Переваги прямих іноземних інвестицій (піі) над портфельними (для країни-реципієнта):

• при ПІІ інвестор безпосередньо зацікавлений у ефективному використанні своїх коштів і сам сприяє цьому, оскільки прибуток підприємства – це його прибуток;

• країна-реципієнт отримує при ПІІ нові технології, управлінську практику, зарубіжні ринки збуту продукції;

• стратегія портфельних інвесторів спрямована на короткостроковий ефект, тоді як ПІІ сприяють сталому економічному зростанню.

Мотиви здійснення ПІІ:

- переваги від власності над підприємством повинні переважати над витратами на його розгортанням за кордоном;

• країна-реципієнт повинна бути більш привабливішою серед інших країн та національної економіки (високі прибутки, низькі ризики і т.д.);

• переваги інтернаціоналізації мають проявлятися як розширення ринків збуту, дешева сировина, дешева чи висококваліфікована робоча сила і т.д.

Принципи здійснення ПІІ:

- прагнення до найвигіднішого вкладення капіталу (на місці вигідніше виробляти готову продукцію, через відсутність торгових обмежень, економію на транспортних витратах);

- техніко-економічні: сприяє створенню за кордоном власної інфраструктури – складів, баз, транспорту, банків, страхових компаній, торговельної мережі та ін.;

- економічні та політичні переваги в країні-реципієнті (низькі податки, дешева сировина та робоча сила, можливість відмивання незаконних коштів).

• Міжнародна міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, кращих умов життя.

Імміграція – в’їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни.

Еміграція - переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання.

Причини міжнародної міграції:

- Національні відмінності в рівнях заробітної плати.

- Міжнародні відмінності у вартості життя.

- Нерівномірність інвестиційних процесів у різних країнах.

- Відмінності у рівнях безробіття в різних країнах.

- Відмінність рівнів життя населення різних країн.

- Потреба у використанні іноземної робочої сили національними державами.

Форми міжнародної міграції робочої сили:

• безповоротна (зміна постійного місця проживання);

• тимчасова (зміна місця проживання на тривалий але визначений час);

• сезонна;

• маятникова (регулярні поїздки з обов’язковим поверненням).

Особливості сучасного стану міжнародної трудової міграції:

- зростання масштабів міграції;

- збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення;

- зростання нелегальної імміграції;

- зростання міграції вчених і висококваліфікованих спеціалістів «відплив інтелекту»;

- подальше зростання еміграції з слаборозвинених в економічному відношенні країн.

• Форми науково-технічного співробітництва:

- спільне проведення коопераційних НДДКР з партнерами з різних країн; створення спільних науково-дослідних центрів, лабораторій, бюро;

- спільні дослідження світового досвіду за участю кількох країн в розроблення важливих проблем розвитку людства: в галузі організації виробництва і праці; телекомунікаційних технологій; біотехнологій; боротьби з інфекційними і вірусними хворобами тощо;

- обмін загальною науково-технічною інформацією у формі консультацій та координації дій у галузі науково-технічної політики;

- проведення НДДКР на замовлення іноземної сторони і на її кошти з подальшою передачею всієї інформації і патенту на винахід замовнику;

- організаційні підготовки кваліфікованого персоналу.

Форми міжнародної передачі технологій:

• патентна угода – міжнародна торгова операція, за якою власник патенту поступається правами на використання винаходу покупцеві;

• ліцензійна угода - міжнародна торгова операція, за якою власник винаходу дає іншій стороні дозвіл на його використання в певних межах;

• ноу-хау – передача технічного досвіду і секретів виробництва, використання яких забезпечує підвищення ефективності і прибутковості виробництва;

• інжиніринг - надання комплексу інженерно-консультаційних послуг при будівництві об’єктів виробничого призначення, які включають: інженерно-будівельні послуги; інженерно-консультаційні послуги; інженерно-дослідницькі послуги; консультаційні послуги з організації та управління;

• франчайзинг – надання материнською компанією права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою діяльність під її опікою, з використанням її торгової марки, її обладнання, її бази даних споживачів або реалізовувати через неї свою продукцію;

• науково-технічні публікації;

• міжнародні науково-технічні виставки;

• наукові конференції;

• особисті контакти науковців.