Сутність і основні структурні елементи економічної системи.

Економічна система – це сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Структурні елементи економічної системи:

• продуктивні сили;

• економічні відносини;

• господарський механізм¹.

Продуктивні сили – це сукупність факторів виробництва (предметів праці, засобів, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом), що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей і визначають продуктивність суспільної праці.

Продуктивні сили виступають серцевиною економічної системи і становить її матеріальну основу.

Структура продуктивних сил:2

- людина – основна продуктивна сила, яка приводить в дію інші фактори виробництва;

- предмети праці (сировина і матеріали);

- засоби праці (те за допомогою чого обробляються предмети праці – устаткування);

- природні ресурси (земля);

- наука;

- інформація;

- підприємницькі здібності.

Критерії класифікації продуктивних сил :

- за сферами (матеріальне і нематеріальне виробництво);

- за галузями (машинобудування, сільське господарство, транспорт і т. д.);

- за первинними ланками виробництва (підприємствами).

Дана структура продуктивних сил забезпечується існуванням спеціалізації на окремих видах діяльності - поділу праці.

Поділ праці – являє собою відособлення різних видів виробничої діяльності.

Типи поділу праці:

- загальний поділ праці (при якому продуктивні сили поділяються на великі галузі: сільське господарство, промисловість, транспорт, сфера послуг);

- частковий поділ праці (розподіл найбільших галузей на підгрупи: машинобудування, харчова промисловість, легка промисловість, металургія, тваринництво, виробництво олійних культур тощо);

- одиничний (індивідуальний) поділ праці: складається всередині підприємств;

- територіальний поділ праці: спеціалізація окремих регіонів країни;

- міжнародний поділ праці (спеціалізація країн як результат наявних порівняльних чи конкурентних переваг).

Етапи розвитку продуктивних сил:

- природні продуктивні сили переважають на найнижчому щаблі розвитку суспільства. Представлені природними багатствами (людина лише споживає створене природою);

- суспільні продуктивні сили виникають в результаті історичного розвитку суспільства, відокремлення різноманітних видів людської діяльності - поділу праці. На цьому етапі продуктивні сили є результатом діяльності людини і вдосконалюються по мірі розвитку суспільства;

- інтелектуальні продуктивні сили – найвища форма розвитку продуктивних сил, коли людина реалізує свої інтелектуальні здібності, наукові знання, застосовує новітні технології, а праця приймає форму – наукової праці. Пріоритетність у використанні інтелектуальних продуктивних сил є ознакою високорозвиненого суспільства – «економіки знань».

Характерною ознакою розвитку продуктивних сил є зростання продуктивності їх використання: збільшення виробництва продукції з одиниці використаних ресурсів. Для кількісного визначення ефективності використання ресурсів застосовують показники: продуктивність праці, матеріаловіддача, фондовіддача капіталовіддача і обернені до ник показники: матеріалоємність, енергоємність, фондоємність, капіталоємність.