1. Визначте предмет та завдання юридичної психології

Юридична психологія - науково-практична дисципліна, яка вивчає психологічні закономірності системи «людина-право», розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. 

Якщо право в першу чергу виділяє в людині правопорушника, то юридична психологія досліджує людину в правопорушника, в свідка, потерпілого і т.д. (Тут ми умовно зрівнє поняття особистість і людина). 

Предмет юридичної психології (А. Р. Ратінов) - психічні явища, механізми, закономірності, пов'язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосуванням права. 

Предметом юридичної психології (В.Л. Васильєв) - психологічні основи особистості й діяльності в умовах правового регулювання, систему «людина-право". 

Головною ланкою в цій системі є людина або особистість як суб'єкт діяльності.

Предметом юридичної психології (Ю.В. Чуфаровский)  вважає не суму предметів психології і юриспруденції, тобто не психічні явища, процеси, стани плюс державно-правові явища, не окремі фрагменти дійсності в психологічній забарвленням, а психологію державно-правових явищ як цілісність, в якій не можна механічно відокремити психологічне від юридичного, а можливо лише виділення психологічної та юридичної підсистем, що перебувають у русі, розвитку, безперервному зв'язку.  Юридична психологія не вивчає якісь особливі, унікальні психологічні явища, оскільки всі психічні стани протікають не інакше як підпорядковуючись общепсихологическим і психофізіологічним законам. Специфіка предмета юридичної психології полягає у своєрідності бачення цих станів, оцінювання з позиції права. 

З предмета юридичної психології виникають її завдання:  Забезпечення юридичних працівників необхідними науково-психологічними знаннями та навичками; 

Вивчення психологічних механізмів формування ставлення особистості до норм права (формування правосвідомості особистості), розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності заходів з правового виховання;Вивчення психологічних аспектів причин правопорушень та злочинності, конкретних механізмів злочинної поведінки; Дослідження психологічних аспектів судочинства, тобто прояви психологічних явищ і закономірностей в учасників судового процесу (психологія обвинуваченого, психологія потерпілого, свідків,психологія судового процесу); Розробка психологічних основ перевиховання засуджених; Проведення судово-психологічної експертизи, психологічні консультації; завдання з області психології юридичної праці (профвідбір, професіограми, підбір кадрів, розробка практичних рекомендацій з організації праці і т.д.), яку В.Л. Васильєв пропонує виділити в окрему (від юридичної психології) наукову дисципліну.

Синтез психології і юриспруденції в наукових дисциплінах - юридична психологія і психологія юридичної праці - повинен привести до взаємного збагачення цих наук, вирішення однієї із найбільш актуальних проблем у цій стикового області - підвищенню ефективності правоохоронної діяльності. 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2.Сформулюйте етапи формування юридичної психології, основні напрямки її розвитку.

Основні етапи розвитку юридичної психології:I - описовий (з давнини до початку XIX ст.);II - порівняльно-аналітичний (XIX ст.); III - природничо-науковий (з початку XX ст. до теперішнього часу).

Історія юридичної психології в нашій країні нараховує понад три століття.

Можна виділити три етапи її розвитку:1) кінець XVII ст. - перша половина XVIII ст. (епоха Просвіти) - перші спроби проникнути в психологію (душу) злочинця, критично осмислити психологію людей, що вершать правосуддя; 2) кінець XVIII ст. - остання чверть XIX ст. - характеризується початком читання курсів із юридичній психології; 3) XX ст - початок XXI ст. - оформлення юридичної психології як галузі психологічної науки і становлення її як експериментальної дисципліни.

Юридична психологія в Україні сьогодні представлена такими основними напрямами:

1) кримінальна психологія - психологічні закономірності формування антисуспільної спрямованості особистості, мотивів вчинення злочинів, особливості виникнення і динаміки протиправних установок поведінки; психологія формування та розвитку злочинних груп (натовпу) тощо;

2) психологія процесуальної (слідчої, судової, адвокатської та ін.) і непроцесуальної (оперативно-розшукової. управлінської та ін.) діяльності - психологічні засади розкриття і розслідування злочинів;

3) пенітенціарна психологія - психологічні закономірності динаміки особистості у процесі відбування покарання, у тому числі - у місцях позбавлення волі, особливості формування і функціонування мікрогруп засуджених;

4) правова психологія - психологічні аспекти правотворчості і змісту права, загальної і спеціальної превенції закону, його впливу на формування правосвідомості (суспільної та індивідуальної) та суб'єктів правовідносин;

5) психологія юридичної праці - психологічні аспекти професійного психологічного відбору, психологічного супроводження оперативно-службових заходів, психологічної підготовки фахівців для здійснення юридичної діяльності;

6) судово-психологічна експертиза та інші форми використання спеціальних психологічних знань в юрисдикційному процесі (кримінальному, цивільному, адміністративному).

Зазначені напрями юридичної психології пов'язані між собою спільністю психологічного змісту соціально-правових реалій, що становлять інтегровану схему. Будь-який інший підхід або вступає у протиріччя з самим собою, приписуючи юридичній психології напрями, не сумісні з правом, або ж характеризується недостатнім рівнем розгляду її юридичних аспектів.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------