- •Історія
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •Семінарське заняття 2
- •Тема 2. Комплексна періодизація історії української культури та української ідентичності
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Витоки та історичні умови формування традиційної української культури
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 4
- •Тема 4. Українська культурна ідентичність періоду модерну
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Чинний націоналізм
- •Змістовий модуль 2.
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 6. Релігійні детермінанти української культури
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 7
- •Тема 7. Соціально-культурна антропологія українця
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 8
- •Тема 8. Особливості розвитку українського мистецтва
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •4. Зміст самостійної роботи студентів
- •Змістовий модуль 1.
- •Тема 3. Витоки та історичні умови формування традиційної української культури
- •Міфологема «Землі» та її роль в українській культурі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Українська культурна ідентичність періоду модерну
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Цивілізаційні детермінанти розвитку української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2. Індивідуалізовані риси української культури в їх історичному становленні
- •Тема 6. Релігійні детермінанти української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Соціально-культурна антропологія українця
- •Література: 2, 9, 16, 17, 22, 29, 30, 40, 41, 44, 49, 61, 62, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 88, 89, 90, 91, 95, 96, 97, 100, 105, 110, 111, 112, 118, 119. Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Особливості розвитку українського мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •5. Модульний контроль
- •5.1. Питання до модульного контролю Змістовий модуль 1. Вступ до дисципліни
- •Змістовий модуль 2. Індивідуалізовані риси української культури в їх історичному становленні
- •5.2. Приклади тестових завдань
- •6.2. Теми завдань
- •6.2.1. Теми рефератів
- •6.2.2. Теми науково-дослідних завдань
- •6.3. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання для підсумкового контролю
- •7.2. Приклад екзаменаційного білету
- •8.2. Поточний контроль
- •8.3. Модульний контроль
- •8.4. Підсумковий семестровий контроль
- •Шкала обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі екзамену
- •Приклад обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі екзамену
- •8.5. Критерії оцінювання знань студентів
- •9. Рекомендовані джерела
- •9.1. Базові джерела
- •9.1.1. Література
- •9.2. Допоміжні джерела
- •10. Інформаційні ресурси
- •Вальчук Анатолій Миколайович Степанюк Оксана Володимирівна
Семінарське заняття 6
Тема 6. Релігійні детермінанти української культури
Питання для усного опитування та дискусії
Українська демонологія та традиційні звичаї й обряди українців.
Візантійська релігійна традиція в українській культурі.
Боротьба православ’я та католицизму як ситуація культурного вибору.
Феномен української греко-католицької церкви.
Роль Церкви в розвитку української освіти XIV-XVII сторіч.
Вплив ситуації поліконфесійності на культурний ландшафт сучасної України.
.Аудиторна письмова робота
Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: демонологія, звичаї, обряди, релігійна традиція, культурний вибір, поліконфесійність, культурний ландшафт.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: українська демонологія — сукупність міфічних уявлень народу, яка спирається на віру в злих духів (демонів).
Українська культура своєрідна і багата на різноманітні демонологічні персонажі. Уява пересічного українця завжди була багатою на різні вигадки, щось таємниче і цікаве. Так з’явилися у народному фольклорі чорти, водяники, русалки, домовики, перевертні та інші сили потойбіччя. Чорт (В народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невиликими ріжками), Русалки (ця істота представляє собою дівчину з риб'ячим хвостом. За народною уявою існує декілька типів русалок: польові, лісові та водяні. Русалками стають утопленики, самогубці а також діти, що померли нехрищеними), Вовкулаки (це перевертні, які можуть бути вночі вовком, а вдень чоловіком.Вони роблять дуже багато шкоди - переводять худобу по селах, розкрадають добро, іноді нападають на людей), Домовик (Дух оселі, що оберігає помешкання. Він не видимий і живе за піччю, або ж відразу біля порогу. Побачити домовика можуть зовсім маленькі діти. Іноді він показується на великі свята - Різдво, Великдень, Трійцю), Упирі (чоловік, який допомагає відьмам у їх нечистих справах. Здебільшого їх сила набагато більша, ніж у відьом та і шкоди вони роблять значно більше. Це вампіри, які поступово випивають кров тієї людини з якою живуть. Упирі - це душі нечестивих, які померли наглою смертю)
Трудові свята й обряди — органічна складова святково-обрядової культури українського народу. Взаємозв'язок свят і праці має традиції, що сягають доісторичних часів.Традиційна трудова обрядовість тісно пов'язана з календарним циклом сільськогосподарських робіт. Обряди неодмінно супроводжували початок оранки, сівби, вигін худоби на пасовище, закінчення жнив.
Сімейна обрядовість. Супроводжується різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім'ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів сім'ї. Основні елементи сімейної обрядовості — родильні, весільні та поховальні й поминальні обряди.
Календарні свята та обряди - календар свят визначався аграрним устроєм життя. Селяни нерідко замовляли хресний хід і молебень у полі до початку оранки, сівби, перед початком жнив.