Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
46
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

2.2. Сучасне розуміння економіки

Для розробки методики викладання економіки дуже важливо визначитися в тому, що таке економіка, що становить її зміст і суть.

Ви, напевно, вже спробували розробити вступний або оглядовий урок на тему «Економіка — це...», а також підготували орієнтовний економічний словничок для школярів. Обговорюючи ці праці, Ви, мабуть, переконалися, яке різне уявлення має кожний з вас щодо економіки, її суті, основних понять та принципів. Спробуємо конкретніше розібратися в цьому питанні: розглянемо поняття «Економіка» як середовище, в якому живе людина, як науку, а також як навчальний предмет.

Економіка як складова соціального середовища. Економіка — одна з найважливіших і найцікавіших складових усього суспільного механізму. І хоч економіка, як то кажуть, не має ні кольору, ні запаху, ні смаку, вона справляє колосальний вплив на розвиток людської цивілізації.

!

У літературі економіка розглядається як філософська категорія, як виробничо-матеріальний базис суспільства, як народне господарство країни та його складові. «Лице» економіки визначається суспільним ладом. В економіці є «дійові особи» (підприємства, організації, театри і т.ін.). економіка — це жива система, в неї свої закони, принципи і обмеження. Існує думка, що після віку атомного настане вік економіки. Це дуже важливе положення слід було б закріпити як аксіому в свідомості молодих людей.

У «Концепції» доведено, що економіка є найважливішою складовою соціального середовища, його опорним стрижнем (як і культура). Економіка — це особливий простір, у якому постійно перебуває людина як соціальна істота. І кожен з нас, з одного боку, цим середовищем користується, а з іншого — його створює.

Необхідність наукового пізнання економічних відносин в усій їх складності й різноманітності спричинилася до становлення економіки як сфери професійної діяльності, як галузі науки, як навчальної дисципліни [52, с. 2].

Альфред Маршалл найголовнішим в економічній науці вважав вивчення поведінки людини в повсякденному господарському житті, діяльності, зв’язаній з певним рівнем добробуту, реакції на спонукальні мотиви до праці.

Російському поету XVIIІ ст. М. М. Хераскову належать такі слова: «Економіка є дзеркало людської натури». Цю ідею талановито реалізував Н. Липсиць у своєму чудовому підручнику. аналізуючи економіку «за взірцем та подобою людини», Н. Липсиць відзначає, що в економічному житті особливо виразно виявляються такі риси людини: прагнення до зростання добробуту; відчуття власності; прагнення до справедливості; природний егоїзм; схильність до брехні; гуманність; прагнення до досконалості; дух суперництва. Ці риси людської природи постійно відтворюються економічним механізмом людської цивілізації.

У розділі 3 «Основні питання економіки» [64, с. 51 — 60] Липсиць сформулював три такі питання: 1. Що треба виробляти, тобто які товари та послуги мають бути запропоновані споживачам? 2. Як виробляти, тобто які засоби треба для цього використати? 3. Для кого слід ці товари та послуги виробляти, тобто хто зможе претендувати отримати їх у власність?

Почитайте цю цікаву книгу для школярів і Ви дізнаєтеся, чому не можна мати все, чому ніщо не дається задарма, що означає вислів: «ринок — колективний розум людства, а гроші — мова торгівлі».

Економіка як наука. Лауреат Нобелівської премії з економіки Мілтон Фрідман дав таке визначення: «Економіка — наука, що чарує. І найбільш привабливою її робить те, що її фундаментальні принципи такі прості, що можуть бути записані лише на одному аркуші паперу і так, що кожен зможе зрозуміти їх. А проте мало хто їх розуміє» [111, с. 5].

Занадто багато людей «знає», як треба вирішувати невідкладні проблеми суспільства. Економіка видається їм дуже простим світом, де наміри легко реалізувати, а єдиною перешкодою на шляху до кращого суспільства є брак добрих намірів. Але будь-яка дія, що відбувається в суспільстві, спричиняє не тільки ті наслідки, на які ми сподівалися, а й наслідки непередбачені і несподівані. Ось лише два приклади, взяті з творів американських економістів [111, с. 5].

Приклад 1. Ясна річ, що обмеження на імпорт текстилю до США зберігає робочі місця і прибутки вітчизняних товаровиробників. Але досвідчений економіст знає, що це зменшить прибутки решти американців, оскільки ціни на текстиль зростатимуть, і це обмежить можливості США щодо експорту інших товарів.

Приклад 2. Обмеження квартплати зменшує витрати громадян. Але чи багато хто усвідомлює, які додаткові платежі доведеться сплачувати громадянам і який вплив це матиме на пропонування житла, що здається в найм, а отже, і на доходи тих, хто здає або наймає помешкання?

Є різні визначення економіки як науки.

  1. Економіка — це наука, що вивчає об’єктивні закони і категорії суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання; методи і форми організації та управління виробництвом.

  2. Економіка — система знань про методи ефективного господарювання.

  3. Економіка — суспільна наука, яка описує і аналізує вибір суспільства за обмежених ресурсів для задоволення потреб.

Предметом економіки є економічні зв’язки і відносини у сфері суспільної діяльності.

Об’єктом дослідження економіки як науки є суспільне виробництво в усіх його проявах.

Головним завданням економічної науки, завданням економістів-професіоналів є вивчення й оцінка ефективності господарювання на різних рівнях, у різноманітних конкретних умовах, цілеспрямоване економічне регулювання виробничих, розподільчих та обмінних процесів у суспільстві, створення передумов для подальшого зростання ефективності праці.

Методологія економічної науки передбачає дослідження і пізнання фактів, принципів і теоретичних закономірностей, що визначають економічну політику держави та економічну поведінку людей. Вона сприяє вирішенню таких питань, як економічне підне­сення, економічна свобода, зайнятість, розподіл прибутків, рівень цін та ін.

!

П. Хейне пише: «Дивитися на речі з погляду економіста — це означає систематизувати добре відомі явища за допомогою таких понять, як попит, альтернативна вартість, граничний ефект та порівняльна вигода. Економіст знає реальний світ не краще, а в більшості випадків гірше за менеджерів, інженерів, механіків, одне слово, людей діла. Але! Економісти знають, як різні речі пов’язані між собою...» [128, с. 699].

!

Економісти пояснюють роботу економічної складової суспільного механізму — ринкової системи. Як писав Дж. М. Кейнс, «Економічна теорія не є набором вже готових рекомендацій, що використовуються безпосередньо в економічній політиці. Вона є скоріше методом, аніж вченням, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, дійти правильних висновків». А в основі розуміння економічного способу мислення лежить поведінковий аспект людини економічної [128, с. 23].

Спинімося коротко на сучасному розумінні економіки. Ми пропонуємо користуватися поняттям «економіка, заснована на засадах вільного підприємництва». Це, на наш погляд, більше відповідає сучасному трактуванню її змісту, меті та завданням навчання.

Звичайно, економісти з багатьох причин не можуть дати рецептів для вирішення найрізноманітніших проблем, що виникають в економіці. Економічні задачі дуже складні і не мають легких та однозначних розв’язків. На відміну від техніки або сільського господарства в економіці не можна виміряти ступеня впливу на неї політики, екології, психології людей, релігії та ін. І так буде завжди.

У дискусіях щодо економіки спеціалісти розрізняють два підхо­ди [111, с. 8].

перший, що зветься позитивною економікою, націлений на розуміння того, як працює економіка. Суперечки про постулати позитивної економіки можуть бути вирішені тільки за допомогою очевидних фактів.

Другий, що називається нормативною економікою, має справу з тим, як саме мала б працювати економіка. Справедливість положень нормативної економіки не може бути перевірена чи спростована будь-якими об’єктивними даними.

Позитивна економіка може надати велику допомогу у вирішенні конкретних економічних проблем. Але багато питань економічної політики торкаються системи моральних норм і цінностей, прийнятих у суспільстві. відтак у сфері нормативної економіки люди приймають те чи інше рішення залежно від звичної для них системи таких цінностей.

Американські спеціалісти на запитання «що таке економіка?» відповідають: «Економіка — це вчення про те, як виробляються і розподіляються всі необхідні нам товари та послуги. З іншого боку, економіка — це вчення про те, як змусити краще працювати систему виробництва та розподілу, тобто це економічна політика». Економічний аналіз є необхідним фундаментом правильної економічної політики [111, с. 5]. Однак це не єдиний погляд. Є й інший: «Економіка — це вчення про те, як наші обмежені виробничі ресурси використовуються для задоволення людських потреб і бажань» [111, с. 6]. Цей погляд ´рунтується на такому постулаті: виробничі ресурси є обмеженими, через що ми не можемо виробити все необхідне для задоволення потреб і бажань кожної конкретної людини. Отже, нам доводиться «економити» ресурси, тобто використовувати їх якомога ефективніше, щоб задовольнити якнайбільше цих потреб. Переважна кількість глобальних економічних проблем і виникає через цей фактор обмеження ресурсів. Не було б взагалі жодних економічних проблем, якби кожен мав без праці і безкоштовно все, що йому потрібно. На жаль...

?

А Ваша думка?

Економіка як навчальна дисципліна та її базові поняття. Економіка як навчальна дисципліна входить до гуманітарного блоку базових дисциплін.

Економіка як навчальна дисципліна — це широкий комплекс різнопланової інформації, що має свій понятійний апарат, свої категорії, закони, власну систему алгоритмів розв’язування найрізно­манітніших задач.

Вивчення економіки має сприяти досягненню таких цілей:

  1. забезпечення учням і студентам соціально необхідного мінімуму систематизованих економічних знань як бази формування сучасної економічної культури особистості.

  2. Сприяння учням і студентам у набутті стійких навичок самостійного аналізу й оцінки найпоширеніших економічних явищ, зв’язків, принципів ефективного господарювання.

  3. Формування і розвиток соціально зрілої творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі економічного потенціалу України.

У «Концепції» обговорюються рівні навчання з урахуванням вікових особливостей учнів і студентів. Навчання на кожному рівні спрямовано на вивчення економіки, але відрізняється завданнями, змістом бази знань, методикою викладання [52, с. 20].

Пригадуєте, як ми говорили про п’ять комплексів, що в них концентруються основи сучасних економічних знань? Саме час ближче ознайомитися з їхнім базовим змістом.

Для загальноосвітніх середніх шкіл:

Соседние файлы в папке Методика викладання економіки