Відтворення національного багатства

Національне багатство – це сукупність створених та нагромаджених у країні матеріальних благ, природних ресурсів, доступного рівня освіти, майстерності і творчих здібностей людей, які призначені для розширеного відтворення та зростання добробуту нації. Це сукупність нагромаджених матеріальних і духовних благ за всю історію функціонування національної економіки.

Структура національного багатства :

• виробничий комплекс: основні фонди – будівлі, споруди, машини, обладнання; оборотні фонди і матеріальні запаси та резерви - матеріали, паливо, сировина тощо

• невиробничий комплекс: житлові будинки, медичні, освітні, спортивні заклади;

• майно населення: будинки, автомобілі, побутова техніка тощо;

• різноманітні запаси: готова продукція, резервні запаси;

• різноманітні природні ресурси (які включені до народногосподарського обороту або розвідані й оцінені та можуть бути включені до нього в найближчій перспективі):земля, корисні копалини, ліси тощо;

• нематеріальне багатство ( досвід, освіта, культурні цінності, якість робочої сили);

• нематеріальні активи: авторські права, торгові марки, інтелектуальні продукти, ліцензії, патенти, ноу-хау;

• фінансові активи: готівка, інвестиції, банківські вклади, цінні папери.

Обсягом національного багатства визначається суспільний добробут – повнота забезпеченості країни життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними, екологічними благами.

Показники суспільного добробуту:

• ВВП на душу населення;

• ступінь диференціації доходів населення;

• тривалість життя;

• рівень освіти;

• рівень законослухняності;

• збалансованість харчування;

• рівень забруднення навколишнього середовища.

Міжнародною організацією, яка займається розробкою методології дослідження проблем тіньової економіки, є Міжнародна організація праці (МОП).

Тіньова економіка — це діяльність з виробництва, використання та обміну заборонених законодавством товарів і послуг або дозволена законодавством, але навмисно приховувана господарськими та інституціональними одиницями діяльність, з метою несплати податків та інших обов’якових платежів, що офіційно не обліковується державними органами.

Структура тіньової економіки:

1. Неофіційна економіка - легальні види економічної діяльності, у рамках якої має місце незафіксоване статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків, необхідності дотримання правових норм і стандартів.

2. Фіктивна економіка - це економіка приписок, спекулятивних угод, а також хабарництво та будь-яке незаконне отримання і передача грошей.

3. Підпільна економіка – усі недозволені законом види економічної діяльності (виробництво наркотиків і торгівля ними, контрабанда, виготовлення зброї і торгівля нею) або дозволені законом види діяльності, які здійснюються людьми, котрі не мають на це права.

Причини існування тіньової економіки:

• недосконалість правової бази;

• розширення приватного сектору, який намагається ухилятися від сплати податків;

• відсутність належного контролю з боку держави за діяльністю господарюючих суб’єктів;

• недосконалість обліку;

• низький рівень життя значної частини населення;

• зростання безробіття;

• високий рівень оподаткування за нестабільності правової бази.

Методи оцінки тіньової економіки:

• Прямі методи оцінки діяльності суб’єктів економіки, що засновані на наявних статистичних даних, отриманих на основі опитувань населення, керівників підприємств, бюджетних обстежень домогосподарств : сюди відноситься метод товарних потоків, коли вивчається шлях товарів і послуг від виробника до споживача, а також зіставляються дані щодо ресурсів товарів і послуг і їх використання на проміжне споживання, кінцеве споживання, валове нагромадження та експорт.

• Інтегральні оцінки макроекономічних показників, які в прихованому вигляді включають оцінку діяльності неформального сектору економіки. (Наприклад, оцінку доходів домогосподарств на основі визначення чисельності зайнятих; виробництва продукції рослинництва, виходячи з даних про посівні площі всіх типів господарств та середньої врожайності тощо).

• Непрямі методи - це методи непрямих оцінок тіньової економіки, засновані на дослідженні інформації про окремі факти чи на підставі аналізу вибіркових даних, отриманих з використанням альтернативних джерел і їх порівняння, що дає можливість зробити висновок про всю сукупність відповідних спостережень.

• Балансовий метод, який передбачає складання балансів ресурсів і їх використання для виробництва окремих товарів і послуг (Наприклад: міжгалузевий баланс виробництва й розподілу товарів і послуг, який характеризує процес виробництва, утворення доходу й операції з капіталом у зведеному вигляді).