1. Сімейна економіка

Людина та її потреби, сім’я — основна «економічна» ланка, грошові доходи людини, сімейний бюджет, сім’я і ринок, сімейна економіка й економіка суспільства.

2. Економіка підприємництва

Підприємництво, його економічні та соціальні функції, види підприємництва, процес виробництва, управління підприємством, фонди і ресурси підприємства, економічні показники діяльності підприємства, людина на підприємстві, підприємство в ринковому середовищі.

3. Економічна система суспільства

Економічний потенціал суспільства й економічна політика держави, економічні функції держави, макроекономічне регулювання ринкової економіки, фінансова система, грошово-банківська система, система соціального партнерства, управління економікою на державному та регіональному рівнях.

4. Міжнародна економіка

Міжнародні економічні відносини і світовий ринок, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу та робочої сили, світова валютна система, міжнародна економічна інтеграція, зовнішньоеко­номічна політика України.

Для вищих навчальних закладів, які готують фахівців для невиробничої сфери:

5. Основи ринкової економіки

Вступ до економіки, ринок, його функції; моделі ринкової еконо­міки, попит і пропонування, ціни і заробітна плата, банки і монетарна політика, економічна нестабільність; інфляція і безробіття, національ­ний дохід і національний продукт, економічна роль держави.

Які ж поняття та концепції можна вважати базовими в процесі вивчення економіки? Тема, зв’язана з усвідомленням того, які економічні знання, які риси вдачі повинні бути у молодої людини, яка закінчує школу, у бакалавра, магістра економіки і т.ін., безумов­но, дуже широка. В різній формі ці питання обговорювалися в таких курсах, як «Основи менеджменту», «Етика ділового спілку­вання», «Конфліктологія» і т.ін.

Але для формування особистості педагога і для розробки кінцевої мети курсу МВЕ формування загальної концепції має принципове значення, тому хоча б тезово треба повторити основні моменти і перейти до проблем вироблення економічної культури, економічного мислення й економічно розумної поведінки у молоді.

Вивчення економіки, точніше її розуміння, виявляється у здатності приймати ефективні рішення з економічних питань. На вибір економічних рішень у ринковій економіці впливають такі основні соціальні (суспільні) цілі: економічна воля; економічна ефективність; економічна справедливість; економічна захищеність; економічна стабільність (повна зайнятість та відсутність інфляції); економічне зростання [111, c.15]. Приймаючи рішення, дуже важливо вчитися робити компромісний вибір між цілями, поєднуючи власні та суспільні цінності.

«Вивчення економіки дає тим, хто навчається, повніше уявлення про світ, в якому вони живуть, вчаться і працюють, забезпечує їх теоретичною основою, яка допомагає приймати деякі найважливіші в їхньому житті рішення» [111, с. 6].

Розуміння економічних процесів і місця в них підприємництва має тривалу історію. Ще з античних часів діяльність торгівця, купця, підприємця вважалася «низькою». Це йде від Арістотеля, який називав otiumcum dignitate (відпочинок з гідністю) філософа більш гідним способом життя, ніж діяльність торгівця, якому бракує внутрішнього спокою. Арістотель рішуче поставав проти елементів фінансового мислення того часу, бо це, на його думку, призводило до руйнування «природного» суспільного укладу. Християнство також вважало, що купець має в собі щось неповноцінне. Негативний погляд на підприємницьку діяльність можна знайти в писаннях Старого Заповіту та Христовому вченні. Але, як досить доказово пояснюють сучасні богослови, йдеться або про марнотратство, або про призбирування грошей заради самих грошей. Згадайте вже відомий Вам вислів: «Сейфи не прямують за катафалками». Дивовижний збіг думок через два тисячоліття, чи не так?

Згідно з Мюллером–Армаком, концепція соціальної ринкової економіки базується на трьох положеннях [111, с. 18]:

1. Розумна економічна політика підкоряється загальній концептуальній ідеї.

2. Безсистемне змішування концептуальних підходів в економічній політиці неприйнятне.

3. Економічна політика може базуватися або на вільно-ринкових, або на адміністративно-управлінських принципах. Інших шляхів економічного розвитку просто не буває.

Якщо виділити базові економічні поняття, без яких важко уявити собі формування економічного способу мислення і поглиблене вивчення економіки, то можна назвати таке.

1. 

   Вся система сучасних уявлень про предмет і мету економічної науки базується на розумінні концепції обмеження ресурсів та проблеми вибору.

2. Для усвідомлення способу функціонування ринку необхідне розуміння механізму взаємодії попиту і пропонування.

3. Для того, щоб випускник школи мав цілісне уявлення про економіку як систему, він має розуміти суть понять: «економічна система, економічні цілі, які суспільство ставить перед собою» і «методи, за рахунок яких досягаються економічні цілі».

У процесі викладання економіки особливу увагу слід приділити формуванню розуміння того, що:

– основою матеріально процвітаючих країн є розвинені ринкові механізми,

– ринкова економіка — це не самоціль, не розкіш, не примха, а життєво необхідний засіб подолання нашої економічної катастрофи,

– створення ринкових механізмів в українській економіці — дуже важка, суперечлива і тривала справа,

– для створення ринкової економіки потрібні спеціалісти-професіонали, люди з економічним способом мислення.

Цьому треба починати вчити в школі. Потрібні нові види і форми викладання економіки й виховання духу підприємництва.

!

В чому ж полягає мета економічної освіти?

«Люди, які ніколи систематично не вивчали економічну істо­рію, схожі на глухих, які намагаються оцінити звучання оркестру», написав П. Самуельсон і був, безперечно, правий. Економіка — це така ж універсальна наука, як фізика, хімія або біологія, але на відміну від них вона вимагає переходу до нової поведінки, це наука поведінки, яка може допомогти учням зрозуміти основні економічні концепції й використовувати їх в особистому і суспільному житті.

!

Американці вживають термін «Economic Understanding» (еле­менти економічного знання). На нашу думку, термін «економічне мислення» є більш вдалим, оскільки суть розуміння економіки полягає у вмінні осмислити безліч економічних подій, фактів та спостережень і здатності прийняти економічно грамотне рішення.

Економічні рішення можна приймати значно ефективніше, якщо замінити емоційні, неаргументовані твердження об’єктивним, послі­довним і обгрунтованим підходом.

Таким чином, мета економічної освіти:

– найприступнішими і найцікавішими методичними засобами і прийомами розвинути в учнів основи раціонального (економічного) мислення і закріпити його (хоч би у формі гри) на рівні поведінки.

Найважливішою функцією економічної освіти є створення та розвиток середовища малого і середнього бізнесу, яке може забезпечити поступове «взаємопроникнення капіталізму і соціалізму».

В чудовому американському методичному виданні «Стратегія ...» мета економічної освіти сформульована дуже чітко: «Ми бачимо мету економічної освіти учнів в тому, щоб навчити їх приймати ефективні рішення і бути відповідальними громадянами» [111, c. 6].

?

Н. Липсиць пише: «Чи можна бути неграмотним? Можна. Тільки це дуже незручно, а інколи принизливо або навіть небезпечно: людина просто не може прочитати те, що зрозуміло всім навкруги (а раптом це напис: «Обережно, міни!») [64, с. 7]. Так само можна прожити і не знаючи нічого про закони і механіку світу економіки. Це не смертельно. Але життя буде весь час повертатися гострими кутами, і Ви об них боляче, інколи в кров розіб’єтеся.

«Ідеї економістів і політичних філософів, як правильні, так і помилкові, мають більший вплив, аніж звичайно думають», — писав відомий Дж. М. Кейнс. У нього був чудовий тост: «За економістів, які роблять цивілізацію можливою!» [128, с. 27].