- •Розділ 1. Сутність фінансів, їх функції та роль у суспільстві
- •1.1. Становлення фінансів. Фінанси як наука
- •1.2. Сутність фінансів
- •1.3. Функції фінансів
- •1.4. Роль фінансів у суспільстві
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття.
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 2. Фінансова система
- •2.1. Функції фінансової системи
- •2.2. Структура фінансової системи
- •Фінансові інститути.
- •Фінансовий ринок.
- •Фінансові Інструменти.
- •2.3. Найважливіші державні фінансові інститути з регулювання та управління фінансовою системою
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм
- •3.1. Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави
- •3.2. Види фінансової політики, її стратегія і тактика
- •3.3. Сутність фінансового механізму
- •3.4. Складові елементи фінансового механізму
- •1. Фінансове забезпечення здійснюється в таких формах:
- •2. Фінансове регулювання використовує сальдовий та нормативний методи.
- •3.5. Забезпечення функціонування фінансового механізму в Україні
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •I. Дайте відповіді на запропоновані запитання:
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття.
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 4. Фінанси підприємств
- •4.1. Сутність фінансів підприємств, їх функції
- •4.2. Фінансові ресурси підприємств. Джерела формування фінансових ресурсів
- •4.3. Управління фінансами підприємств. Організація фінансової роботи на підприємстві
- •4.4. Доходи суб'єктів господарювання. Витрати підприємства, їх класифікація
- •4.5. Фінансові результати та фінансові показники
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття.
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV Визначте, правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 5. Фінанси домогосподарств
- •5.1. Економічна сутність фінансів домогосподарств
- •5.2. Фінансове планування домогосподарств
- •5.3. Пенсійне забезпечення
- •5.4. Фінансування програм підтримання здоров'я
- •5.6. Фінансування програм здобуття вищої освіти
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •1. Дайте відповідь на запропоновані питання:
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття:
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 6. Державні фінанси: їх роль і структура. Бюджет та бюджетна система
- •6.1. Державні фінанси та їх структура
- •6.2. Економічна сутність та методи мобілізації державних доходів. Характеристика державних цільових фондів
- •6.4. Бюджетна система України та бюджетний устрій
- •6.5. Бюджетний процес та його учасники
- •1. Президент України:
- •2. Верховна Рада України:
- •3. Рахункова палата:
- •4. Кабінет Міністрів України:
- •6. Державне казначейство:
- •7. Розпорядники бюджетних коштів:
- •Затвердження бюджету.
- •Міжнародний досвід виконання бюджету.
- •Розділ 7. Доходи і видатки державного бюджету
- •7.1. Державний бюджет України. Бюджетна класифікація
- •1. Бюджетне планування:
- •2. Процес виконання бюджету:
- •3. Аналіз виконання бюджету:
- •4. Статистичне оброблення бюджетних показників:
- •7.2. Склад і структура доходів Державного бюджету України
- •7.4. Регулювання бюджетних відносин
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте, правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 8 Податки і податкова система
- •8.1. Історія розвитку податків
- •8.2. Економічна сутність та функції податків
- •8.3. Класифікація податків
- •8.4. Фактори, що впливають на обсяг податкових надходжень до бюджету
- •8.5. Податкова система України та основи її побудови
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •I. Дайте відповідь на запропоновані питання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 9. Особливості оподаткування в Україні
- •9.1. Порівняльна характеристика прямих та непрямих податків
- •9.2. Вплив оподаткування на економічну діяльність підприємств
- •9.3. Загальна характеристика податку на додану вартість, його суть і призначення. Порядок обчислення і сплати пдв
- •9.4. Особливості акцизного оподаткування в Україні.
- •9.5. Оподаткування прибутку підприємств
- •9.6. Оподаткування доходів фізичних осіб
- •9.7. Спрощена система оподаткування
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття:
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •10.2. Загальнодержавні фонди цільового призначення. Їх роль і класифікація
- •10.3. Джерела формування і напрями використання Пенсійного фонду України
- •1. Демографічними:
- •2. Економічними:
- •10.4. Фонд державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхування від нещасних випадків на виробництві
- •10.5. Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента Теми наукових робіт:
- •1. Дайте відповідь на запропоновані питання:
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених літерами, знайдіть відповідний термін чи поняття:
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •Розділ 11. Державний кредит і державний борг
- •11.1. Сутність державного кредиту
- •11.2. Сутність, види та джерела фінансування дефіциту бюджету
- •11.4. Боргова політика держави. Управління державним боргом.
- •11.5. Центральні органи влади України в управлінні державним боргом
- •11.6. Міжнародний досвід формування державного боргу
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідні терміни чи поняття:
- •III. Знайдіть вірні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте, правильні чи неправильні такі твердження.
- •Розділ 12. Місцеві фінанси
- •12.1. Місцеві фінанси, їх сутність, функції та значення
- •12.2. Інституційна структура місцевих фінансів
- •12.3. Система місцевих бюджетів
- •12.6. Перспективи інтеграції України до Європейського союзу в галузі місцевого самоврядування
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента Тематика наукових робіт:
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття:
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 13. Фінансовий ринок
- •13.1. Економічна сутність, функції, роль фінансового ринку
- •13.2. Регулювання фінансового ринку
- •13.3. Структура фінансового ринку
- •13.4. Тенденції розвитку сучасного фінансового ринку України
- •Грошовий та валютний ринок України.
- •Ринок міжнародних капіталів.
- •Ринок цінних паперів.
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття:
- •IV. Визначте, правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 14. Страхування та страховий ринок
- •14.1. Сутність, функції та принципи страхування
- •14.2. Основні терміни і поняття, які використовуються у страхуванні
- •14.3. Основні форми страхування, їх класифікація
- •14.4. Страховий ринок та його структура
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •I. Дайте відповідь на запропоновані питання:
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 15. Діяльність фінансових посередників
- •15.1. Склад фінансових посередників та їх основні функції
- •15.2. Банківська система: центральний та комерційні банки
- •15.3. Парабанківська система та її роль у забезпеченні функціонування фінансової системи
- •15.4. Злиття і поглинання фінансових посередників
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •I. Дайте відповіді на запропоновані запитання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 16. Міжнародні фінанси
- •16.1. Міжнародна фінансова діяльність
- •16.2. Еволюція світової фінансово-валютної системи
- •16.3.2. Ринок міжнародних інвестицій (капіталів)
- •16.3.3. Міжнародна банківська справа
- •16.5. Зовнішньоекономічна діяльність країни. Платіжний баланс
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •I. Дайте відповіді на запропоновані запитання:
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідний термін чи поняття.
- •III. Знайдіть правильні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте правильні чи неправильні такі твердження:
- •Розділ 17. Інформаційне та аналітичне забезпечення діяльності сфери фінансів
- •17.1. Значення інформації у сучасному світі
- •17.2. Класифікація і кодування інформації. Інформаційні технологи
- •17.3. Інформаційні системи: суть та значення
- •17.4. Інформаційне та аналітичне забезпечення діяльності фінансових установ в Україні
- •Забезпечення електронного документообігу.
- •Завдання для практичних занять та самостійної роботи студента
- •II. Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть відповідні терміни чи поняття:
- •III. Знайдіть вірні відповіді на тестові завдання:
- •IV. Визначте, правильні чи неправильні такі твердження.
- •Нормативна література
12.3. Система місцевих бюджетів
Система місцевих бюджетів— сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не включаються до складу державного бюджету і один до одного.
Місцеві бюджети- це фонди фінансових ресурсів, що формуються і витрачаються на відповідній території. Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів для розпоряджання нею місцевих органів самоврядування і як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами та всередині сукупності місцевих бюджетів.
Організація місцевих бюджетів залежить від типу державного устрою країни і поділяється на два види:
- бюджети територіальних громад та інших органів місцевого самоврядування;
- бюджети місцевих державних утворень, які є суб'єктами федерацій (наприклад, бюджети земель у ФРН, штатів у США, суб'єктів федерацій у Російській Федерації)-
У країнах з федеративним устроєм кожен штат чи кантон вирішує питання, які в країнах з унітарним устроєм належать до компетенції центрального уряду. У країнах з федеративним устроєм остаточний розподіл функцій здійснюється на регіональному рівні управління. В багатьох унітарних країнах центральний уряд вирішує, що повинен робити кожен рівень місцевого управління. Рівні місцевого управління можуть співпрацювати, але зазвичай останнє слово у розподілі повноважень залишається за центральним урядом. Проте після розмежування повноважень між місцевими органами влади та державними органами найнижчі щаблі вирішують більшість питань самостійно.
В унітарних державах встановлення адміністративно-територіального поділу належить до відання центральної влади та уряду. У федеративних державах адміністративно-територіальна структура - це компетенція суб'єкта федерації.
Система органів місцевого самоврядування та управління, як правило, будується у відповідності з адміністративно-територіальним поділом країни. Адміністративно-територіальний поділ - це поділ державної території на певні частини з метою найбільш раціонального управління державою.
Найбільш суттєвими для підтримки принципу бюджетного унітаризму є:
• єдина унітарна правова система, встановлена парламентом та сенатом, яка мас виключні повноваження, однак передбачено також ухвалення норм законодавчого характеру регіональними представницькими органами;
• унітарні принципи організації апарату державної служби, наявність інституційних одиниць загальної адміністративної влади, відповідальних на кожному територіальному рівні за національні інтереси та результатами діяльності адміністрації, передусім стосовно суспільної безпеки та порядку;
• законодавче встановлення принципів місцевого самоврядування в регіоні;
• закріплене законом єдине визначення фінансової системи, особливо податкової системи, без уповноваження регіонального самоврядування правом оподаткування, окрім права визначати податкові ставки, категорії податкових знижок тощо;
• заперечення концепції встановлення вищої парламентської палати (сенату) як представника місцевих урядів, який виражає їх інтереси.
В унітарних країнах поняття місцеві бюджети збігається з поняттям бюджети місцевого самоврядування. Оскільки Україна с унітарною країною, тому під місцевими бюджетами слід розуміти бюджети органів місцевого самоврядування.
Конституція України не визначила характеру республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів. Але їх, безумовно, слід вважати місцевими, оскільки у правовій унітарній державі може бути лише один державний бюджет - бюджет центрального уряду.
Місцевими бюджетами в Україні визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах:
- по-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів;
- по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування;
по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.
В Україні існує система так званих зведених місцевих бюджетів. Вони використовуються в процесі бюджетного планування та бюджетного регулювання (рис. 12.3). До місцевих зведених бюджетів в Україні відносять:
- бюджет Автономної Республіки Крим;
- бюджет області;
- бюджет міста з районним поділом;
- бюджет району.
Рис 12.3. Система місцевих бюджетів
Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет Автономії та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування цієї автономії.
Бюджет області складається з обласного бюджету та бюджетів районів і міст обласного підпорядкування.
Бюджет району об'єднує районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, бюджети селищних і сільських рад.
Бюджет міста з районним поділом об'єднує міський бюджет та бюджети районів у місті.
Зведений (консолідований) бюджет України — це сукупність усіх бюджетів, що входять до складу державного та місцевих бюджетів.
12.4. Доходи і видатки місцевих бюджетів Ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та способи, па основі яких вони формуються. Звичайно, потребує вирішення питання зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів за рахунок податкових надходжень. Ці проблеми потребують ґрунтовних наукових розробок, запровадження зарубіжного досвіду щодо максимізації доходної частини місцевих бюджетів в унітарних державах. Місцевий бюджет може складатися із загального й спеціального фондів. Загальний фонд включає надходження з поточного або реєстраційного рахунку фінансового органу на поточний або реєстраційний рахунок платіжними дорученнями, в якому вказуються суми засобів, виділених на видатки установ в розрізі кодів економічної класифікації. Спеціальний фонд формується з конкретно визначених джерел надходжень і використовується на фінансування конкретно визначених цілей. За джерелами доходи місцевих органів влади поділяють на податкові доходи, неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу), а також трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня. Як зазначалось, за економічною природою доходи місцевих бюджетів поділяють на власні, закріплені і регульовані. Отже, структура доходів місцевих бюджетів включає: міжбюджетні трансферти, власні доходи та регулюючі доходи. Згідно зі статтею 143 Конституції України встановлено, що власних доходів в обласних і районних бюджетах немає, а є в основному закріплені або залучені, якщо фінансується спільна програма. Місцеві запозичення- операції, пов'язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, і операції, пов'язані з поверненням цих коштів до бюджету. Запозичення до місцевих бюджетів можуть здійснюватися лише до бюджету розвитку або для покриття тимчасових касових розривів під час виконання загального фонду місцевого бюджету протягом бюджетного року. Тимчасовий касовий розрив- незбіг у часі фінансування видатків з надходженням доходів. Місцеві запозичення виникають у таких випадках: - запозичення з бюджетів вищого рівня; - запозичення в комерційних банках; - бюджетні гарантії під запозичення комерційних структур, у тому числі на потребу бюджетної сфери; - випуск муніципальних позик. Обсяги фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні місцевих органів влади, постійно зростають (таблиця 12.1). Основу доходів місцевих бюджетів становить податок із доходів фізичних осіб, який, згідно з Бюджетним кодексом України, належить до закріплених за місцевими бюджетами доходів. За період 2003-2007 років зменшилася питома вага закріплених за місцевими бюджетами доходів у їх загальному обсязі - із 44,3 % до 35,0 %, а також питома вага власних доходів місцевих бюджетів - із 18,9 % до 16,9 %. Водночас зросла питома вага між бюджетних трансфертів у загальному обсязі місцевих бюджетів - із 34,2 % до 45,5 % (таблиці 12.2, 12.3). Це пов'язано, головним чином, з тим, що за порівняно постійних обсягів власних надходжень місцевих бюджетів весь час є потреба в підвищенні оплати праці працівників бюджетної сфери, що враховується Міністерством фінансів України при визначенні дотації на вирівнювання місцевих бюджетів. Таблиця 12.1 Обсяги місцевих бюджетів у 2000-2007 роках Джерело: дані Міністерства фінансів України та Державного комітету статистики України Таблиця 12.2 Обсяги власних і закріплених доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів (згідно зі статтями 63 і 69 Бюджетного кодексу України) Ключову роль у становленні самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків, склад видатків і фінансові нормативи бюджетної забезпеченості які застосовуються при розрахунку обсягів цих видатків. Кошти місцевих бюджетів витрачаються тільки в тих напрямах і в тих межах, які затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, районними радами та радами місцевого самоврядування. Тобто відповідні ради розглядають подані проекти бюджетів з розрахованими видатками і приймають відповідні рішення, в яких крім обсягів видатків обов'язково затверджують головних розпорядників бюджетних коштів. І тільки ці рішення являються законною підставою для фінансування бюджетних галузей та відповідних програм. Видатки місцевих бюджетів поділяються на: поточні видатки - це видатки з бюджетів на фінансування мережі закладів, установ, підприємств, організацій та органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення, фінансування бюджетних програм, тощо. - видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови як комунального, так і народного господарства. Сюди відносяться також субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням. Таблиця 12.3 Структура власних і закріплених доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів (згідно зі статтями 63 і 69 Бюджетного кодексу України) Джерело: дані Міністерства фінансів України Також видатки місцевих бюджетів діляться на: - видатки першого кошика - це видатки, які згідно з нормами Бюджетного кодексу України враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів і здійснюються з бюджетів на утримання державного апарату, освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт. - видатки другого кошика - це видатки, які згідно з нормами Бюджетного кодексу України не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. До них відносяться видатки на місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, транспорт і дорожнє господарство, експлуатація дорожньої системи місцевого значення, місцеві програми з розвитку фізичної культури та спорту, програми природоохоронних заходів місцевого значення та інші програми затверджені відповідною радою. Видатки бюджету розвитку місцевих бюджетів — це витрати бюджету розвитку місцевих бюджетів. До них належать погашення основної суми боргу місцевих бюджетів (крім позичок на покриття тимчасових касових розривів), капітальні вкладення, внески у статутні суб'єктів підприємницької діяльності. Видатки місцевих бюджетів можна також поділити на: - видатки загального фонду - на утримання державного управління, освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт, видатки на місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, місцеві програми з розвитку фізичної культури та спорту, інші програми затверджені відповідними радами. - видатки спеціального фонду - це витрати бюджету розвитку місцевих бюджетів, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання доріг місцевого значення, програми природоохоронних заходів місцевого значення, які фінансуються за рахунок фонду охорони навколишнього середовища та інші програми затверджені відповідними радами. Крім того, видатки місцевих бюджетів поділяються на: - видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад (їхній розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад); видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад (визначаються відповідними обласними і районними бюджетами); видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого самоврядування; - видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Вільні бюджетні кошти утворюються в місцевих бюджетах на початку бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року. Вони включають: - вільний залишок коштів; - суми, додатково одержані в процесі виконання бюджету; - суми перевищення доходів над видатками в разі збільшення доходів чи економії видатків або з інших джерел. Вільні бюджетні кошти не може бути вилучено органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про використання їх приймають місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Ці рішення затверджуються відповідними радами. Вільні бюджетні кошти можуть бути використані на: - господарські заходи; - купівлю акцій або інших цінних паперів; - інші заходи. |
12.5. Особливості фінансування органів місцевого самоврядування європейських країн Для порівняльного аналізу особливостей фінансування органів місцевого самоврядування країни відбирають за типом державного устрою. Оскільки Україна є унітарною країною, тому для порівняння варто порівнювати і використовувати позитивний досвід зміцнення доход мої бази місцевих бюджетів унітарних європейських країн. У зарубіжних країнах особливостями фінансування органів місцевого самоврядування використовується фінансове вирівнювання - система інструментів та заходів щодо усунення фіскальних диспропорцій шляхом перерозподілу фінансових ресурсів по вертикалі системи бюджетів і по горизонталі між територіальними одиницями. Формула фінансового вирівнювання дає змогу об'єктивно оцінити потребу в централізованій підтримці. Для України корисним є польський досвід застосування фінансового вирівнювання: Si+J - вирівнювальний трансферт зміни (області) на бюджетний рік; Р, - базові податкові надходження на душу населення у всіх змінах країни, зібрані у першій половині базового року; в, - базові податкові надходження на душу населення певної зміни, зібрані у першій половині базового року; п - кількість населення на ЗО червня базового року; В|4, - коефіцієнт відношення національних бюджетних доходів бюджетного року до реальних доходів, зібраних протягом першої половини базового року. Необхідно звернути увагу на те, що вирівнювальний трансферт 8(М безпосередньо залежить від в, і тісно пов'язаний з основним податком, що стягується зміною, а також на чітку процедуру саме пропорційного перерозподілу фінансових ресурсів в процесі фінансування органів місцевого самоврядування. Крім того, для узагальнення сучасних тенденцій у сфері місцевих фінансів використовують такі показники, як частка видатків місцевих бюджетів у ВВП, частка доходів місцевих бюджетів у ВВП, частка місцевих податків у ВВП, частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів. Частка видатків та доходів місцевих бюджетів у ВВП згруповано в таблицю 12.4. Таблиця 12.4 Частка видатків та доходів місцевих бюджетів у ВВП Як видно із даних таблиці 12.4, середній рівень частки видатків місцевих бюджетів у ВВП постсоціалістичних країн становить 7,4 %, що на 6,1 відсоткових пункти нижче, ніж у країнах-членах Європейського Союзу. Середній рівень частки доходів місцевих бюджетів у ВВП постсоціалістичних країн становить 7,6 %, що на 4,9 відсоткових пункти нижче, ніж у країнах-членах Європейського союзу. В Україні показники частки доходів місцевих бюджетів у ВВП перевищують середній рівень постсоціалістичних країн, але є значно нижчими за середні значення у країнах-членах Європейського союзу, що пояснюється відсутністю ефективних інструментів фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні. Для проведення порівняльного аналізу доходів місцевих бюджетів європейських унітарних держав використовуються відносні показники структури доходів місцевих. Порівняльний аналіз структури загального обсягу надходжень місцевих бюджетів дає змогу зробити висновок про те, що в більшості країн місцеві бюджети формуються в основному за рахунок власних доходів. Трансферти складають приблизної/З від загальних надходжень (Швеція, Словенія, Словаччина, Чехія, Молдова, Україна, Литва, Латвія, Данія. Великобританія, Франція, Албанія, Португалія, Естонія, Фінляндія). В деяких країнах (Угорщина, Італія, Польща) трансферти складають понад 40 %. Аналіз динаміки надходжень трансфертів з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевих урядів з 1988 року свідчить, що в більшості країн відбулося зростання частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів. Лише наприкінці 1990 років відбулося незначне скорочення трансфертів у загальному обсязі надходжень місцевих бюджетів. У таких країнах, як Великобританія, Італія, Іспанія, Данія, Португалія і Франція рівень цих надходжень перевищує 40 %, у Фінляндії і Швеції він становить близько 20% загального обсягу надходжень до бюджетів місцевих урядів. Системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування цих країн є централізованими, в той час як у Фінляндії, Швеції, де власні надходження складають понад 50 %, системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування можна вважати децентралізованими. Рівень централізації системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування не впливає на рівень фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Наприклад, у Великобританії частка надходжень від операцій з капіталом у загальному обсязі власних доходів бюджетів місцевих урядів сягає 10 %, у той час як у Швеції, Фінляндії, Данії, система фінансового забезпечення місцевого самоврядування яких є децентралізованою, цей показник значно нижчий. Основну частку — понад 70 % поточних надходжень місцевих урядів, складають податкові надходження. Найвищий рівень податкових надходжень у загальному обсязі поточних доходів - понад 80 % мають Швеція і Данія, найнижчий - близько 52 % - Великобританія. Основну частину податкових надходжень бюджетів місцевих урядів становлять податки з доходів фізичних осіб, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості капіталу: у Швеції - 100 %, Данії - 94 %, у Франції та Іспанії цей показник дорівнює приблизно 20 %. Вагомий внесок у дохідну частину бюджетів робиться завдяки податку на майно. Внутрішні податки на товари і послуги становлять понад 40 % податкових надходжень бюджетів місцевих урядів Іспанії, близько 10 % - у Франції. Неоднорідною є динаміка показників неподаткових надходжень до бюджетів місцевих урядів. Так, у Швеції й Великобританії відбувається збільшення частки доходів від підприємницької діяльності й власності - з 41 до 52 % у Швеції і з 51 до 54 % у Великобританії. У Данії, Франції та Іспанії на початку 90-х рр. цей показник мав тенденцію до підвищення, а наприкінці 90-х рр. вій становив близько 10 %. |