- •1. Визначте предмет та завдання юридичної психології
- •3.Опишіть місце юридичної психології в системі психологічних наук. Принципи юридичної психології.
- •8. Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки особистості.
- •9.Соціально-психологічні механізми формування правосвідомості особистості
- •10. Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності.
- •11.Опишіть основні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності.
- •12. Визначте професійно важливі якості психолога юридичної служби, обґрунтуйте свою думку.
- •13. Визначте особливості спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички.
- •14. Сформулюйте загальні принципи застосування методів психодіагностики в практичній діяльності психолога юридичної служби.
- •15. Визначте особливості особистісного підходу в системі «людина-право»:
- •16. Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології:
- •17. Визначте значення пам*яті та технік маніпулювання увагою в юр.Психології:
- •18. Дайте характеристику психо-правовій оцінці мнестичних процесів:
- •19. Визначте роль мислення, інтуїції, уваги у рішенні поставлених завдань працівниками юр.Сфери:
- •20. Роль і місце емоцій та почуттів в юридичній психології:
- •21. Визначте місце та роль темпераменту, характеру, здібностей особистості в юридичній психології:
- •22. Дайте характеристику напрямкам профілактичної роботі з неповнолітніми злочинцями
- •1) Ранню профілактику, спрямовану на ліквідацію обставин, які негативно впливають на формування особистості неповнолітніх, та запобігання їх залученню до злочинного способу життя;
- •2) Усунення чинників, що вже сприяли заподіянню конкретних злочинів;
- •3) Попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.
- •23. Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та опанування у стресових ситуаціях
- •24. Дайте характеристику індивідуально-психологічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •25. Визначте предмет та завдання кримінальної психології
- •26. Дайте характеристику особистості правопорушника та основним чинникам її формування
- •27. Визначте роль та місце соціального і біологічного чинників у формуванні делінквентної поведінки.
- •28. Опишіть психологічні особливості правопорушників з різною спрямованістю поведінки
- •29.Візначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості( насильницька, корислива)
- •30.Дайте характеристику проблеми антисоціальної поведінки неповнолітніх правопорушників.
- •31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх.
- •32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх.
- •33.Дайте характеристику вікової динаміки злочинності.
- •34.Опишіть кримінальну субкультуру та делінквентну поведінку неповнолітніх.
- •35.Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями.
- •36. Дайте психологічну хар-ку етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •1.Поява потреби, як джерела активності особистості.
- •37. Дайте психологічну характеристику злочинної групи.
- •38. Опишіть поведінку потерпілого, звинувачуваного, підозрюваного та свідка з розладами особистості та делінквентною поведінкою.
- •39. Сформулюйте причини та умови формування злочинних груп.
- •40. Дайте характеристику соціально-психологічним закономірностям формування та розвитку злочинних груп.
- •41. Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика організованої злочинності.
- •42. Дайте характеристику злочинним групам та організаційній злочинності.
- •43. Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •43.1 Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •52. З’ясувати важливість встановлення контакту та довірливих стосунків з опонентом, техніки переконання та навіювання в процесі комунікації психолога юридичної сфери.
- •53. Дайте характеристику перцептивних процесів та їх урахування в практичній діяльності психолога-юриста.
- •54. Опишіть психологічні наслідки здійсненного злочину на особистість злочинця.
- •55. Дайте психологічну характеристику потерпілому.
- •56. Визначте психологічні аспекти впливу злочину на формування свідчень потерпілого.
- •57.Дайте характеристику дослідженню особистості потерпілого.
- •58.Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.
- •59.Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності.
- •1) За професійною юридичною силою і 2) предметом регулювання.
- •60. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •61. Види судово-психологічної експертизи
- •1) Експертиза неповнолітніх:,
- •1. Експертиза неповнолітніх
- •3. Експертиза особливих емоційних станів
- •62. Дайте загальну характеристику психологічних особливостей слідчої діяльності
- •63. Психологія огляду місця злочину
- •64. Психологія обшуку та затримки
- •65. Психологія допиту свідків та потерпілих, підозрюваних та звинувачуваних допит свідків та потерпілих.
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психологічної експертизи
- •69. З'ясуйте особливості використання методів юридичної психолоіїї психологом-практиком.
- •70. Опишіть види антисоціальної спрямованості особистості та види мотиваційної сфери особистості.
- •71. Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп.
- •72. Дайте характеристику організаційно-психологічній структурі слідчої діяльності.
- •73. Визначте основні напрями психології юридичної праці, її особливості.
- •74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
- •75. Дайте характеристику судової діяльності.
1) Ранню профілактику, спрямовану на ліквідацію обставин, які негативно впливають на формування особистості неповнолітніх, та запобігання їх залученню до злочинного способу життя;
2) Усунення чинників, що вже сприяли заподіянню конкретних злочинів;
3) Попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.
У боротьбі зі злочинністю неповнолітніх важливе значення має саме рання профілактика, оскільки вона спрямована на усунення незначних, але небезпечних змін особи підлітків, які ще не стали на шлях злочинів. Ранню профілактику розуміють як сукупність заходів, що здійснюються державними органами і громадськими організаціями для:покращення умов життя та виховання неповнолітніх у випадках, коли зовнішні обставини загрожують їх нормальному розвитку;знешкодження джерел антисоціального впливу на них;корекції розвитку особистості неповнолітніх, які мають некримінальні відхилення у поведінці, для того щоб не дати можливості їм перейти до вчинення злочинів.
Другий рівень індивідуальної профілактики полягає в усуненні факторів, що вже зумовили злочини неповнолітніх, для того, щоб виключити можливість їх вчинення у майбутньому як цими ж, так і іншими підлітками, які перебувають під впливом зазначених криміногенних чинників. Сюди входять: а) своєчасне припинення злочинної діяльності та створення неможливості її продовження; б) порушення кримінальної справи, вибір запобіжних заходів; в) забезпечення виховно-профілактичного впливу кримінально-процесуальними методами; г) застосування правових заходів до осіб, які залучили неповнолітніх до злочинної діяльності або тих, хто не виконує своїх обов’язків з виховання дітей; д) оздоровлення мікросередовища неповнолітніх злочинців.
Третій рівень індивідуальної профілактики спрямований на боротьбу з рецидивною злочинністю. Він включає такі заходи: а) перевиховання та виправлення неповнолітніх злочинців; б) надання допомоги у працевлаштуванні осіб, звільнених з місць відбування покарання; в) усунення джерел криміногенного впливу на них у побутовому оточенні.
Заходи загальносоціального попередження повинні бути спрямовані на: посилення роботи з неповнолітніми, які не працюють і не навчаються; забезпечення збереження закладів освіти, розвиток і створення нових типів навчально-виховних закладів, організацію повноцінного дозвілля;-недопущення закриття та перепрофілювання дитячих позашкільних закладів (як державних, так і комунальних); забезпечення доступності закладів культури та відпочинку для сімей з дітьми (театрів, кіно- та концертних залів, баз літнього відпочинку, спортивно-оздоровчих таборів тощо);недопустимість використання державних об'єктів фізкультури і спорту не за призначенням; відновлення мережі спортивних секцій та споруд за місцем проживання, у навчальних закладах, у сільській місцевості; відновлення системи правового навчання за участю працівників органів юстиції, прокуратури, суду, внутрішніх справ, державного арбітражу, адвокатури, юридичних служб державних підприємств, органів освіти, культури.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------