7.4. Аналіз

МЕТОДИЧНИХ ЦІЛЕЙ ВИКЛАДАЧА

ЩОДО ОКРЕМИХ ВИДІВ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ

Згадаймо тест П. Хейне, що до нього ми звертались тричі: перший раз — для спроби зрозуміти механізм суспільної координації на прикладах, що часто виникають у реальному житті; вдруге, коли ми розглянули принципи дії механізму економічного мислення, ми змогли порівняти свої відповіді з новим підходом; утретє ми обговорили ці відповіді на диспуті. Запитання П. Хейне, з погляду автора посібника, можна використати як приклад навчального тесту особливого типу.

Якими ж були наші цілі при розробці завдань з курсу. Так, сут­тєве значення для осмислення багатьох проблем сучасної школи має перша анкета-тест. Відповідаючи на неї, студент:

1. замислюється над вічним питанням про співвідношення природних даних, освіти, виховання і самоосвіти;

2. вчиться вмінню формулювати поняття, тобто розвиває одну з важливих рис творчого мислення;

3. вчиться оцінювати самого себе, а також формулювати ви­моги до школи і вчителя.

хотілося б вірити, що майбутні вчителі зрозуміють, чому я так довго (і неодноразово) протягом усього курсу, і особливо на початку його вивчення (коли студенти більш уважні та ретельні), звертала увагу на економічну культуру, етику бізнесу, характеристику підприємця, а також формування економічного способу мислення. Це сталося, по-перше, тому, що я вважаю це стратегічною метою економічної підготовки у школі; по-друге, тому, що я сподіваюсь показати приклад проблемного вивчення цієї центральної проблеми; і, нарешті, тому, що я намагалась створити базу для розуміння прикладів з методичної розробки теми.

Можливо, найбільше здивування в багатьох читачів цієї книжки викликатиме вимога створювати економічні казки. Що ж, знову згадаємо Пушкіна: «Сказка ложь, да в ней намек! Добрым молодцам урок».

Коли студенти отримали завдання розробити перший урок з використанням казки, вони мали дати свій варіант поєднання викладання економічних знань і пояснення дітям базових етичних норм у бізнесі. Що це дає дітям — зрозуміло без зайвих пояснень.

А що це дає студентам? Ясна річ, фантазуючи, вони виявляють свій рівень економічного мислення, творчі здібності та етичні установки, вчаться працювати у колективі, формують у собі «педаго­гічне око», набувають педагогічного досвіду.

Система навчальних завдань з курсу «Методика викладання економіки» орієнтована також і на те, щоб студент сам вчився оцінювати та порівнювати різні методики викладання економічних знань, виходячи з таких важливих для нас принципів:

– вчи менше;

– вчись на меншому більшому;

– спирайся на самостійність студентів, співпрацюй з ними;

– розвивай вміння застосовувати різні форми унаочнення;

– свідомо користуючись «поворотними повторами» у матеріалі, використовуй їх для більш глибокого запам’ятовування та засвоєння;

!

Тільки творча методика дала змогу студентам виявити такі творчі здібності, яких вони самі від себе не чекали. І я сподіваюсь, що це дозволило їм повірити, що такими ж здібними можуть бути їхні учні, якщо будуть створені методичні умови для творчого навчання!

Далі наводимо приклад методичного забезпечення до казки «Біз­нес на Місяці», підготовленої студентами факультету ФЕУ Н. Горш­ковою, А. Погодіним, А. Малаховцем та П. Горбенко в 1996 р.