1. Необхідність створення, основні завдання діяльності, функції та організаційна структура Державного казначейства України.

Можливість ухвалення ефективних управлінських рішень у сфері бюджетних правовідносин на сучасному етапі неможливе без розуміння сучасних проблем функціонування інституту казначейства.

Казначейство – це окремий уповноважений орган в системі виконавчої влади держави, який відповідає за розробку та здійснення державної фінансової політики, а саме вирішує весь комплекс завдань, пов’язаних із касовим виконанням Державного бюджету (в.т.ч. місцевих бюджетів) та ефективне управління бюджетними коштами.

Система виконання державного бюджету, що функціонувала в колишньому СРСР, була досить ефективною і в цілому відповідала потребам централізованої планової економіки. Проте змінив 1993 році функцій НБУ, закріплення його незалежності від уряду України ускладнили процес касового виконання Державного бюджету через банківську систему, призвело до некерованості бюджетним процесом, розпорошення бюджетних коштів на рахунках, відкритих в установах комерційних банків, внаслідок чого до державного бюджету кошти надходили із запізненням або зовсім не надходили, була порушена система використання коштів, управління доходами й видатками.

Таким чином, виникла об’єктивна необхідність для створення у державі окремого органу виконавчої влади, який би забезпечив:

• прозорість бюджетного процесу на стадії його виконання;

• створення системи ефективного управління бюджетними коштами;

• здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів;

• надання користувачам дострокової інформації про виконання Державного бюджету України.

З метою забезпечення ефективного управління коштами державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті 27 квітня 1995 р. указом Президента України законодавчо зафіксовано утворення організаційної структури Державного казначейства України (ДКУ).

На сучасному етапі система органів Державного Казначейства в Україні виконує широке коло функцій, зокрема ті, які визначені Положенням «Про Державне Казначейство України», затвердженим Постановою КМУ від 21 грудня 2005 року № 1232:

• ДКУ є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується;

• ДКУ є учасником системи електронних платежів НБУ;

• ДКУ у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України і КМУ; наказами Мінфіну, положеннями про ДКУ та іншими нормативними актами.

Основними завданнями Казначейства є:

1. Організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим;

2. фінансування видатків Державного бюджету України;

3. ведення обліку касового виконання Державного бюджету, складання звітності про стан виконання Державного бюджету України;

4. управління державними внутрішніми та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

5. розподіл між державним бюджетом України та бюджетами АРК, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими ВРУ;

6. розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти і кошти державних позабюджетних фондів

7. Забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, що передбачає:

• розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

• контроль за здійсненням бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, ухвалення зобов’язань та проведення платежів за цими зобов’язаннями;

• у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства

• ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

8. Управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

9. Визначення механізму казначейського обслуговування Державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку звітності про виконання Державного та місцевих бюджетів, кошторисів, розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

ДКУ за своїм призначенням повинне реалізовувати принцип Єдиного казначейського рахунку, який дає змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечувати можливість маневрування державними грошовими ресурсами. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, їх зберігання та перерахування за дорученням органів ДКУ, а також прийом, зберігання та видача готівки. А за міністерствами та відомствами, органами місцевого самоврядування залишається право розподілу асигнувань за напрямами видатків коштів, затвердженими Державним бюджетом України (ДБУ) та рішеннями про місцеві бюджети.

Такий розподіл функцій щодо касового виконання бюджетів між фінансовою і банківською системою є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління Державним і місцевими бюджетами в руках головного фінансового агента держави – ДКУ.

Для виконання своїх функцій ДКУ має право:

• відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в НБУ та ін.. банках.

• розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються;

• залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;

• ініціювати в межах законодавчих повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами в разі вчинення учасником бюджетного процесу правопорушення;

• списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів;

• надавати послуги (у т.ч. платні), пов’язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, зазначеному КМУ;

• вимагати від усіх учасників бюджетного процесу та підприємств, організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного й місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складання звітності;

• звертатися до суду, у т.ч. в разі виявлення бюджетних правопорушень;

• проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції;

• одержувати в установленому порядку від учасників бюджетного процесу та розпорядників та одержувачів коштів, підприємств, організацій інформацію для забезпечення ефективності касового виконання бюджетів.

Виходячи із завдань, поставлених перед ДКУ, було сформовано трирівневу організаційну структуру органів ДКУ :

1. Центральний рівень. Представляє Державне казначейство України, яке розташоване у Києві.

2. Обласний рівень. Представляє 27 управлінь Державного казначейства (УДК) розташовані таким чином: 1 адміністративне управління – в АРК; 24 – функціонують в областях; 2 адміністративні управління – у містах Києві та Севастополі.

3. Районний рівень. Районні та міські відділення Державного казначейства (ВДК) – у найбільш важливих місцевих адміністративних центрах.

Організаційна структура ДКУ відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України. ДКУ та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Державне казначейство очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент за поданням Прим’єр-міністра.