Ринок праці та особливості його функціонування:
Ринок праці як економічна категорія являє собою систему економічних і правових відносин між продавцями (власниками) робочої сили і її покупцями (роботодавцями) з приводу купівлі-продажу специфічного товару - робочої сили. На ринку праці (як і на будь-якому іншому ринку товарів і послуг) діє закон попиту і пропозиції, який визначає рівень заробітної плати (ціну робочої сили).
Функції ринку праці:
- забезпечує формування механізму конкуренції (використовуються найбільш здібні й кваліфіковані);
- забезпечує раціональне розміщення трудових ресурсів;
- стимулює робітників до зростання своєї кваліфікації, розумових здібностей ( від якості робочої сили залежить заробітна плата);
- визначає залежність між результатом праці і оплатою;
- встановлює рівноважну ціну робочої сили в залежності від співвідношення попиту та пропозиції на неї.
Пропозиція робочої сили характеризується чисельністю осіб, які потребують працевлаштування за кожного можливого рівня оплати праці.
Чинники, що визначають пропозицію робочої сили: чисельністю економічно активного населення; професійно – кваліфікаційними якостями робочої сили; вартістю засобів існування, необхідних для забезпечення працездатності людини (цінами на споживчі товари і послуги); звичками, традиціями, релігією; державним регулюванням ринку праці і впливом профспілок.
Величина пропозиції робочої сили напряму залежить від рівня ціни робочої сили, тобто заробітної плати. Висхідна крива пропозиції робочої сили характеризує пряму залежність між цими показниками.
Попит на робочу силу – це платоспроможна потреба роботодавців в працівниках певної професії і кваліфікації.
Чинники, що визначають попит на робочу силу: чисельності покупців робочої сили; сукупного попиту в економіці; технічної оснащеності виробництва та можливостей певної взаємозамінності живої праці і знарядь праці (залежно від рівня цін на них); продуктивності праці; ринкової вартості товару, що створюється робочою силою.
Величина попиту на робочу силу визначається рівнем ціни робочої сили, тобто заробітної плати. Спадна крива попиту на робочу силу характеризує зворотну залежність між цими показниками.
Рис.13.1. Механізм взаємодії попиту і пропозиції на ринку праці.
Точка перетину кривих попиту та пропозиції робочої сили характеризує досягнення рівноваги на ринку праці – ситуацію, коли за даного рівня заробітної плати кількість бажаючих працювати дорівнює величині попиту на робочу силу. У ситуації, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, з'являється надлишок робочої сили, тобто безробіття. В випадку перевищення попиту на робочу силу над пропозицією виникає дефіцит робочої сили (див. рис. 13.1.).
Вартість робочої сили визначається вартістю засобів існування, необхідних для відтворення працівника та членів його сім’ї.
Споживча вартість робочої сили полягає у її здатності створювати вартість більшу, ніж її власна.
Механізм ціноутворення на ринку праці:
- Ціна робочої сили визначається на основі співвідношення попиту і пропозиції робочої сили.
- Держава регулює мінімальну заробітну плату у відповідності до прожиткового мінімуму - вартості мінімально необхідного набору продуктів харчування та витрат на непродовольчі товари і послуги, що відповідають за структурою бюджетам низькодохідних сімей.
- Ціна робочої сили має покривати затрати на її відтворення (матеріальні: їжа, житло, одяг; духовні: освіта, культура, медицина, професійне вдосконалення).