10.3. Джерела формування і напрями використання Пенсійного фонду України

Створення ефективної пенсійної системи дуже гостре й актуальне питання для будь-якого суспільства. Для України існуюча система пенсійного забезпечення була і залишається одним з найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві. її необхідно реформувати, причому так, щоб забезпечити людям похилого віку гідне життя.

Саме поняття про пенсію виникло ще в Древньому Римі та в Древній Греції, де інститут держави був тоді найрозвинутішим. Свій правовий статус близький до сучасного розуміння пенсія знайшла в законодавстві Франції в 1790 році. Тут вперше сформульовані принципи пенсійного забезпечення, які не втратили своєї актуальності і сьогодні:

— на державі лежить обов'язок виплачувати пенсію, нація зобов'язана сплачувати жертви, принесені громадянами заради суспільного блага;

- усякий, хто служив батьківщині, захищав, просвіщав чи прославляв її, вправі жадати від нації вдячності і претендувати на винагороду, яка відповідає характеру і тривалості наданих ним послуг.

Взагалі вперше у світі проект Закону про обов'язкове пенсійне страхування за віком був внесений Томасом Пейном в 1772 р. в англійському парламенті, але прийнятий цей проект закону не був. Перші прийняті Закони про пенсійне забезпечення були в Німеччині, і заснували вперше в історії систему компенсацій втрати заробітної плати внаслідок зносу робочої сили в зв'язку із досягненням пенсійного віку. Перші пенсійні фонди в Росії були впроваджені у 1888 році, а у 1894 році імператором було затверджено "Положення про пенсійні каси службовців і робітників у приватних кредитних установах", в якому були викладені основні принципи пенсійного забезпечення в імперії.

В Україні з 1 січня 2004 року набрали чинності два закони, які забезпечують здійснення пенсійної реформи: Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Разом ці закони охоплюють регулювання пенсійного забезпечення на трьох рівнях.

1. Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розмір пенсії за солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в першу чергу залежить від стажу та розміру заробітної плати застрахованої особи, які беруться для розрахунку коефіцієнту страхового стажу та пенсії загалом для застрахованої особи. На розмір заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, впливають розмір середньої заробітної плати працівників, зайнятих в усіх сферах економіки за календарний рік, що передує року виходу застрахованої особи на пенсію, а також показники середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за період, який відповідає періоду, вказаному в заяві застрахованої особи.

2. Накопичувальна пенсійна система- це цільовий позабюджетний фонд, який утворюється Пенсійним фондом. Активи зазначеного фонду використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових пенсійних виплат. Наприклад, після виходу працівника на пенсію він зможе отримувати, крім пенсійних виплат із солідарної системи, доплату з тих коштів, які нагромаджувалися на його персональному рахунку в позабюджетному фонді.

3. Недержавні пенсійні фонди- окремі юридичні особи, які укладатимуть контракти пенсійного страхування з своїми клієнтами-вкладниками. Якщо такий контракт укладений, застрахований одночасно повинен сплачувати внески не тільки до солідарних і накопичувальних фондів, а й до недержавних пенсійних фондів.

Недержавні пенсійні фонди поділяються на:

• відкриті - для всіх фізичних осіб;

• корпоративні - для фізичних осіб, які перебували або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем (який сплачує внески до такого фонду);

• професійні.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів країни.

2. Збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги.

3. Розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування.

4. Участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії.

5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.

6. Контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду.

7. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду.

8. Участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку.

9. Участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій.

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні засоби за відсутності заборгованості з виплати пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається такими причинами: