Економічний зміст казки «Бізнес на Місяці»

Мораль казки така — не знаючи броду, не лізь у воду, тобто раніше ніж займатися підприємництвом, необхідно вивчити основні закони економіки, особливості підприємницької діяльності в конкретній країні. В казці втілено авторську ідею, яку допомогли розкрити герої твору Носова «Пригоди Незнайка».

Метою авторського колективу було формування економічного мислення й економічної культури в дітей. Казку «Бізнес на Місяці» розраховано на учнів 2–4 класів шкіл з викладанням економіки.

Оскільки вибрана тема досить складна і використовує важливі економічні категорії, то роботу з казкою бажано провести у два етапи:

– пророблення казки дітьми вдома, спільно з батьками;

– перевірка того, як діти засвоїли основні економічні поняття й категорії, викладені в казці, а саме: прибуток, гроші, первісний капітал, маркетингове дослідження, податки, перспективна сфера діяльності, комерційна таємниця, штраф.

Наша казка відбиває такі етичні норми поведінки, як дружба, взаємовиручка, вдячність.

Ми пропонуємо такі форми закріплення навчального матеріалу.

1. Учитель, розділивши клас на групи, просить представника від кожної групи вийти до дошки, написати одне з економічних понять, розглянутих у казці, і пояснити його зміст. Далі відбувається колективне обговорення в контексті названого поняття.

2. Учні переказують казку, а вчитель написані на дошці поняття розміщає в логічній послідовності, ще раз привертаючи увагу до логіки створення підприємства.

3. Учитель, як домашнє завдання, пропонує групам створити підприємство за запропонованою схемою й охарактеризувати особливості його функціонування.

   Наступним завданням для студентів є підготовка вступного або оглядового уроку під умовною назвою: «Економіка — це ...» Складність цього завдання полягає в умінні виділити головне в змісті курсу початкової економіки для школярів і в нескладній, змістовній та привабливій формі розтлумачити це учням. Для цього уроку студенти також готують методичне забезпечення. Наводимо приклад такої розробки студентів КНЕУ А.С. Скитевої, В.І. Мак­сименко, Я.Б. Нидельської (рис. 38).

   Блок-схему (таблицю опорних сигналів) «Око» призначено для роботи зі старшокласниками в класі.

Рис. 38. Блок-схема «Око»

Обгрунтування форми блок-схеми. Метою проведення уроку є не «завантаження» учнів економічним понятійно-категоріальним апаратом, а формування в них економічного способу бачення світу й зацікавленості у вивченні економіки.

Форму ока було вибрано саме через її простоту, «наочність» й доступність для розуміння учнями.

Очі — дзеркало душі, яке відбиває внутрішній світ людини, а також її ставлення до оточення. Психологи також помітили, що вираз обличчя багато в чому визначає форма і позиція брів. Відтак головну проблему економіки ми розмістили в центрі «ока» («зіниця»), а головне завдання зобразили в формі «брови». «Повіки» в нас — це теоретичні й практичні складові економіки, оскільки без будь-якої з них обійтися неможливо.

Обгрунтування змісту блок-схеми. Існує багато різних визначень економіки. Але, мабуть, усі погодяться, що економіка — це все наше життя, зіткане із суперечностей. Тому головною проблемою економіки є суперечність («зіниця») між потребами — безмежними, такими, що не можуть бути задоволені й постійно примножуються, та ресурсами — обмеженими, такими, що вичерпуються й рідкісними («рогівка»). На розв’язання цієї суперечності і спрямовано економіку — оптимальне задоволення потреб за обмежених ресурсів («брова»).

Отже, як саме ми вивчатимемо економіку й навіщо її взагалі вивчати? Чи потрібно це?

Економічна наука грунтується на різних теоріях, концепціях, поглядах, напрямках тощо. Проте вона не існує окремо від інших наук. Економіка тісно зв’язана з суспільними науками (політологія, право, соціологія), з науками про людину й довкілля (психологія, географія, біологія), з використанням математичних методів («вії» й «нижня повіка»).

Однак самого тільки знання теорії ще недостатньо. Необхідно перетворити знання на вміння й навички для використання їх у реальному житті. Тому розглянемо практичне застосування (значення) економіки в нашому житті («верхня повіка»). Значення економіки можна розглядати на двох рівнях: на рівні суспільства («довгі вії») й на рівні індивіда («короткі вії»).

Хоч це іноді й не сприймається як звичайна річ, але всі кричущі проблеми сьогодення — інфляція, безробіття, військові витрати, бюджетний дефіцит, бідність и нерівність, забруднення довкілля, урядове регулювання бізнесу та ін. — сягають своїм корінням проблем ефективного використання ресурсів для задоволення потреб суспільства. Тому, вирішуючи основні суперечності економіки, ми знаходимо відповіді на сьогоденні суспільні проблеми.

Економіка — це життя, й знання економіки необхідне кожній людині для раціональної поведінки й уміння приймати ефективні рішення. По суті, людям властиві як біологічні, так і соціально зумовлені потреби. Ми прагнемо придбати їжу, одяг, притулок, безліч товарів і послуг, що асоціюються з пристойним і високим рівнем життя. Ми також сподіваємось оптимально використати ті здібності і ті матеріальні блага, які в нас є. Напевно, прийшовши на цей урок, Ви вже задавали собі запитання: чому іноді жалкуєш, що зробив нібито необхідну покупку? чому влітку школярам важче знайти роботу? чому люди накопичують гроші або в щось вкладають, а не витрачають усе зразу? як взагалі можна зберегти гроші й накопичити певну їх суму? яку професію вибрати? як спланувати сімейний бюджет? Усі ці питання допоможе вирішити використання економіки на рівні індивіда.

Організація уроку. Схема «Око» (форматом А1) прикрі­пляється до дошки, основні контури «ока» діти замальовують у своїх зошитах. Учитель пояснює схему, деякі поняття записує на дошці й диктує визначення учням, а в кінці уроку задає домашнє завдання — питання для обговорення в малих групах, наприклад: взаємозв’язок економіки з іншими науками, для чого людині, зокрема конкретно Вам, потрібна економіка, якою є ваша економічна роль у суспільстві та ін.

У процесі вивчення методики викладання економічних дисциплін ми навчаємо наших студентів принципам укладання опорних структурно-логічних схем, якими (в різних формах) можуть користуватися і викладачі, й учні (рис. 39).

Рис. 39. Що таке конспект-схема та форми її використання в навчальному процесі

Крім того, ми навчаємо студентів складати методичну «карту закріплення знань» за матеріалами підготовленого студентами уроку. У ній мають бути представлені:

1. основні терміни й поняття, які учень повинен знати й пригадати з попереднього матеріалу;

2. модель бази знань даного уроку;

3. план уроку;

4. резюме уроку;

5. література (для учня й учителя);

6. ілюстративний блок уроку;

7. мета уроку;

8. що повинен уміти учень за темою уроку;

9. труднощі, що на них може натрапити учень, вивчаючи тему;

10. форми закріплення матеріалу (тести, ігрові ситуації, задачі, завдання та ін.).

Запитання та завдання

Рівень А

1. Ваші пропозиції щодо співвідношення урочної та самостійної праці школяра з курсу шкільної економіки.

2. Види та форми самостійної праці (СП).

3. Які Ви знаєте технічні засоби навчання?

4. Якими ТЗН Ви вмієте користуватись?

5. Які переваги щодо методики навчання дає персональний комп’ютер?

6. Що таке діяльнісний підхід до організації СП?

7. Назвіть умови організації СП.

8. Назвіть форми організації СП.

9. Що входить у програму дій викладача з організації СП?

10. Які елементи передового досвіду в організації СП Ви знаєте?

11. Умови ефективного читання?

12. Як зробити конспект-схему?

13. Що таке розуміння навчального тесту?

14. Назвіть основні навички СП, котрим потрібно навчити учня?

15. Як Ви вважаєте, чи зможуть студенти-економісти підготувати навчальний посібник з економіки для школярів?

16. Чи можуть бути критеріями оцінки на іспитах рівні розуміння досліджуваного навчального тесту?

17. Назвіть форми організації самостійної роботи з економічних дисциплін.

18. У чому полягають переваги колективних методів виконання самостійних робіт і в чому їх недоліки?

19. Чи згодні Ви з твердженням: «Студент вчиться стільки, скільки вчить сам себе і на скільки викладачі зуміли навчити його організувати самостійну працю» А.М.Алексюк [9, c.121].

Рівень В

1. У чому різниця між поняттями «самостійна праця» та «самостійна діяльність»? Наведіть приклади.

2. Як Ви гадаєте, чому перші завдання з курсу «Методика викладання економіки» були колективними, а наступні — індивідуальними?

3. Як можна використати асоціативний малюнок у практиці організації самостійної праці? Наведіть приклади.

4. Чи можна вважати тест формою зворотного зв’язку з конспектом-схемою уроку? Покажіть це на прикладі Вашого уроку.

5. Чи можете Ви показати схематично, як у підручнику Дж.Ф. Стенлейка «Економіка для початківців» поняття «Вимушені витрати» закріплюється у різній формі та на різному рівні. Спробуйте намалювати схему-шлях.

6. Обгрунтуйте вибір тих чи інших форм самостійної праці учнів, які Ви запропонували на своєму тематичному уроці.

7. Заповніть таблицю основних видів самостійної праці, передбачених курсом «Основи економіки».

Номер	Номер	Питання	Заняття	Використ.	СП	Форма
тижня	теми	теми	практ.,сем.	навч. посібника та допоміжних матеріалів	завдання	години	контролю

Проведіть обговорення цих видів СП і конкурс на найкращу методичну розробку.

8. Як Ви вважаєте, чи домігся Ваш викладач своєї мети, розробляючи навчальні завдання з курсу «Методика викладання економіки»? Чому «так»? Чому «ні»? Ваші пропозиції.

Рівень С

1. Проведіть зі школярами бесіду про навички «творчого слухання», користуючись такими рекомендаціями:

а) слухаючи, намагайтесь зосередитись на основній думці промовця,

б) подумки підсумовуйте сказане та запам’ятовуйте основні моменти, намагайтесь зрозуміти план промови, складений виступаючим,

в) намагайтесь одразу виявити та виокремити зі сказаного елементи нового, раніше невідомого Вам,

г) боріться зі звичкою намагатись заперечувати, коли промовець не закінчив говорити,

д) оцінюйте емоційний стан промовця виходячи не з того, як він виявляє емоції, а з того, що за ними криється,

е) не поспішайте давати поради до того, як Вас про це попросили.

2. Підготуйте навчальні завдання з початкової економіки за темою, вибраною учнями.

3. Підготуйте форми навчальних завдань та їх контролю за методом В.Ф. Шаталова.

4. Складіть анкету з методики викладання економіки (не більше 10 запитань).

5. Спробуйте розробити тест для оцінювання економічного способу мислення.

6. Дайте логічну схему опорних понять з вибраної Вами економічної проблеми.

7. Як Ви використаєте на уроці для молодших школярів матеріали розробленої Вашою групою економічної казки? Чому Ви їх бажаєте навчити?

   

8. Наведіть приклад економічної ситуації та обговоріть її зі школярами.

9. Намалюйте асоціативний малюнок до будь-якого економічного поняття.

10. Навчальна ситуація — «Рецензування тематичних уроків з економіки».

Заняття проводиться у студентській групі. Студенти на вибір викладача або самостійно обмінюються методичними розробками тематичних уроків з метою рецензування.

Учасники заняття можуть скористатись такими порадами:

а) стежте за своєю мовою, будьте чемними, уникайте надто негативних висловлювань;

б) намагайтесь знайти проблеми, але не вирішити їх;

в) уникайте дискусій з питань стилю;

г) дотримуйтесь стандартів програмування;

д) протоколюйте всі зауваження учасників обговорення;

е) пам’ятайте, що метою рецензування є навчання;

є) оцінюйте не людей, а тільки їхню працю.

169