він підкреслю­вав, що соціальні, політичні, економічні, релігійні та антропо­логічні чинники взаємодіють з унікальними людськими пот­ребами у процесі формування особистості, а структура харак­теру (тип особистості) пов'язана з певними соціальними структурами.

За Е. Фроммом, соціальний характер — це те спільне у структурі характеру, що властиве більшості індивідів, які відносяться до однієї і тієї ж самої культури, в той час як індивідуальний характер — це те, чим люди, що належать до однієї культури, відрізняються один від одного.

Е. Фромм виокремив п'ять типів характеру, що домінують у сучасних йому капіталістичних суспільствах, поділивши їх на дві категорії — непродуктивні та продуктивні.

До непродуктивних типів характеру відносяться:

1)рецептивний тип. Це пасивні та залежні особистості. Вони неспроможні діяти без сторонньої допомоги і вважають, що головна мета в житті полягає в тому, щоб їх любили.

2)експлуатуючий тип. Особистості такого типу здобувають усе, що їм потрібно або про що вони мріють, силою або винахід­ливістю. Вони неспроможні до творчості як і рецептивний тип, тому добиваються любові, ідей, емоцій, запозичуючи їх в ін­ших. Характерні риси — агресивність, егоцентризм, пихатість та зухвалість.

3)накопичуючий тип. Намагаються оволодіти максималь­ною кількістю матеріальних благ, влади та любові. Це уперті, підозрілі і водночас лояльні, стримані, передбачливі особи­стості.

4)ринковий тип. Переконані, що будь-яка особистість може бути оцінена як товар, який можна продати, обміняти, отри­мавши прибуток. Такі люди готові продемонструвати будь-яку особистісну рису, яка б збільшила їх шанси бути проданими потенційними замовниками. «Ринкова» особистість — це про­дукт сучасного капіталістичного суспільства, що сформувала­ся у США та західноєвропейських країнах.

Категорію продуктивних характерів презентує тип ідеаль­ного психічного здоров'я людини. Це кінцева мета у розвитку людини — незалежна, чесна, спокійна, любляча, творча осо­бистість, яка здійснює соціально-корисні вчинки. Цей тип виникає як відповідь на протиріччя, що існують у сучасному суспільстві.

Е. Фромм зазначав, що жоден з наведених типів характеру не існує у чистому вигляді, оскільки продуктивні та непродук­тивні риси поєднуються у різних людей у різних пропорціях. Але він був упевненим, що у результаті соціальної реформи продуктивна орієнтація особистості може стати домінуючою у будь-якій культурі.

Російський соціолог В. О.Ядов виділяє три основні типи особистості:

1) ідеальний — той, якого прагнуть люди.

2) базисний — найбільш оптимальний тип особистості в пев­ний час і в певних умовах, тобто він має включати такі риси, які дозволять суспільству бути стабільним та розвиватись;

3) модальний — найбільш характерний у даних умовах на цей час.

Відомою в сучасній українській соціології є типологія, зап­ропонована вченим-соціологом Є. Головахою:

особистість, розчинена у масі (соціальні конформісти);

особистість, відчужена від суспільства (такий тип перева­жає у періоди застою);

перехідний тип (для нього характерна недовіра до влади, потяг до релігії та містифікації, орієнтація на взаємовиключні цінності).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть основні підходи до вивчення особистості.

2.Як спів­відносяться поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «осо­бистість»?

3. Що таке соціальний статус та соціальна роль? Які виді­ляються типи соціальних статусів та ролей?

4. Назвіть основні струк­турні елементи особистості.

5. Що таке потреба? Які види потреб існують?

6. Дайте визначення поняття «мотив». Назвіть основні види мотивів.

7. Що таке ціннісні орієнтації, ідеали та соціальні установ­ки? 8. Що таке соціалізація? У чому полягає специфіка біологічного та соціологічного підходів до вивчення соціалізації?

9. Назвіть етапи соціалізації?

10. Назвіть основні структурні елементи соціалізації.

11. Які існують основні типології особистості?